СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧОРНОГО ГУМОРУ (НА МАТЕРІАЛІ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОГО ФІЛЬМУ «РОДИНА АДАМСІВ»)
Анотація
Стаття присвячена аналізу стилістичних особливостей чорного гумору в такому продукті медійного дискурсу, як комедійний анімаційний фільм. Досліджується ступінь вивчення такого багатогранного явища, як гумор у сучасному мовознавстві. Особлива увага приділяється розкриттю сутності феномена чорного гумору як особливого виду комічного. Обґрунтовано актуальність дослідження й проаналізовано низку теоретичних праць, присвячених вивченню різноманітних аспектів прояву й функціонування чорного гумору в літературі, мистецтві, мовознавстві, перекладознавстві, кінопродукції тощо. Виокремлено низку характерних ознак, які вирізняють чорний гумор з-поміж інших видів комічного. З’ясовано, що в досягненні чорно- гумористичного ефекту, який відображено на стилістичному рівні в комедійному анімаційному фільмі «Родина Адамсів», значну роль відіграють засоби мовної виразності, як-от: тропи й фігури мовлення. Аналіз стилістичних фігур, уживання яких сприяє створенню комічного ефекту в межах зазначеного медійного продукту, дав змогу визначити такі їх види, як метафора, персоніфікація, порівняння гіпербола, літота, каламбур, силепсис, зевгма, антитеза, перифраз. Використання засобів увиразнення мовлення може мати різну мету. Так, каламбур і полісемія допомагають створити ефект двозначності й невідповідності, що лише підсилює комічність ситуації. З’ясовано, що сутність створення ефекту комічності полягає в порушенні законів логіки, невідповідності між очікуванням і реальністю, що зумовлює появу контрасту, а також виникнення додаткового сенсу, спричиненого явищем імпліцитності. Отже, гумор віддзеркалює злам стереотипів, трансформацію уявлень про навколишню дійсність і моделі мови, що породжує протиріччя образів і сенсів. Перспективи подальших досліджень полягають у більш ґрунтовному вивченні специфіки чорного гумору як складника медіапростору, а також його впливу на реципієнта; вивченні мовних особливостей чорного гумору як особливої форми комічного.
Посилання
2. Борисова О.В. Специфіка лінгвокультурної адаптації при відтворенні комічного в англо-українському перекладі. Інноваційні тенденції підготовки фахівців в умовах полікультурного та мультилінгвального глобалізованого світу : збірник тез доповідей V Всеукр. наук.-практ. конф. (7 квітня 2020 р., м. Київ) / за заг. ред. Ю.А. Бондарчук. Київ : КНУТД, 2020. С. 453–455.
3. Ганечко В.В. Функции смеха в коммуникации. Логический анализ языка. Языковые механизмы комизма. Москва : Индрик, 2007. С. 127–139.
4. Гулуєва С.І. Гумор як різновид комічного в малих гумористичних текстах. Актуальні проблеми філології: мовознавство, перекладознавство та методика викладання філологічних дисциплін : тези доповідей І Міжвуз. наук. конф., 28–29 травня 2010 р. Маріуполь : ПДТУ, 2010. С. 66–68.
5. Жельвис В.И. Черный юмор: анатомия человеческой деструктивности. URL: http://vestnik.yspu.org/releases/uchenue_praktikam/4_10/(дата звернення: 27.02.2021).
6. Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Київ : Академія, 2007. 624 с.
7. Конкульовський В.В. Гумор у серіалі «Бруклін 9–9». Перекладацький аспект. Прикарпатський вісник НТШ Слово. 2019. № 3 (55). URL: http://Konkulovskyy_V..pdf (tnpu.edu.ua) (дата звернення: 26.02.2021).
8. Кумпан С.М. Відтворення комічного потенціалу тексту в художньому перекладі (на прикладі новелістики Івліна Во). Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2016. № 2 (12). С. 270–275. URL: http://42.pdf (duan.edu.ua) (дата звернення: 15.02.2021).
9. Кухаренко В.А. Практикум зі стилістики англійської мови. Вінниця : Нова Книга, 2000. 160 с.
10. Медведєва А.А. Місце і значення чорного гумору в кіно та особливості його відтворення. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія, педагогіка, психологія». 2018. Вип. 36. С. 86–91. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkyu_2018_36_13 (дата звернення: 12.02.2021).
11. Мороховский А.Н. Стилистика английского языка. Киев : Головное издательство издательского объединения «Вища школа», 1984. 296 с.
12. Охримович К.В. Ирония и принцип вежливости в английских диалогах : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04. Уфа, 2004. 211 с.
13. Підгрушна О.Г. Специфіка перекладу гумору на межі української та англійської культур. Science and Education a New Dimension. Philology. 2015. № III (10). Issue 47. URL: http:// pidgrushna_o.g._the_specificity_of_the_translation_of_humor_on_the_verge_of_the_english_and_ukrainian_cultures.pdf (seanewdim.com) (дата звернення: 21.02.2021).
14. Плеханов А.С. Популярность и актуальность черного юмора (на материале немецких анекдотов). Москва : Вестник МГОУ, 2008. 20 с.
15. Пономаренко Л.В. Особливості перекладу німецькомовного гумору. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. № 6. Ч. 2. С. 91–95.
16. Самохина В.А. Современная англоязычная шутка : монография. Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. 356 с.
17. Самохіна (Дмитренко) В.О. Жарт у сучасній лінгвістиці. Мова у відкритому суспільстві : тези доповідей І Всеукр. наук.-практ. конф., 12–13 жовтня 2007 р. Чернігів : ВіТ-сервіс, 2007(а). С. 27–29.
18. Скоцеляс К. Чорний гумор у рекламі: переваги та недоліки використання. Актуальні питання документознавства та інформаційної діяльності: теорії та інновації : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 23–24 березня 2017 р. Київ, 2017. С. 286–287. URL: http://64.pdf (at.ua) (дата звернення: 19.01.2021).
19. Смольницька О. Відтворення прийомів чорного гумору в українському перекладі: на прикладі вірша Джонатана Свіфта “Death and Daphne”. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія «Філологічні науки». 2017. Вип 13. С. 210–217. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2017_13_30 (дата звернення: 06.03.2021).
20. Стилистика английского языка : учебник / А.Н. Мороховский и др. Київ : Вища школа, 1991. 272 с.
21. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. Москва : Республика, 1994. 447 с.
22. Харченко О.В. Феномен комічного у комунікативному просторі США : монографія. Київ : МП Леся, 2014. 463 с.
23. Ярмина Т.Н. Английский юмор в лингвистике и аспекты комического. Пятигорский государственный лингвистический университет: Университетские чтения. 2010. № 2. 4 с. URL: http://www.pglu.ru/lib/publications/University_Reading/2010/II/uch_2010_II_00016.pdf (дата звернення: 07.03.2021).
24. Alexander J.R. Aspects of verbal humour in English. Tübinger : Narr, 1997. 223 p.
25. Blake B.J. Playing with words: humour in the English language. London : Equinox Publishing Ltd, 2007. 181 p.
26. Colebrook C. Irony. New York : Rutledge, 2004. 199 p.
27. Leibold А. The Translation of Humor; Who Says it Can’t Be Done. Translators' Journal. 1989. Vol. 34. № 1. P. 109–111.
28. Ruch W. Psychology of humor. The primer of humor research / edited by Victor Raskin. Humor Research. 2008. № 8. P. 17–100.
ISSN 
.png)
