@article{Соколова_2020, title={СТИЛІСТИКА ОФІЦІЙНИХ ПРОМОВ А. МЕРКЕЛЬ}, volume={2}, url={http://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/457}, DOI={10.26661/2414-1135-2020-80-2-36}, abstractNote={<p>У статті текст публічної промови трактується як соціальна дія суб’єкта, який формулює свої комунікативні інтенції відповідно до ситуації та соціокультурних умов спілкування, а також до загальної стратегії мовної поведінки та тактики взаємодії з адресатом. Сучасний стан лінгвістичної парадигми характеризується антропоцен- тричним підходом, сутність якого полягає у зверненні до ролі людини в процесі породження та сприйняття мови. Особливу роль відіграє вияв- лення та вивчення найбільш ефективних засобів оптимізації вербального впливу на слухача, що є значним внеском у розвиток культури мовлення та політичної комунікації. У статті стверджується, що динаміка суспільного розвитку тягне за собою зміни в сфері політичної комунікації й постійно висуває нові вимоги до мови. Створюється нове поле для формування відносин між державою та суспільством, між політиками та громадянами. У контексті таких зру- шень на перший план виходить не тільки лінгвістичний аналіз публічних промов А.°Меркель як окремого жанру політичного дискурсу, але й ана- ліз соціально-політичних обставин, за яких вони створюються. Теоретичну основу дослідження становлять праці українських і зарубіж- них фахівців у галузі: політичної лінгвістики та політичного дискурсу (А.П. Чудінов, Е.І. Шейгал), теорії риторики (Т.В. Нагорська, М.А. Чеку- нова), жанру публічної промови (М.О. Діденко, М.С. Дорофеєва, Х. Шой- рле), теорії стилістичних фігур (І.Н. Чеплигіна, І.І. Радченко, К.А. Кия- нова), функціональної стилістики (І.Ю. Ковальчук, А.П. Сковородніков). Вказується на те, що кожен із проаналізованих образних мовних засо- бів має значні можливості для уточнення прагматичних інтенцій мовця і для посилення впливу оратора на слухацьку аудиторію. Обґрунтова- ність отриманих результатів забезпечується значною кількістю проа- налізованих німецьких прикладів (понад 400 мовних одиниць), а також застосуванням комплексної методики аналізу, із залученням сучасних комунікативно-прагматичних, дискурсивних методів і їх поєднанням із традиційними описовими прийомами.</p&gt;}, number={80}, journal={Нова філологія}, author={Соколова, О. В.}, year={2020}, month={Груд}, pages={235-242} }