Нова філологія
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology
Zaporizhzhia National Universityuk-UAНова філологія2414-1135ПОСТРЕДАГУВАННЯ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ ІНСТРУКЦІЙ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ: ТИПОВІ ПОМИЛКИ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ (НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ НАПРЯМ)
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1182
<p>У статті досліджено типові помилки машинного перекладу німецькомовних інструкцій з експлуатації українською мовою та визначено способи їх ефективного усунення під час постредагування. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком систем нейронного машинного перекладу та необхідністю забезпечення високої якості перекладу інструкцій з експлуатації, від чого залежить правильне користування побутовою технікою. Метою дослідження є визначення помилок машинного перекладу та розроблення практичних рекомендацій щодо їх усунення. Матеріалом статті послугували німецькомовні інструкції з експлуатації до побутових приладів Philips, а також їх машинний переклад українською мовою, виконаний за допомогою сервісу DeepL. У дослідженні застосовано методи аналізу і синтезу, порівняльного, кількісного та дискурсивного аналізу, а також метод моделювання. На основі зіставлення наявних класифікацій помилок машинного перекладу запропоновано узагальнену класифікацію, релевантну для перекладу інструкцій з експлуатації. Вона включає помилки, які пов’язані з відсутністю перекладу, надмірним, нульовим та неправильним перекладом. У проведеному дослідженні виявлено та систематизовано помилки, спричинені неправильним перекладом. Серед них виокремлено лексичні, стилістичні, правописні, семантичні та граматичні помилки. Встановлено, що найбільш поширеними причинами виникнення помилок машинного перекладу є термінологічна неузгодженість, буквальний переклад, неврахування стилістичних норм українських інструкцій з експлуатації, наявність лексичних кальок та неврахування контексту. Обґрунтовано необхідність створення та використання термінологічних глосаріїв, урахування норм сучасного українського правопису, стилістичних особливостей технічної документації та застосування перекладацьких трансформацій під час постредагування машинного перекладу. Запропоновані рекомендації можуть бути використані у професійній діяльності перекладачів технічної документації та під час навчання майбутніх перекладачів навичкам постредагування машинного перекладу.</p>І. М. Баклан
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810371310.26661/2414-1135-2026-103-1КОНСТРУЮВАННЯ ЖІНОЧОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЧЕРЕЗ КРАСУ ТА СТІЙКІСТЬ У РОМАНІ ДАНІЕЛИ СТІЛ ПРЕКРАСНА
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1183
<p>У статті досліджується проблема конструювання жіночої ідентичності через категорії краси та життєстійкості у романі Даніели Стіл Прекрасна крізь призму категорій краси, життєстійкості та самореалізації. Основну увагу зосереджено на аналізі художніх засобів, за допомогою яких письменниця репрезентує процес становлення особистості героїні, її боротьбу із суспільними стереотипами, внутрішніми сумнівами та життєвими випробуваннями. У дослідженні розглядається краса не лише як зовнішня характеристика, а як багатовимірний соціокультурний феномен, що поєднує моральні цінності, емоційну зрілість, силу характеру та здатність до самопізнання. Застосування методів феміністичної літературної критики, гендерних студій і наратологічного аналізу дає змогу простежити особливості художнього моделювання жіночого досвіду в сучасній популярній літературі. Доведено, що Даніела Стіл переосмислює традиційні уявлення про жіночність, демонструючи, що справжня краса формується насамперед через внутрішню гармонію, людяність, співчуття, наполегливість і психологічну стійкість. Роман відображає складний процес поєднання професійної самореалізації, особистих прагнень, сімейних цінностей та соціальних очікувань, підкреслюючи важливість автономії особистості й свободи вибору. Особлива увага приділяється символічному значенню краси як чинника самосприйняття та міжособистісної взаємодії, а також ролі життєстійкості у подоланні кризових ситуацій і формуванні цілісної жіночої ідентичності. Зроблено висновок, що роман Прекрасна, пропонує сучасну модель жіночності, засновану на самоcприйнятті, емоційній витривалості, моральній силі та безперервному особистісному розвитку. Твір актуалізує проблематику жіночого самоствердження й розширює сучасні уявлення про взаємозв’язок зовнішньої краси та внутрішньої стійкості.</p>Н. Ю. БанясВ. В. БанясК. М. Лізак
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103142010.26661/2414-1135-2026-103-2КОГНІТИВНІ МОДЕЛІ ТА ПРАГМАТИЧНІ СТРАТЕГІЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ВНУТРІШНІХ КОМУНІКАЦІЙ У ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ КЕРІВНИКІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1184
<p>Статтю присвячено дослідженню когнітивних моделей і прагматичних стратегій репрезентації внутрішніх комунікацій у публічному мовленні керівників сектору безпеки і оборони України. У фокусі перебувають мовні механізми, за допомогою яких внутрішньоінституційну взаємодію осмислюють, оцінюють і подають як нормативну модель професійних відносин. Мета дослідження – реконструювати когнітивні моделі внутрішніх комунікацій, визначити прагматичні стратегії їх актуалізації та встановити мовні засоби позиціювання керівника, колективного суб’єкта й учасників професійної взаємодії. Матеріал становлять 18 функціонально завершених фрагментів із семи інтерв’ю, офіційних звернень і публічних виступів Кирила Буданова, Євгенія Хмари, Василя Малюка, Михайла Федорова та Михайла Драпатого, оприлюднених у 2024–2026 роках. Застосовано когнітивно-дискурсивний, фреймовий, контекстуально-семантичний і функційно-прагматичний аналіз; метафоричні одиниці ідентифіковано за принципами MIPVU. Установлено, що семантичне ядро матеріалу формують довіра, єдність, слухання, синхронізація, підтримка, відповідальність і результативність. Реконструйовано моделі ЛІДЕРСТВО – ЦЕ ПРИСУТНІСТЬ І СЛУХАННЯ, ДОВІРА – ЦЕ УМОВА СПІЛЬНОЇ ДІЇ, КОМУНІКАЦІЯ – ЦЕ СИНХРОНІЗАЦІЯ, КОЛЕКТИВ – ЦЕ ЄДИНЕ ЦІЛЕ та ЛІДЕРСТВО – ЦЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТ. Їх мовну реалізацію забезпечують інклюзивне «ми», деонтична модальність, комісивні форми майбутнього часу, оцінні предикати, професійні номінації та метафори сім’ї, організму й системи. Виявлено стратегії консолідації, легітимації, професійного позиціювання, підтримки та нормування. Жанрове зіставлення засвідчило перевагу пояснення й самопозиціювання в інтерв’ю, ритуальної консолідації в офіційних зверненнях, раціоналізації через дані, завдання та критерії результативності в парламентському виступі й брифінгу. Обґрунтовано модель асиметричної комунікативної взаємності: керівне право ухвалювати рішення поєднується з епістемічним визнанням досвіду підлеглих, обов’язком слухати, пояснювати, підтримувати й відповідати за наслідки. Наукова новизна полягає в системному співвіднесенні мовного маркера, когнітивної структури, позиціювання учасників та інституційної функції висловлення; запропонована схема придатна для відтворюваного аналізу публічного керівного дискурсу.</p>Г. М. Бафян
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103212810.26661/2414-1135-2026-103-3ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПІД ЧАС ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ІНСТРУКЦІЙ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1185
<p>Статтю присвячено дослідженню особливостей перекладу німецькомовних медичних інструкцій українською мовою. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком міжнародної фармацевтичної галузі, розширенням міжмовної професійної комунікації та зростанням потреби у високоякісному перекладі спеціалізованих текстів. Медичні інструкції належать до текстів наукового стилю, для яких характерними є термінологічна насиченість, стандартизованість, логічність викладу, точність формулювань та уніфікованість мовних засобів. Наголошено, що будь-які неточності під час перекладу таких документів можуть призвести до викривлення змісту інформації та негативно вплинути на безпеку застосування лікарських засобів. У роботі охарактеризовано специфіку медичних текстів, розглянуто основні типи інструкцій до лікарських препаратів, визначено їхні структурні та мовні особливості. Особливу увагу приділено функціонуванню медичної термінології, абревіатур, латинських назв, епонімів, багатокомпонентних німецьких термінів-композитів та специфіці їхнього відтворення українською мовою. Проаналізовано труднощі, що виникають у процесі перекладу внаслідок відсутності прямих еквівалентів, розбіжностей у наукових традиціях та особливостей словотвору німецької й української мов. Визначено основні перекладацькі прийоми, які забезпечують адекватне відтворення змісту медичних інструкцій, серед яких використання усталених еквівалентів, калькування, транскрипції, транслітерації, описового перекладу, конкретизації, генералізації та модуляції. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до перекладу медичних текстів, що передбачає поєднання лінгвістичної компетентності перекладача зі знаннями медичної термінології, фармакології та нормативних вимог до оформлення інструкцій. Зроблено висновок, що якісний переклад медичних інструкцій є важливою передумовою ефективної професійної комунікації, забезпечення точності передавання спеціальної інформації та безпечного використання лікарських засобів у практичній діяльності.</p>М. М. Верезубенко
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103293610.26661/2414-1135-2026-103-4МЕТАФОРИЗАЦІЯ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ: КОГНІТИВНО-ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1186
<p>У статті досліджено особливості метафоризації англомовної термінології інклюзивної освіти як одного з провідних механізмів вторинної номінації та концептуалізації спеціальних знань. Актуальність дослідження зумовлена активним розвитком інклюзивної освіти, що супроводжується формуванням нової термінологічної системи, значна частина якої виникає внаслідок когнітивного переосмислення загальновживаної лексики. Теоретичним підґрунтям роботи стали положення когнітивної лінгвістики та теорії концептуальної метафори, представлені у працях Дж. Лакоффа, М. Джонсона, Т. Петрової, Н. Овчаренко, С. Булик-Верхоли, Ю. Теглівець та інших дослідників. Метою статті є виявлення специфіки функціонування метафоричних термінів у сучасній англомовній терміносистемі інклюзивної освіти, визначення основних концептуальних сфер-джерел їх походження та класифікація за типами подібності, що лежать в основі метафоричного перенесення. Для досягнення поставленої мети використано описовий, структурно-семантичний, когнітивний, компонентний і класифікаційний методи дослідження. У результаті аналізу встановлено, що 58 термінологічних одиниць, або 8% досліджуваного матеріалу, утворені шляхом метафоричної номінації. Визначено вісім основних концептуальних сфер-донорів, серед яких найбільш продуктивними є «Будівництво та архітектура» і «Просторова орієнтація та подорож». З’ясовано, що найпоширенішим механізмом концептуального перенесення є функціональна подібність, яка охоплює 17 термінів. Проаналізовано особливості функціонування термінів barriers, building та stepping stones, що репрезентують складні соціально-освітні явища через образи фізичного простору, будівництва та руху. Отримані результати підтверджують, що метафоризація є одним із ключових когнітивних механізмів формування англомовної термінології інклюзивної освіти, забезпечуючи концептуалізацію абстрактних понять через зрозумілі образні моделі та сприяючи ефективній професійній комунікації.</p>А. Я. Душкевич
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103374610.26661/2414-1135-2026-103-5КОНЦЕПТ ВТОМА ВІД ВІЙНИ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ І ДИСКУРСИВНО-СТРАТЕГІЧНИЙ АСПЕКТИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1187
<p>У статті досліджено концепт ВТОМА ВІД ВІЙНИ та його німецькомовні вербалізації Kriegsmüdigkeit, kriegsmüde й Ukrainemüdigkeit у сучасному медійному дискурсі. Метою є моделювання когнітивної структури концепту, з’ясування його семантичної відкритості, оцінної амбівалентності та дискурсивно-стратегічних функцій. Матеріал охоплює словникові дефініції, історичні джерела та німецькомовні медійні публікації. Застосовано контекстуально-семантичний, лінгвокогнітивний, фреймовий, дискурс-лінгвістичний і прагматичний методи. Встановлено, що ядро концепту формують ознаки тривалості війни, надмірного навантаження і виснаження ресурсів. Його периферія охоплює демотивацію, байдужість, дистанціювання, послаблення солідарності та скорочення допомоги. Досвід фізичної втоми метафорично переноситься на колективні й абстрактні суб’єкти: суспільство, державу, Європу, Захід, медіа та міжнародну спільноту. Семантична недовизначеність вислову дає змогу не називати суб’єкта втоми, її причини та політичних наслідків. Особливу увагу приділено композиту Ukrainemüdigkeit, який зміщує причинний акцент із війни та агресора на Україну як країну-жертву, хоча в критичних контекстах використовується для делегітимації байдужості. Виокремлено дескриптивну, емпатизаційну, діагностичну, легітимаційну, делегітимаційну, мобілізаційну, пропагандистську та перформативну функції. Доведено, що повторення вислову може не лише описувати, а й нормалізувати очікування послаблення підтримки України. Наукова новизна полягає в поєднанні когнітивного моделювання та функціональної типології стратегічних уживань вислову, що дає змогу розкрити механізми мовного конструювання суспільних настроїв і політичної відповідальності в умовах російської агресії.</p>Х. Ю. Дяків
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103475310.26661/2414-1135-2026-103-6«ЛИСТИ З КИТАЮ» СОФІЇ ЯБЛОНСЬКОЇ: ЧУЖИНА КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСОВИХ ВІДЧУТТІВ ОПОВІДАЧКИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1188
<p>У статті досліджено особливості сприйняття часу авторкою «Листів з Китаю» Софією Яблонською, а через часові відчуття – специфіку репрезентації Китаю, який авторка відкриває для себе, і, відповідно, – для читача. Підкреслено, що відчуття плинності часу подається доволі часто крізь призму часових координат, якими живуть представники народу, в середовищі котрого перебуває оповідачка. Виявлено специфіку сприйняття та відтворення часових вимірів, сутність яких полягає у філософській площині буття. Зосереджено увагу на сприйнятті оповідачкою часу як способу дотичности до життєвих циклів народу, особливості життя якого вона намагається пізнати. Китай як неповторний світ, що потребує занурення в його глибинну цивілізаційну сутність, постає в циклі листів Софії Яблонської у постійному віддзеркаленні в часових вимірах минулого-сьогодення-майбутнього. Підкреслено, що занурення оповідачки у чужий світ викликає неодмінне повернення до своїх рідних витоків, до України. Це єднання з рідним краєм постає в оазах творення українських куточків там, де перебуває авторка листів з Китаю, у часових переміщеннях летом думки в рідні місця. Туга за батьківщиною теж виливається у своєрідному осмисленні далеких відстаней через часові виміри. Своєрідність плинності часу в залежності від ситуацій, у яких перебуває авторка «Листів з Китаю», дозволяє у найрізноманітнішому спектрі відтворити таку незбагненну і разом з тим своєрідну в найрізноманітніших можливостях осягнення чужину. Софія Яблонська заглиблюється в історичне минуле Китаю та детально змальовує те, що відкривається її погляду мандрівниці й дослідниці, даючи читачеві можливість уявити вулички давніх міст, картини побуту тубільців, сприйняття ними людини іншого світу. Зазначено, що відчуття авторки листів у новому для неї часопросторі є важливим способом відтворення екзотичного сходу.</p>Н. Є. Ігнатів
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103546010.26661/2414-1135-2026-103-7ОСОБЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У РЕКЛАМНИХ ГАСЛАХ БРЕНДІВ КОСМЕТИКИ ТА АКСЕСУАРІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1189
<p>У статті здійснено комплексний аналіз особливостей імплементації перекладацьких трансформацій у процесі перекладу рекламних гасел брендів косметики та аксесуарів з англійської мови українською. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі реклами у сучасному комунікативному просторі та необхідністю забезпечення адекватного відтворення змістових, стилістичних і прагматичних характеристик рекламних повідомлень у процесі міжмовної комунікації. Метою дослідження є виявлення та аналіз перекладацьких трансформацій, що застосовуються під час перекладу англомовних рекламних гасел косметичних та аксесуарних брендів українською мовою. Теоретичну основу роботи становлять сучасні підходи до класифікації перекладацьких трансформацій, зокрема класифікація А. Задорожної, відповідно до якої виокремлено лексичні, лексико-граматичні, граматичні та стилістичні трансформації. У процесі дослідження застосовано методи зіставного аналізу, описовий метод, аналіз словникових дефініцій та елементи кількісного аналізу. Матеріалом дослідження стали рекламні гасла відомих світових брендів косметики та аксесуарів, зокрема Dior, Chanel, Fenty Beauty, Glossier, YSL, Prada та e.l.f. Результати дослідження засвідчили, що найпоширенішими лексичними трансформаціями є модуляція, транскрибування, диференціація та генералізація. Лексико- граматичні трансформації представлені додаванням і вилученням слів, а також антонімічним та описовим перекладом. Серед граматичних трансформацій зафіксовано заміну частин мови, зміну синтаксичної структури речення, перестановку членів речення та об’єднання речень. Стилістичні трансформації репрезентовані переважно експресивацією. Установлено, що рекламне гасло як особливий тип тексту потребує максимальної лаконічності, емоційності, виразності та легкості запам’ятовування. Перекладацькі трансформації виступають необхідним інструментом адаптації рекламного повідомлення до культурних, мовних і комунікативних особливостей цільової аудиторії. Зіставний аспект аналізу дозволив виявити лінгвокультурні маркери, правильне відтворення яких визначає успіх маркетингового впливу на споживача. Окреслено й перспективи подальших розвідок у тому ж руслі, але тепер вже на предмет вивчення специфіки перекладу англійською україномовних рекламних гасел відомих вітчизняних компаній, які вже є популярними на міжнародному ринку косметики та аксесуарів.</p>А. В. КінащукН. В. Лакієнко
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103617110.26661/2414-1135-2026-103-8ІМ’Я, СУТНІСТЬ І ЗНАК У СТАНОВЛЕННІ ЛІНГВОСЕМІОТИЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ: ВІД КОСМОГОНІЧНИХ УЯВЛЕНЬ ДО АНТИЧНОЇ ЛОГІКИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1190
<p>Статтю присвячено проблемі становлення лінгвосеміотичної рефлексії крізь призму еволюції уявлень про співвідношення імені, сутності та знака в історії філософської думки. Метою дослідження є аналіз генези концепції мовного знака від архаїчних космогонічних моделей до античних логіко-семантичних теорій і виявлення ідей, що стали підґрунтям сучасної семіотики. Методологічну основу дослідження становлять історико-порівняльний, герменевтичний і лінгвосеміотичний методи. Джерельною базою є оригінальні давньогрецькі тексти та академічні переклади праць античних філософів, проаналізовані з урахуванням етимології ключових понять і семантики філософської термінології. Розглянуто особливості осмислення імені в китайській, індійській та біблійній традиціях, де слово постає не лише засобом номінації, а й онтологічною силою, здатною структурувати або творити дійсність. Показано, що в античній філософії проблема імені набуває логіко-філософського характеру та стає предметом системного теоретичного осмислення. Проаналізовано концепції Платона, Аристотеля, епікурейців і стоїків щодо природи мовного знака, співвідношення слова, поняття та предмета, а також мотивованості й умовності номінації. Обґрунтовано, що аристотелівська модель заклала передумови білатерального розуміння мовного знака, хоча ще зберігала трикомпонентну структуру ‘слово – поняття – річ’. Особливе значення для розвитку лінгвосеміотичної думки мала стоїчна концепція, яка розмежовувала звукову форму мовного вираження, смисловий зміст і позамовний референт. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному висвітленні еволюції уявлень про ім’я, сутність і знак як єдиного процесу формування концепції мовного знака. Встановлено, що перехід від сакрального осмислення слова в космогонічних моделях до логіко-семантичного аналізу знака в античній філософії сформував концептуальні засади європейської семіотики, філософії мови та сучасної лінгвосеміотики. Результати дослідження розширюють уявлення про витоки європейської теорії мовного знака та семіотики.</p>Т. О. Козлова
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103727810.26661/2414-1135-2026-103-9МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ ВИМІР ШІ: АНАЛІЗ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЙ СУЧАСНОГО УКРАЇНОМОВНОГО ДИСКУРСУ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1191
<p>Впровадження нових технологій, а саме штучного інтелекту (ШІ), тісно пов’язане не тільки з особливостями функціонального використання, але й із лінгвстичними засобами їх репрезентації, що формують і репрезентують ставлення користувачів по відношенню до інновацій. Стаття досліджує антропоморфізацію (приписування людських якостей нелюдським об’єктам) як мовний механізм, що сприяє створенню образу ШІ у сучасному україномовному мас-медіа дискурсі. Особлива увага приділяється фрейму ШІ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ АГЕНТ і його прагматичним функціям. Матеріалом дослідження став корпус із 200 прикладів антропоморфних перенесень, відібраних методом суцільної вибірки з україномовних медіа. У статті наведено детальний аналіз корпусу, який складається з 15 речень, що є найбільш показовими для формування моделі ШІ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ АГЕНТ. Використання цієї концептуалізації сприяє формуванню як технооптимістичної, так і технопесимістичної перспективи розвитку сучасних технологій, впливає на сприйняття читачами потенційних можливостей і ризиків сучасних технологій. У ході дослідження було проаналізовано основні ментальні моделі, за допомогою яких реалізується вищезазначена концептуалізація, зроблено висновки про її лексико-семантичні та когнітивно-дискурсивні особливості. Аналіз сучасного україномовного дискурсу здійснювався у парадигмах технооптимістичного та технопесимістичного поглядів на сучасні технології, що дозволило детально описати вплив кожної антропоморфної моделі на те, як сприймають її читачі. Висновки демонструють, як антропоморфізація вербалізується у сучасному україномовносу мас-медійному дискурсі, визначають її роль при омовленні сучасних технологій. Таким чином, у статті зазначається, що серед основними прагматичними функцій, які виконує антропоморфізація, є функції пояснення, переконання, маніпуляції та застереження. В статті зазначено, що антропоморфні моделі є надзвичайно продуктивним засобом для моделювання образу ШІ як соціального та технологічного конструкту, що передбачає збільшення частотності використання такого мовного засобу для опису сучасних технологій. Перспективність подальших досліджень зумовлена необхідністю проведення аналізу інших концептуалізацій, в яких виявляється агентність ШІ в україномовному мас-медіа дискурсі. Окремо зазначається важливість проведення зіставного аналізу антропоморфізації ШІ в інших лінгвокультурах з метою виявлення універсальних і культурно-відмінних фреймів ШІ.</p>А. В. Коляда
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103798610.26661/2414-1135-2026-103-10ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ПТАХ У МОВОТВОРЧОСТІ С. В. ШУМИЦЬКОГО
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1192
<p>У статті досліджено особливості вербалізації концепту ПТАХ у мовотворчості С. В. Шумицького на матеріалі поетичних збірок «Ознаки вірності», «Сорок ударів серця», «Герої приходять у пісню». Актуальність розвідки зумовлена зростанням уваги сучасного мовознавства до лінгвоконцептологічних студій, а також потребою глибшого осмислення індивідуально-авторських способів репрезентації етнокультурно значущих концептів у художньому дискурсі. Метою роботи є аналіз мовних засобів об’єктивації концепту ПТАХ у поетичних текстах митця та визначення його основних семантичних, образних і функціональних характеристик. Установлено, що концепт ПТАХ посідає важливе місце в мовній картині світу С. В. Шумицького й репрезентується широким колом орнітонімів, серед яких найчастотнішими є лексеми птах, лелека, соловей, чайка, ластівка, орел; поодиноко функціонують назви зозуля, лебідь, півень. З’ясовано, що автор майже не звертається до назв свійських птахів, надаючи перевагу образам, пов’язаним із природним простором, рухом, свободою та символікою дороги. Доведено, що в поетичному дискурсі С. В. Шумицького концепт ПТАХ реалізує низку провідних смислових домінант: дорога, повернення, любов, гармонія, творчість, свобода, мужність, доля, туга за Батьківщиною, війна і втрата. У процесі аналізу встановлено, що вербалізація концепту здійснюється за допомогою метафор, порівнянь, епітетів, персоніфікацій, повторів, метонімій і контрастних образних зіставлень. Образ лелеки переважно символізує дім, дорогу та повернення; соловей пов’язаний із любовною лірикою, гармонією й красою природи; чайка актуалізує семантику свободи, простору й невловимості долі; ластівка уособлює ніжність, тепло, надію; орел репрезентує духовну висоту, силу й героїзм; зозуля корелює з мотивами часу й долі. Зроблено висновок, що орнітоніми в мовотворчості С. В. Шумицького виконують не лише номінативну, а й виразну символічну функцію, формуючи багатовимірний художній простір його поезії.</p>В. М. Кривенчук
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-18103879310.26661/2414-1135-2026-103-11МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРОГРАМИ ELAN У ДОСЛІДЖЕННІ МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ВІДЕОДИСКУРСУ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1193
<p>У статті запропоновано інтегровану систему мультимодальної анотації англомовного навчального відеодискурсу, реалізовану в програмі ELAN. Актуальність наукової розвідки зумовлена потребою в розробці аналітичних процедур, здатних забезпечити комплексну репрезентацію взаємодії гетерогенних семіотичних модусів у межах синхронізованої аналітичної моделі. Метою статті є обґрунтування методологічного потенціалу програми ELAN для дослідження мультимодального англомовного навчального відеодискурсу шляхом розроблення інтегрованої системи мультимодальної анотації. Методологічну основу дослідження становить когнітивно-прагматичний підхід, поєднаний із соціосеміотичною концепцією мультимодальності та корпусним методом. Матеріалом дослідження слугували відеозаписи уроків англійської мови, текстові транскрипти та анотаційні файли, створені в середовищі ELAN. Розроблена авторська модель анотації базується на принципах мультимодальної інтеграції, темпоральної синхронізації, функціональної та суб’єктної диференціації, ієрархічної організації анотаційних рівнів і використання контрольованих словників категорій. Розроблена структура охоплює базові рівні анотації, призначені для фіксації окремих семіотичних ресурсів, та інтегративний рівень, який забезпечує реконструкцію мультимодальних комунікативних стратегій персуазивного смислотворення. Функціональні можливості покадрового маркування мультимодальних даних у межах ELAN забезпечують можливість зафіксувати одночасно синхронне і послідовне розгортання комунікативного процесу, який відбувається під час навчальної взаємодії вчителя та учнів. Аналіз відеофрагментів дав змогу простежити часову координацію вербальних, візуальних та аудіальних ресурсів, виявити закономірності їхньої взаємодії та здійснити інтерпретацію організаційно-директивної й оцінно-мотиваційної стратегій. Використання ELAN створює емпіричну основу для якісного й кількісного аналізу та статистичної обробки анотованого матеріалу. Наукова новизна роботи полягає в розробленні ієрархічної анотаційної структури, яка долає статичність лінійної транскрипції, забезпечує відтворюваність мультимодального аналізу та створює емпіричну основу для подальшої статистичної обробки даних.</p>Т. А. КрисановаЯ. І. Малаховська
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-181039410510.26661/2414-1135-2026-103-12СПЕЦИФІКА ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ WAR У БРИТАНСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ МЕДІА ПІД ЧАС ВИСВІТЛЕННЯ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1194
<p>Стаття присвячена комплексному дослідженню лінгвокогнітивних, лексико-стилістичних та прагматичних особливостей вербалізації макроконцепту WAR (ВІЙНА) у сучасному англомовному медійному дискурсі. Актуальність наукової розвідки зумовлена необхідністю лінгвістичного осмислення масштабних геополітичних зрушень, викликаних повномасштабною російсько-українською війною протягом 2022–2026 років. Мас-медіа розглядаються не просто як транслятори новинного контенту, а як потужні інструменти когнітивного моделювання дійсності, що безпосередньо впливають на формування світової суспільної думки, конструюють ментальні карти подій для масової свідомості та легітимізують політичні рішення урядів західних держав. Теоретико-методологічну основу праці становить інтегративний підхід, що поєднує інструментарій когнітивно-дискурсивної лінгвістики, критичного аналізу дискурсу та корпусної лінгвістики. Емпіричний матеріал дослідження охоплює публікації та мультимедійні матеріали авторитетних медіаресурсів Велика Британії (зокрема The Guardian, BBC News) та Сполучених Штатів Америки (The New York Times, CNN). За допомогою методів концептуального аналізу та когнітивно-дискурсивного фреймінгу було реконструйовано поняттєвий, образний та аксіологічний складники концепту WAR, а верифікація частотності та узуальності виявлених мілітарних колокацій здійснювалася на основі даних Британського національного корпусу (British National Corpus). У результаті проведеного зіставного аналізу з’ясовано, що попри спільний стратегічний вектор британських та американських ЗМІ щодо підтримки України, лінгвальні стратегії журналістів мають виразну національну специфіку. Доведено, що британський медіадискурс тяжіє до вищого рівня раціоналізації, аналітичності та історико-правової контекстуалізації подій, де домінантним виступає фрейм «Злочин агресії», вербалізований через юридичну лексику (crime of aggression, tribunal). Натомість американський медійний простір відзначається значно вищим рівнем емоційного напруження, драматизації та експлуатації фрейму «Екзистенційне протистояння та спротив», що реалізується за допомогою експресивних метафоричних моделей (fighting back, brutal onslaught) та індивідуалізованих наративів. На основі моніторингу медіатекстів періоду 2025–2026 років зафіксовано семантичну еволюцію концепту WAR та появу нового когнітивного фрейму «Підрив мирного процесу», у межах якого війна вербалізується через призму цинічного заперечення дипломатичного діалогу. Узагальнено, що в медіапросторі обох країн чітко реалізується соціолінгвістична опозиція «Свій – Чужий», яка маркує Україну як захисника загальнолюдських демократичних цінностей, а агресора – як деструктивний елемент глобальної безпеки. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для подальших розвідок у галузі політичної лінгвістики, теорії медіадискурсу та прикладного дискурс-аналізу.</p>І. В. КубишкоН. М. Шкворченко-Осадца
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810310611310.26661/2414-1135-2026-103-13ЛІНГВІСТИКА ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ ЯК НОВІТНІЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ НАПРЯМОК
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1195
<p>У статті досліджено становлення лінгвістики гібридної війни як новітнього міждисциплінарного напряму сучасного мовознавства. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією характеру сучасних воєнних конфліктів, у яких поряд із фізичним протиборством дедалі більшого значення набуває боротьба за смисли, інтерпретації, наративи та суспільну свідомість. За таких умов мова, текст і дискурс стають не лише засобами комунікації, а й інструментами інформаційного впливу, стратегічного управління та протидії деструктивним інформаційно-психологічним операціям. У роботі систематизовано сучасні лінгвістичні дослідження, присвячені мовному виміру гібридної війни, узагальнено основні напрями розвитку лінгвістики гібридної війни та обґрунтовано її статус як самостійного дослідницького напряму. Проаналізовано інформаційно- комунікативний, сугестивний, дискурсивний, когнітивний, наративний, лінгвогендерний і лінгвософський напрями сучасних досліджень. Встановлено, що еволюція наукових підходів засвідчує поступовий перехід від вивчення окремих мовних явищ до формування цілісного дослідницького напряму, орієнтованого на комплексне дослідження мовних механізмів інформаційного протиборства, виявлення деструктивних інформаційних впливів та розроблення ефективних засобів проактивної протидії їм. Показано, що лінгвістика гібридної війни поєднує теоретичні напрацювання сучасного мовознавства з прикладними завданнями стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, забезпечуючи комплексне дослідження мовних механізмів сучасних конфліктів і розроблення інструментарію протидії інформаційно-психологічним операціям. Результати дослідження можуть бути використані у подальших лінгвістичних дослідженнях гібридної війни, під час аналізу стратегічних наративів, інформаційно-психологічних операцій, а також у сфері стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.</p>В. О. Легкоконець
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810311412510.26661/2414-1135-2026-103-14ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ СПІВЧУТТЯ В ДИПЛОМАТИЧНОМУ ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ СТАНДАРТНОЇ АРАБСЬКОЇ МОВИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1196
<p>У статті здійснено комплексний аналіз лексико-семантичних особливостей вираження співчуття в дипломатичному дискурсі сучасної стандартної арабської мови. Обʼєктом дослідження є мовні засоби реалізації комунікативної інтенції співчуття в текстах офіційної дипломатичної комунікації – телеграмах співчуття, посланнях глав держав та протокольних повідомленнях про телефонні розмови. У центрі уваги перебуває семантична структура ключових лексем співчуття, їхня сполучуваність та ті смислові прирощення, які вони отримують у межах жорстко регламентованого протокольного контексту. У роботі виокремлено ядро лексико-семантичного поля співчуття, яке формують ключові іменникові номінації та співвідносні з ними дієслівні й прикметникові одиниці. Установлено, що ці лексеми не є абсолютними синонімами, а відрізняються семантичними відтінками й комунікативними функціями: одні репрезентують ритуалізований мовленнєвий акт висловлення співчуття, інші актуалізують значення емоційного співпереживання, підтримки та солідарності з адресатом. Схарактеризовано систему лексичних інтенсифікаторів, які утворюють градуальну шкалу вираження співчуття та слугують важливим засобом протокольного маркування статусу адресата. Окрему увагу приділено релігійно детермінованому складникові арабського дискурсу співчуття, зокрема евфемістичним номінаціям померлого та усталеним оптативним формулам, що відображають конфесійну специфіку арабської дипломатичної комунікації й виконують етикетну та прагматичну функції. Доведено, що лексико-семантичне наповнення кожного з цих компонентів варіюється залежно від типу міждержавних відносин, конфесійної належності адресата та характеру трагічної події. Зроблено висновок, що співчуття в арабському дипломатичному дискурсі становить окремий мовленнєвий жанр із власним лексиконом, стійкими семантичними моделями та специфічним співвідношенням етикетної стандартизованості й індивідуалізованої емоційності. Методологічну основу праці становить поєднання компонентного, дистрибутивного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу з елементами дискурс-аналізу. Матеріалом дослідження слугували автентичні документи, оприлюднені офіційними ресурсами Дивану Еміра Держави Катар та Канцелярії Президента Ісламської Республіки Іран упродовж 2026 року. Теоретичне значення розвідки полягає в поглибленні уявлень про семантичну організацію етикетних полів арабського дипломатичного дискурсу, практична цінність – у можливості застосування результатів дослідження у перекладознавстві, дипломатичному листуванні та викладанні арабської мови професійного спрямування.</p>І. В. Нечипоренко
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810312613210.26661/2414-1135-2026-103-15ВАРІАТИВНІСТЬ ТЕРМІНІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЙОГО ВИДІВ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ КРИМІНАЛЬНИХ КОДЕКСІВ США ТА УКРАЇНИ)
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1197
<p>У статті описано специфіку добору українських відповідників до термінів на позначення видів кримінальних правопорушень, репрезентованих у джерелах кримінального права США. Актуальність дослідження зумовлено перебудовою вітчизняної кримінально-правової терміносистеми, за якої родовим поняттям стало кримінальне правопорушення, а злочин набув видового статусу поряд із кримінальним проступком. Унаслідок означеної зміни перекладацька практика, за якої низку англійських класифікаційних термінів відтворювано словом злочин, утратила підстави. Дослідження обмежено фаховим ужитком означених одиниць, тобто їхнім функціюванням у текстах, де вони мають юридичну дефініцію. Матеріалом спостереження слугували дефінітивні норми Модельного кримінального кодексу, Розділу 18 Зводу законів США та кримінальних кодексів чотирьох штатів. Вихідним пунктом зіставлення обрано класифікацію кримінальних правопорушень за чинним Кримінальним кодексом України, а спільною основою – вид і розмір основного покарання, оскільки саме за цим критерієм побудовано класифікації в обох правових системах. Установлено, що обсяг класифікаційного терміна задається дефінітивною нормою того джерела, з якого його взято, унаслідок чого графічно тотожні одиниці в різних джерелах потребують різних українських відповідників. Виокремлено зони збігу, часткового перекриття та нееквівалентності й схарактеризовано відповідні способи відтворення. Зіставлення родових понять засвідчує незбігання обсягів американських термінів offense і crime з українською категорією кримінальне правопорушення. Жоден із них не є її абсолютним еквівалентом: offense має ширший обсяг, оскільки охоплює також правопорушення некримінального характеру (violations), тоді як crime є вужчим поняттям, оскільки обмежений діяннями, що передбачають покарання у вигляді позбавлення волі, і не покриває український кримінальний проступок. Відтак для відтворення родової категорії в перекладі потрібні контекстуальні уточнення (зокрема, використання сполуки criminal offense). Felony перекриває три українські категорії, misdemeanor відповідає переважно нетяжкому злочину, а violation та infraction узагалі виходять за межі кримінального права й функційно наближаються до адміністративного правопорушення. З’ясовано, що розходження зумовлені не так номенклатурою, як різною класифікаційною функцією спільного критерію в зіставлюваних системах кримінального права США та України, чим пояснюється й наявність лакун.</p>О. С. Олійник
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810313313910.26661/2414-1135-2026-103-16РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ БІНАРНОЇ ОПОЗИЦІЇ «СВОЇ» – «ЧУЖІ» В ПОВІСТІ А. ГАВАЛЬДА «L’ÉCHAPPÉE BELLE»
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1198
<p>Дослідження фундаментальних семантичних опозицій сприяють більш ґрунтовному опису концептуальної та мовної картин світу. Однією з таких опозицій є бінарна опозиція «свої» – «чужі». Мета нашої статті полягає в дослідженні особливостей бінарної опозиції «свої» – «чужі» на матеріалі повісті А. Гавальда «L’Échappée belle». Поставлена мета зумовлює виконання таких завдань: виявлення кола «своїх» і «чужих»; визначення мовних одиниць, які прямо чи опосередковано здатні вербалізувати ментальну інформацію, закладену в концептах «свої» і «чужі»; опис і аналіз наповнення вищеназваної опозиції; характеристика ціннісного наповнення та визначення ролі вербалізаторів концептів «свої» і «чужі» в тексті повісті А. Гавальда. Об’єктом дослідження є сучасна французька повість, розповідь про чудово проведені вихідні дні, про зустріч старшого брата Симона з Лолою і Гаранс, улюбленими сестрами, про їхню втечу з сімейного свята та поїздку до молодшого брата Венсана, про їхні спільні спогади, про їхнє життя. Предметом дослідження є мовні засоби вираження ментальних одиниць «свої» і «чужі», котрі перебувають у бінарній опозиції, що реалізується в межах одного етносу, на матеріалі сучасного прозового літературного твору А. Гавальда «L’Échappée belle». У тексті повісті вербалізовано бінарну опозицію «свої» – «чужі», яка містить ментальну інформацію, що експліцитно та імпліцитно реалізується через мовні засоби її вираження. Проаналізована на матеріалі повісті бінарна опозиція «свої» – «чужі» має аксіологічний характер, у «своїх», які оцінюються виключно позитивно, визначено такі зв’язуючі ланки, як «родинна спорідненість», «спільно проведені у дитинстві роки» і «спільні спогади про дитинство», «духовна близькість», «однакове виховання», «спільні погляди, переконання, інтереси». Все це відсутнє у «чужих», які сприймаються переважно прохолодно або негативно. «Своє коло» відображається лексемами: l’équipage, le clan, les cadets de Gascogne, de Carbon et de Castel-je-ne-sais-plus-où, le camp, l’équipe тощо. «Свої» намагаються виштовхнути зі «свого кола» будь-якого «чужого», «чужі» представляються як «інакші», не такі, як «свої».</p>О. О. ПавлюкТ. О. Салтикова
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810314014610.26661/2414-1135-2026-103-17ЖАНРОВА СИСТЕМА ФОЛЬКЛОРУ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1199
<p>Статтю присвячено комплексному дослідженню жанрової системи англійського фольклору як цілісної сукупності уснопоетичних творів, об’єднаних спільними структурними, тематичними та функціональними характеристиками. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю систематизації сучасних уявлень про класифікацію фольклорних жанрів, визначення їхніх взаємозв’язків та ролі у збереженні культурної спадщини англомовного світу. Метою статті є комплексне дослідження жанрової системи англійського фольклору, визначення її структурної організації, основних жанрових різновидів, їхніх характерних ознак, функцій і взаємозв’язків у системі усної народної творчості. Матеріалом дослідження стали понад 300 англомовних фольклорних творів, відібраних із цифрової бібліотеки Folklore, Folktales, and Fairy Tales from England: A Digital Library (D. L. Ashliman) та зі збірки English Fairy Tales Джозефа Джейкобса, розміщеної в електронній бібліотеці Project Gutenberg. До корпусу дослідження увійшли народні казки, легенди, міфи, балади, прислів’я, приказки, загадки, дитячі фольклорні твори та інші жанри англійської усної народної творчості. У роботі використано описовий, структурно-функціональний, порівняльний, жанровий, контекстуально-інтерпретаційний методи та метод класифікації. У результаті дослідження встановлено, що жанрова система англійського фольклору має ієрархічну структуру та характеризується взаємодією окремих жанрових різновидів. Визначено структурні й функціональні особливості англійських народних казок, легенд, міфів, балад, прислів’їв, загадок і дитячого фольклору. Доведено, що кожен жанр виконує специфічні комунікативні, когнітивні, естетичні та культуротворчі функції, водночас формуючи єдину систему усної народної творчості. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів у галузі фольклористики, лінгвокультурології, літературознавства, жанрознавства, а також у викладанні курсів із фольклору, історії англійської літератури та англійської лінгвокультури.</p>О. К. Пеліван
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810314715210.26661/2414-1135-2026-103-18СЕМАНТИКО-АСОЦІАТИВНА СТРУКТУРА КОНЦЕПТУ КРИЗА В МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ УКРАЇНЦІВ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1200
<p>Антропоцентричнй принцип сучасної когнітивно-орієнтованої лінгвістики розглядає мову не лише як систему знаків, а як засіб репрезентації людського досвіду, знань і способів концептуалізації дійсності. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження концептів, які відображають суспільно значущі явища. Одним із таких концептів є КРИЗА. Актуальність його вивчення пояснюється новими викликами, пов’язаними із масштабними соціальними трансформаціями, економічною нестабільністю в умовах повномасштабної російсько-української війни. Ці події суттєво вплинули на зміни у мовній картині світу українців. У статті представлено результати реконструкції семантико-асоціативної структури концепту КРИЗА в українській мовній картині світу шляхом аналізу лексикографічних джерел та реакцій респондентів-учасників психолінгвістичного експерименту на стимул криза. За допомогою методики компонентного аналізу встановлено архісему, інтегральні, диференційні, градуальні та потенційні семи, що формують семантичну структуру імені концепту. Зіставлення словникової та психосемантичної моделей засвідчило збереження спільного семантичного ядра за одночасної трансформації його змістового наповнення. Якщо словникова модель відображає кризу переважно як брак ресурсів і дестабілізації системи, то психосемантична модель відображає її як особистісно пережиту критичну ситуацію, в якій домінують емоційно-психологічні, соціокультурні та адаптаційні смисли. Установлено, що сучасна мовна свідомість українців розширює традиційну семантичну структуру концепту КРИЗА завдяки актуалізації компонентів, пов’язаних із переживанням війни, невизначеності, особистісного вибору, адаптації та розвитку. </p>О. А. Решетник
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810315316110.26661/2414-1135-2026-103-19ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У АКУСТИЧНОМУ АНАЛІЗІ ПРОСОДІЇ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ: МОЖЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1201
<p>Статтю присвячено дослідженню методологічного потенціалу акустичного аналізу просодії юридичного дискурсу із застосуванням технологій штучного інтелекту. Просодію розглянуто як важливий компонент усного юридичного мовлення, що забезпечує реалізацію епістемічних, прагматичних, міжособистісних і дискурсивно-організаційних функцій через варіювання висоти основного тону, інтенсивності, темпу мовлення, ритму, паузації та якості голосу. Об’єктом дослідження обрано просодичну організацію усного юридичного мовлення, а його предметом є методологічний потенціал і обмеження AI-асистованого акустичного аналізу просодичних характеристик юридичного мовлення. Метою дослідження є оцінка можливостей і обмежень використання штучного інтелекту для акустичного аналізу просодичних характеристик юридичного мовлення. Теоретико-методологічною основою роботи стали дослідження з акустичної фонетики, комп’ютерної паралінгвістики, судової фонетики, юридичної лінгвістики та технологій обробки мовлення. У роботі використано описовий, порівняльний і критико-аналітичний методи для оцінювання AI-асистованого акустичного аналізу за критеріями валідності, надійності, масштабованості, інтерпретованості, екологічної валідності, а також юридичної й етичної прийнятності. Встановлено, що застосування технологій штучного інтелекту підвищує ефективність, відтворюваність і масштабованість акустичного аналізу завдяки автоматизації обробки мовлення, вилучення акустичних параметрів і комп’ютерного моделювання. Водночас виявлено обмеження, пов’язані з недостатньою прозорістю алгоритмів, можливими алгоритмічними упередженнями, ризиками надмірної інтерпретації акустичних даних, а також юридичними й етичними аспектами використання ШІ. Обґрунтовано доцільність застосування підходу human-in-the-loop, за якого технології штучного інтелекту доповнюють експертну фонетичну інтерпретацію. Зроблено висновок, що поєднання сучасних AI-технологій із лінгвістичною експертизою забезпечує наукову обґрунтованість і методологічну надійність досліджень просодії юридичного дискурсу.</p>І. В. РудікМ. Г. Тер-Григорьян
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810316216910.26661/2414-1135-2026-103-20ПРИТЧА ЯК ЖАНР: ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ МОДЕЛІ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ФОРМИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1202
<p>У статті розглянуто притчу як особливий літературний жанр, що поєднує оповідальну лаконічність із глибокою алегоричною та філософською насиченістю. Метою дослідження є виявлення ключових моделей інтерпретації притч, визначення їх жанрових ознак та аналіз механізмів впливу на читача. У роботі узагальнено основні підходи до вивчення притч – від традиційної алегоричної інтерпретації до історико-критичної парадигми та сучасної герменевтики. Особливу увагу приділено теоретичним моделям аналізу притч, зокрема концепціям, що підкреслюють їхню метафоричну природу, наративну структуру та контекстуальну зумовленість. На основі сучасних досліджень виділяються основні характеристики притчі як жанру. Розглядається також типологія притч та їх жанрова диференціація, включаючи зіставлення з байкою, що дозволяє уточнити межі та специфіку жанру. У статті аналізується еволюція наукових уявлень про притчу – від її розуміння як суто релігійного та дидактичного тексту до визнання її універсальної літературної форми, здатної функціонувати у різних культурних та історичних контекстах. Зроблено висновок про те, що притча як жанр залишається затребуваною завдяки своїй універсальності, багатошаровості та здатності актуалізувати екзистенційні смисли у свідомості читача. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема порівняльно-історичний, герменевтичний, типологічний та описово-аналітичний методи, що дали змогу систематизувати сучасні підходи до аналізу притч та простежити трансформацію жанру в історичній перспективі. Наукова новизна роботи полягає у комплексному узагальненні сучасних концепцій інтерпретації притчі, уточненні її жанрових характеристик і висвітленні тенденцій розвитку цього жанру в умовах сучасної культури. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання під час викладання курсів із літературознавства, герменевтики, історії світової літератури, теорії жанрів та міжкультурної комунікації, а також у подальших наукових дослідженнях жанрової еволюції літературних форм.</p>Н. В. Саєнко
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810317017710.26661/2414-1135-2026-103-21ОРФОГРАФІЧНІ ВИПРАВЛЕННЯ 1990 РОКУ ТА МЕЖІ ФОНОГРАФІЗАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО ПИСЬМА
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1203
<p>У статті досліджено реформи французької орфографії як тривалий процес унормування письма, у якому взаємодіють фонографічний, морфографічний, логографічний та етимологічно-історичний принципи. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасна французька мова має глибоку орфографію: значна частина графем не співвідноситься з фонемами однозначно, а написання часто зберігає морфологічну, семантичну або історичну інформацію. З огляду на це орфографічні реформи не можна розглядати лише як технічне спрощення правил. Вони впливають на баланс між усною й писемною формами мови та на способи репрезентації фонем у графічній системі. Особливого значення ця проблематика набуває в контексті сучасної лінгвістики письма, оскільки французька орфографія демонструє складну взаємодію між традицією, нормою та комунікативною доцільністю. Аналіз реформ дає змогу простежити, яким чином зміни правописних норм відображають не лише мовні, а й соціокультурні процеси, пов’язані з освітою, мовною політикою та стандартизацією письма. Метою статті є з’ясування того, як історичні й сучасні спроби реформування французького правопису позначалися на становленні та функціонуванні фонографічної системи французької мови. Методологічну основу становлять описовий, зіставно-історичний, системно-функціональний та графематичний методи. Доведено, що реформи французької орфографії переважно не руйнують плюрисистемний характер письма, а локально посилюють його регулярність: усувають дублетні або непередбачувані графічні елементи, уточнюють правила акцентуації, спрощують написання окремих запозичень і складних слів. Водночас вони лише частково підсилюють фонографічність, бо ядро французької орфографії зберігає семіографічні та морфологічні функції. Установлено, що саме ця подвійність ‒ прагнення до регуляризації та водночас збереження історико-морфологічної спадкоємності ‒ визначає специфіку французького правопису як системи. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у курсах історії французької мови, теоретичної фонетики, графеміки, орфографічної норми та методики викладання французької мови як іноземної.</p>Л. В. Сидельникова
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810317818610.26661/2414-1135-2026-103-22ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ВІДТВОРЕННІ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ГЕРМАНСЬКИХ І РОМАНСЬКИХ МОВ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1204
<p>Статтю присвячено дослідженню перекладацьких трансформацій, що застосовуються при відтворенні юридичної термінології германських і романських мов українською мовою. Актуальність дослідження зумовлена зростанням обсягів міжнародної правової комунікації, процесами європейської інтеграції України та необхідністю забезпечення точності перекладу нормативно-правових, договірних і судових документів. Метою статті є виявлення особливостей використання перекладацьких трансформацій під час відтворення юридичної термінології германських і романських мов, визначення найпродуктивніших способів перекладу та встановлення чинників, що впливають на вибір перекладацьких рішень. Матеріалом дослідження стали 600 юридичних термінів і понад 350 фрагментів нормативно-правових документів, відібраних з офіційних правових ресурсів EUR-Lex, UK Legislation та United States Code англійською, французькою й українською мовами. Для уточнення семантики та нормативних відповідників використано спеціалізовані юридичні словники й довідкові ресурси. У дослідженні застосовано описовий, зіставний, структурно-семантичний, перекладознавчий і контекстуальний методи, а також елементи кількісного аналізу. Встановлено, що юридична термінологія германських і романських мов характеризується високим ступенем стандартизованості, проте відрізняється структурною організацією та концептуальним наповненням, що зумовлює використання різних перекладацьких трансформацій. Найпродуктивнішими способами перекладу визначено калькування, конкретизацію, модуляцію, функціональну заміну, описовий переклад і комплексні трансформації. Доведено, що вибір перекладацької стратегії залежить від семантичної структури терміна, наявності міжмовного еквівалента, типу юридичного тексту та особливостей відповідної правової системи. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у юридичному перекладі, підготовці перекладачів, укладанні двомовних юридичних словників і викладанні перекладознавчих дисциплін.</p>Л. В. СтроченкоС. В. ЄрьоменкоТ. В. Телецька
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810318719210.26661/2414-1135-2026-103-23ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОЕЗІЇ РЕДЬЯРДА КІПЛІНГА «BOOTS» ЗАСОБАМИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ РІШЕНЬ (НА МАТЕРІАЛІ АВТОРСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ)
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1205
<p>У статті здійснено лінгвостилістичний аналіз поетичного твору Редьярда Кіплінга «Boots» та досліджено особливості його відтворення українською мовою на матеріалі авторського перекладу. Основну увагу зосереджено на мовностилістичних засобах, що формують художню своєрідність твору, зокрема ритмічній та звуковій організації тексту, інтонаційній побудові, лаконізмі лексичних одиниць, використанні стилістичних фігур та тропів, засобах психологічної експресії. Проаналізовано функціональне навантаження у створенні образу безперервного виснажливого руху військової колони та передачі емоційного стану ліричного героя. На основі передперекладацького аналізу оригіналу та порівняльного аналізу оригіналу й авторського перекладу охарактеризовано перекладацькі рішення, спрямовані на збереження змістової, стилістичної та прагматичної цілісності поетичного тексту. Виявлено, що відтворення художньої своєрідності твору потребує комплексного використання лексичних, граматичних, синтаксичних і стилістичних трансформацій. Особливу увагу приділено способам передачі ритмічної монотонності, повторюваності мовних одиниць, звукових ефектів і композиційної організації, які визначають емоційний вплив поезії. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному лінгвостилістичному аналізі поетичного твору Редьярда Кіплінга «Boots» та обґрунтуванні перекладацьких рішень, реалізованих в авторському перекладі з урахуванням взаємодії змістового, стилістичного й прагматичного рівнів поетичного тексту. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що адекватне відтворення лінгвостилістичного потенціалу вірша «Boots» забезпечується комплексним застосуванням перекладацьких трансформацій із пріоритетом збереження функціонального навантаження художніх засобів, ритміко-звукової організації, емоційної експресії та авторського ідіостилю. Збереження художньої своєрідності твору досягається не шляхом буквального відтворення мовних одиниць, а через функціонально еквівалентне відтворення їхньої стилістичної ролі, що забезпечує цілісне сприйняття поетичного тексту українським читачем. </p>В. В. Стрюкова
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810319320210.26661/2414-1135-2026-103-24КОНЦЕПТИ ЯК КОГНІТИВНІ ДОМІНАНТИ АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО НАРАТИВУ: ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1206
<p>Статтю присвячено дослідженню концептів як когнітивних домінант англомовного художнього наративу та особливостей їхньої мовної репрезентації засобами лінгвостилістичного аналізу. Метою дослідження є визначення ролі концептів у формуванні смислової структури художнього тексту та виявлення лінгвостилістичних засобів їхньої вербалізації в англомовному художньому наративі. Методологічну основу роботи становлять методи концептуального, лінгвостилістичного, контекстуального, когнітивного та інтерпретаційного аналізу, що забезпечують комплексне дослідження мовних одиниць у їхній взаємодії з когнітивними процесами та художньою організацією тексту. Матеріалом дослідження стали англомовні художні твори різних жанрів, що дало змогу простежити специфіку репрезентації концептів у детективному, психологічному, антиутопічному та фентезійному наративах. У статті обґрунтовано, що концепти функціонують як ключові когнітивні домінанти художнього дискурсу, структуруючи наративний простір, репрезентуючи авторську картину світу та забезпечуючи концептуальну єдність художнього твору. Встановлено, що їхня вербалізація здійснюється через систему лексичних, фразеологічних, синтаксичних і стилістичних засобів, які забезпечують смислову цілісність тексту, створюють образність, формують емоційно-оцінний компонент художнього мовлення та сприяють реалізації прагматичного потенціалу літературного твору. Особливу увагу приділено взаємодії концептуального змісту з мовними засобами різних рівнів, що дозволяє простежити механізми концептуалізації художньої дійсності та специфіку індивідуально-авторської репрезентації ключових концептів. Результати дослідження підтверджують, що лінгвостилістичний аналіз є ефективним інструментом для виявлення взаємозв’язку між мовною формою та когнітивним змістом концептів, а також поглиблює розуміння механізмів концептуалізації художньої дійсності в англомовному наративі. У результаті дослідження запропоновано авторську порівняльну модель лінгвостилістичної репрезентації концептів у різножанровому англомовному художньому наративі. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання в подальших когнітивно-лінгвістичних, лінгвостилістичних і літературознавчих дослідженнях, а також у викладанні дисциплін із когнітивної лінгвістики, стилістики англійської мови, теорії художнього дискурсу та інтерпретації художнього тексту. </p>О. О. Тасмасис
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810320321410.26661/2414-1135-2026-103-25МУЛЬТИФРАКТАЛЬНА СТРУКТУРА АКАДЕМІЧНОГО ТЕКСТУ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1207
<p>У статті запропоновано розгляд структури академічного тексту з позицій лінгвосинергетичного підходу. Лінгвосинергетика є мовознавчою галуззю, яка поєднує напрацювання лінгвістики, синергетики, теорії хаосу й когнітивної науки. У лінгвосинергетиці мова розглядається як відкрита, динамічна, нелінійна, самоорганізована система, існування якої визначається універсальними законами розвитку усіх складних систем. До основних властивостей мови належить фрактальність – здатність мовних структур до самоподібності, тобто відтворення одних і тих самих патернів на різних рівнях. Такий принцип організації реалізовується у двох вимірах: ієрархічній вкладеності та ізоморфності. Перший вимір (ієрархічна вкладеність) означає, що одиниці нижчого рівня є будівельним матеріалом для одиниць вищого рівня. Другий вимір (ізоморфність) передбачає, що одиниці вищого рівня є ізоморфними, тобто структурно подібними до одиниць нижчого рівня. Фрактальність забезпечує мережеву організацію мови, де одні й ті самі структури тиражуються на різних ділянках мережі. Фрактальні властивості мови найвиразніше виявляються на текстовому рівні й вивчаються лінгвосинергетикою тексту, котра досліджує механізми текстопородження як процеси конструювання складних нелінійних систем. Академічний текст з його чіткою передбачуваною структурою повною мірою реалізує ознаки самоподібності у класичній трикомпонентній (гамбургер) моделі «вступ – основна частина – висновки», яка у складних наукових текстах може модифікуватися до структури IMRaD (Introduction, Methods, Results, and Discussion). Фрактальна архітектоніка академічного тексту реалізується в тому, що трикомпонентна модель повторюється на різних рівнях: на рівні речення, абзацу, есе, анотації, наукової статті, дисертаційної праці. Усі ідеї академічного тексту об’єднуються навколо сильної змістової позиції автора – структурного центра тексту.</p>В. А. Токарчук
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810321522210.26661/2414-1135-2026-103-26ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ В АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ (КОРПУСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1208
<p>Статтю присвячено комплексному дослідженню функціонування економіко-правових термінів в англомовних публіцистичних текстах із застосуванням методів корпусної лінгвістики. Метою статті є виявлення особливостей функціонування економіко-правових термінів в англомовних публіцистичних текстах, визначення їхньої частотності, контекстуальних характеристик, моделей сполучуваності та основних функцій у сучасному медіадискурсі. Для досягнення поставленої мети сформовано спеціалізований корпус англомовних публіцистичних текстів економіко-правової тематики на матеріалі інформаційних ресурсів BBC News та CNN загальним обсягом близько 500 тис. слововживань. У дослідженні використано корпусний, описовий, контекстуальний, статистичний, дистрибутивний та кількісний методи аналізу, що забезпечили комплексне вивчення функціонування термінологічних одиниць. У результаті дослідження встановлено, що економіко-правова термінологія є одним із провідних компонентів сучасного англомовного публіцистичного дискурсу. Виявлено високу частотність використання термінів, пов’язаних із міжнародною торгівлею, фінансовими ринками, інвестиційною діяльністю, корпоративним управлінням, державним регулюванням і судовою практикою. Доведено, що найпродуктивнішими є двокомпонентні термінологічні конструкції типу «прикметник + іменник», «іменник + іменник» та дієслівно-термінологічні словосполучення, які забезпечують точність, лаконічність та високу інформативність журналістського викладу. Аналіз контекстуального функціонування показав, що економіко-правові терміни характеризуються значною семантичною варіативністю, здатністю до адаптації в публіцистичному дискурсі та тенденцією до детермінологізації окремих одиниць. Встановлено, що в англомовних публіцистичних текстах економіко-правові терміни реалізують комплекс взаємопов’язаних функцій, серед яких провідними є номінативна, інформативна, пояснювальна, аргументативна та прагматична. Використання корпусного підходу дозволило не лише кількісно оцінити функціонування спеціальної лексики, а й виявити закономірності її контекстуального використання, типові моделі сполучуваності та особливості інтеграції до сучасного англомовного медіапростору. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в корпусній лінгвістиці, термінознавстві, медіалінгвістиці, перекладознавстві, а також у викладанні англійської мови професійного спрямування, юридичної та економічної англійської.</p>Ю. О. ТомчаковськаЛ. Д. ШвелідзеТ. І. Сташук
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810322322910.26661/2414-1135-2026-103-27ПОЛІКОДОВІСТЬ AI-ГЕНЕРОВАНОГО РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1209
<p>Статтю присвячено комплексному дослідженню полікодовості AI-генерованого рекламного дискурсу в лінгвопрагматичному аспекті. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту та його активним використанням у створенні мультимодального рекламного контенту, що потребує переосмислення традиційних підходів до аналізу рекламного дискурсу. Метою статті є визначення особливостей мовної організації AI-генерованих рекламних повідомлень, аналіз взаємодії їхніх вербального, візуального та графічного компонентів, а також виявлення лінгвопрагматичних засобів реалізації комунікативного впливу. Матеріалом дослідження слугували 150 англомовних AI-генерованих рекламних повідомлень, опублікованих у 2024–2026 роках на офіційних вебсайтах компаній, у соціальних мережах та на цифрових рекламних платформах. У роботі використано описовий, лінгвопрагматичний, мультимодальний, контекстуальний, структурно-семіотичний та метод суцільної вибірки. У результаті дослідження уточнено поняття AI-генерованого рекламного дискурсу, визначено його місце в сучасному цифровому комунікативному просторі, охарактеризовано структурні особливості полікодових рекламних повідомлень і встановлено закономірності взаємодії їхніх вербального, візуального та графічного компонентів. З’ясовано, що AI-генеровані рекламні тексти характеризуються високим рівнем семантичної узгодженості складників, лаконічністю, використанням оцінної лексики, імперативних конструкцій, позитивно конотованих мовних засобів і стандартизованих рекламних моделей, спрямованих на реалізацію стратегій інформування, переконання та спонукання до дії. Доведено, що ефективність AI-генерованого рекламного повідомлення забезпечується інтегрованою взаємодією всіх семіотичних кодів, які формують єдиний комунікативний простір і посилюють прагматичний вплив на адресата. </p>О. Г. Томчаковський
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810323023610.26661/2414-1135-2026-103-28ПОЗА МЕЖАМИ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ПРАКТИКИ У ГЛОБАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1210
<p>Теорії перекладу тривалий час традиційно ґрунтувалися на концепції еквівалентності – лексичної, семантичної, функціональної, динамічної. Успішний переклад передусім повинен був точно відтворювати зміст вихідного тексту. Попри те, що ці підходи й досі залишаються фундаментальними для перекладознавства, вони часто виявляються недостатніми і не враховують культурних, контекстуальних, прагматичних і когнітивних аспектів комунікації в умовах дедалі більш глобалізованого, багатомовного світу. Сучасний переклад вимагає не лише передачі мовних форм, а й посередництва у транслюванні знань, цінностей, соціальних норм і культурно зумовлених моделей інтерпретації. Відтак перекладам необхідно враховувати нові концептуальні структури, які визначають породження та сприйняття значення у різних мовних і культурних спільнотах. У статті пропонується застосувати теорію фреймової семантики Чарльза Дж. Філлмора як когнітивно орієнтоване теоретичне підгрунтя міжкультурних перекладацьких практик. Згідно з положеннями фреймової семантики, мовні одиниці активують структуровані концептуальні фрейми, що репрезентують людський досвід і фонові знання, забезпечуючи інтерпретацію значення у ширшому когнітивному та культурному контексті. З цієї точки зору успішний переклад полягає не лише у доборі еквівалентних мовних одиниць, а й в актуалізації відповідних семантичних фреймів, які дають змогу цільовій аудиторії інтерпретувати повідомлення так, як його сприймають носії мови оригіналу. У статті показано, що фреймовий аналіз сприяє адекватному перекладу культурно специфічних понять та дискурсивних моделей, які часто не піддаються традиційним перекладацьким стратегіям, що засновані на еквівалентності. Поєднуючи теоретичний аналіз із практичним описом конкретного дослідницького кейсу, стаття демонструє, що узгодження семантичних фреймів сприяє міжкультурному взаєморозумінню, мінімізує концептуальні розбіжності та підвищує ефективну міжмовну комунікацію. Обґрунтовується, що інтеграція принципів фреймової семантики в методологію перекладу дає змогу перейти від формальної еквівалентності до когнітивно й культурно вмотивованого конструювання змісту. Такий підхід забезпечує більш точний, контекстуально релевантний і культурно резонансний переклад, посилюючи роль перекладача як посередника міжкультурної комунікації в умовах глобалізованого світу.</p>В. А. УщинаЛ. М. КиричукВ. Широков
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810323724210.26661/2414-1135-2026-103-29ЗІСТАВНИЙ КОРПУСНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ ГІДНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1211
<p>У статті здійснено комплексний зіставний корпусний аналіз поняття гідність та його мовної об’єктивації в сучасних українській і англійській лінгвокультурах. На основі значного масиву кількісних даних, отриманих із великих еталонних вебкорпусів за допомогою платформи Sketch Engine, реалізовано успішну операціоналізацію абстрактного соціального поняття через його лексико-граматичні характеристики, зокрема прикметникові модифікатори, дієслівні колокації, іменникові колокати, генітивні модифікації та синонімічні ряди. Використання сучасних статистичних методів оцінювання асоціативної сили, зокрема метрики LogDice, а також перевірка міжекспертної узгодженості за коефіцієнтом Каппи Коена (Cohen’s Kappa) забезпечили емпіричну обґрунтованість, методологічну валідність і надійність отриманих результатів. Зокрема, у дослідженні було визначено частотність уживання та асоціативні показники прикметникових модифікаторів, виокремлено найтиповіші дієслівні колокати, класифіковані за моделями порушення та захисту гідності, проаналізовано іменникові вершини словосполучень і генітивні означення, зокрема «Революція Гідності» та позначення соціальних ролей, а також сформовано структуровані синонімічні поля для обох досліджуваних лем. Порівняльний аналіз лексем гідність і dignity засвідчив, що, попри спільний антропоцентричний характер обох досліджуваних мов та культур, який проявляється у взаємозв’язку поняття гідності з людиною, між ними існують істотні відмінності, зумовлені специфікою культурних моделей і когнітивних стратегій. Якщо в українській мовній традиції поняття гідність має динамічний, антропоцентричний і конфліктогенний характер та пов’язується з колективною та національною ідентичністю, історичними подіями, зокрема Революцією Гідності, а також концептами честь і гордість, то в англійській мовній традиції універсальне поняття dignity має переважно статичний характер і репрезентує насамперед правову та процедурну категорію, пов’язану із захистом статусу особи в контексті прав людини. Виявлені лексико-семантичні відмінності між цими поняттями демонструють вплив різного історичного й соціального досвіду на мовне вираження універсальних цінностей і можуть бути використані у практиці міжкультурної комунікації, соціолінгвістики та перекладознавства.</p>М. П. Фабіан
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810324324910.26661/2414-1135-2026-103-30СТАН ТРИВОГИ В МОВНОМУ ТА ПСИХОЛОГІЧНОМУ РАКУРСАХ: НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1212
<p>У дослідженні розглянуто два різновиди тривоги: ситуативна – емоційний стан, що виникає під впливом переважно зовнішніх чинників і є відносно швидкоплинним; тривожність – як наслідок внутрішніх подразників, психічний стан, що виступає як довготривалий. Психологічний зміст стану тривоги визначають: зовнішні і внутрішні емоціогенні чинники; безпосередня та опосередкована оцінки небезпечної ситуації; власне ситуативна тривога та механізми психологічного захисту; явища тривожного ряду; можливість подолання тривоги або збереження контролю над нею; втрата контролю над тривогою, що призводить до її перетворень в інші емоційні стани чи до активації тривожності як риси особистості. Лексична репрезентація поняття тривоги (anxiety) в сучасній англійській мові дозволяє виявити цілий спектр лексем, що стоять за цим поняттям: погане передчуття (apprehension, foreboding), нервозність (nervousness), занепокоєння (solicitude, trouble, worry, uneasiness), напруження (stress, strain, tension), небезпека (danger), жах (dread), страх (fear), порушення душевного спокою (disturbance of mind), сумніви (uncertainty), рухове збудження (agitation), біда (misfortune). Більшість складників психологічного змісту стану тривоги отримує своє диференційоване позначення в лексиці сучасної англійської мови. Так, зовнішні та внутрішні чинники виникнення тривоги співвідносяться з лексемами cause, threat, danger, етап безпосередньої оцінки ситуації позначається іменником uncertainty, відчуттю внутрішньої напруги відповідає лексема foreboding, роздратованості – agitation, fretting, disquietude, переживанню невизначеної загрози – bother, concern, solicitude, trouble, worry, uneasiness, зародженню страху – dread, dismay, apprehension, fearfulness, misgiving, невідворотності катастрофи, що насувається, – alarm, тривожно-боязкому збудженню – anguish, distress of mind, eagerness, nervousness. З іншого боку, деякі з етапів розвитку тривоги, зокрема подолання тривоги, опосередкована оцінка емоціогенної ситуації та механізми психологічного захисту, не мають сталих відповідників у лексичній системі англійської мови. Водночас в англійській мові отримують свою лексичну репрезентацію таке супровідне до тривоги явище, як бажання (desire, strong wish) до активних дій, та її ймовірні негативні наслідки – біда (misfortune), страждання (affliction) і ушкодження (harm).</p>Г. І. Харкевич
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810325025610.26661/2414-1135-2026-103-31ТЕЛЕОЛОГІЧНА МОДАЛЬНІСТЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДСТАВИ СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1213
<p>У пропонованому дослідженні розглянуто проблему лінгвістичної репрезентації телеологічної модальності в англомовному політичному дискурсі. Точність розуміння і якість перекладу висловленої думки неодмінно залежить від нашої спроможності визначати цілі, прагнення та бажання мовця, навіть якщо вони не здобули словесного вираження. У термінах формальної семантики розуміння передбачає здатність учасників комунікації осмислювати пропозиційний зміст (propositional content) висловлення і виявляти ставлення (propositional attitude) до висловленої думки. Іншими словами, адекватне розуміння висловлення потребує розмежування смислу самого висловлення, смислу, котрий вкладає в нього мовець, і смислу, котрий отримує адресат. Одним із чинників, котрий зумовлює необхідність такого розмежування, є модальність. За словами криються мотиви мовця, його усвідомлення того, що потрібне, можливе, або ймовірне як наслідок. Ці семантичні аспекти висловлення, котрі можуть бути прихованими, охоплює феномен модальності. Проблеми семантики і модальності, котрі не завжди здобувають словесне вираження у дискурсі, потребують ще більшої уваги у сучасній лінгвістиці з приходом у академічне середовище і прикладну лінгвістику штучного інтелекту. Цей аспект семантики також здобуває надзвичайну актуальність з огляду на широке застосування машинного перекладу, котрий позбавлений людської інтуїції для розуміння підсмислів. Телеологічна модальність висвітлює можливі і необхідні засоби і способи досягнення кінцевої мети діяльності. У пропонованому дослідження телеологічну модальність розглянуто як семантичний і когнітивний чинник, котрий визначає ціннісно-цільові аспекти смислоутворення. Метою цієї розвідки є створення теоретичної і методологічної бази, котра б відображала сучасні розробки і підходи, гідні для глибокого аналізу лінгвістичної репрезентації телеологічної модальності в англомовному політичному дискурсі. Пропоноване дослідження грунтується на постулатах і методології моральної телеології, постграйсіанської прагматики та динамічної семантики. Семантичні характеристики висловлень розглянуто з урахуванням їх телеологічних і модальних властивостей. Результати виконаного аналізу виявили декілька головних сучасних підходів, котрі можуть бути застосовні до аналізу телеологічної модальності у політичному дискурсі: (а) традиційний лексико-семантичний підхід; (б) підхід, котрий грунтується на базових положеннях динамічної семантики і залучає принципи інтуїтивістської семантики, контекстуалізму, постграйсівької прагматики і теорії можливих світів; (в) перекладознавчий підхід. Аналіз теоретичного і фактичного матеріалу вказує на те, що складний і багатогранний процес розуміння і перекладу висловлення може бути схематично представлений у вигляді мінімалістської моделі, котра втілює спробу поєднати композиційні, контекстуалістські і інтуїтивістські наукові підходи у сучасній семантиці для виявлення глибинних прошарків смислу ціннісно-цільового гатунку.</p>О. І. Шевченко
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810325726810.26661/2414-1135-2026-103-32ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННІ ТИПОГРАФІЧНИХ НОВАЦІЙ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО НАРАТИВУ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1214
<p>Статтю присвячено дослідженню можливостей використання генеративного штучного інтелекту в аналізі типографічних новацій сучасного англомовного художнього наративу. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком генеративних мовних моделей та їх активним впровадженням у сучасні гуманітарні й філологічні дослідження, що відкриває нові перспективи для комплексного аналізу художнього тексту. Особливу увагу приділено типографічним новаціям як важливому компоненту авторської стилістики, що виконує не лише графічну, а й смислотвірну, експресивну, прагматичну та композиційну функції у структурі сучасного англомовного художнього наративу. У дослідженні охарактеризовано основні типографічні новації сучасного англомовного художнього наративу, серед яких використання курсиву, капіталізації, варіювання шрифтового оформлення, графічного членування тексту, нестандартного просторового розташування текстових елементів, комбінування різних графічних прийомів та інших засобів візуальної організації художнього мовлення. Проаналізовано потенціал генеративного штучного інтелекту щодо автоматизованого виявлення типографічних особливостей, їх систематизації, класифікації та інтерпретації відповідно до контексту художнього твору. Встановлено, що використання генеративного штучного інтелекту сприяє швидкому опрацюванню значних обсягів текстового матеріалу, підвищує ефективність первинного лінгвостилістичного аналізу та дозволяє виявляти закономірності функціонування типографічних засобів у різножанровому англомовному художньому наративі. Водночас визначено, що результати, отримані за допомогою генеративного штучного інтелекту, потребують критичної наукової інтерпретації, оскільки сучасні мовні моделі не завжди здатні повною мірою враховувати культурний, історичний, прагматичний та індивідуально-авторський контекст художнього твору. Доведено, що найбільш ефективним є поєднання традиційних методів філологічного аналізу із можливостями генеративного штучного інтелекту, що забезпечує більш повне розкриття функціонального потенціалу типографічних новацій у сучасному англомовному художньому наративі. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному розгляді генеративного штучного інтелекту як інструменту аналізу типографічних новацій англомовного художнього наративу та визначенні його можливостей і обмежень у сучасних лінгвістичних дослідженнях.</p>С. Ю. Юхимець
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810326927710.26661/2414-1135-2026-103-33РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ КОСМЕДИ ТЕТЯНИ АНАТОЛІЇВНИ ТА ПАПІШ ВІТАЛІЇ АНДРІЇВНИ «УКРАЇНСЬКА ПСИХОЛІНГВІСТИКА: ІСТОРІОГРАФІЯ (ДР. ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХІ СТ.)» ПОВЕРНЕННЯ ВКРАДЕНОГО ГОЛОСУ: ІСТОРІОГРАФІЧНА РЕПАТРІАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
https://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1215
<p>Рецензія на монографію Космеди Тетяни Анатоліївни та Папіш Віталії Андріївни «Українська психолінгвістика: історіографія (др. пол. ХІХ – поч. ХХІ ст.)»</p>О. Б. Негер
Авторське право (c) 2026
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
2026-11-182026-11-1810327828010.26661/2414-1135-2026-103-34