ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ POST-COVID В АНГЛОМОВНОМУ НОВИННОМУ ДИСКУРСІ
Анотація
У статті досліджено вербалізацію концепту POST-COVID в англомовному новинному дискурсі на матеріалі новин BBC за 2024–2025 рр. На відміну від концепту COVID, що має переважно медичну вербалізацію й стосується інфекційного захворювання, поняття POST-COVID охоплює ширший спектр явищ, зокрема медичні, психологічні, соціальні, економічні та культурні аспекти життя після завершення пандемії. Актуальність роботи зумовлена тривалим впливом пандемії COVID-19 на суспільне життя, що спричинило формування нового концепту, який охоплює медичні, соціальні, політичні та культурні аспекти. Метою дослідження є аналіз лінгвальних особливостей репрезентації концепту POST-COVID через вивчення лексико-семантичних засобів, що його вербалізують. У процесі аналізу виокремлено ключові лексико-семантичні поля, які відображають багатогранність концепту, включаючи теми здоров’я, пам’яті, соціальних змін, управління та етичних викликів. Досліджено морфологічні, стилістичні та емоційно-оцінні характеристики, що формують концепт. Ядро концепту становлять універсальні лексеми, пов’язані з медичними та меморіальними аспектами, тоді як периферія охоплює суспільні, правові та культурні наслідки пандемії. Мова новинного дискурсу віддзеркалює колективну травму, рівень довіри до влади та прагнення суспільства до справедливості й відновлення. Концепт POST-COVID постає не лише як відображення реальності, а й як інструмент формування публічної свідомості, що впливає на сприйняття постпандемічного досвіду. Дослідження підкреслює, що мова структурує суспільний досвід, сприяючи осмисленню пандемії та її наслідків, і формує наративи, які відображають цінності та пріоритети сучасного суспільства. Подальше дослідження пов’язане з концептуалізацією постковідного досвіду в англомовному новинному дискурсі.
Посилання
2. Кочерган М.П. Теорія функціонально-семантичного поля і її застосування в зіставному мовознавстві. Мовознавство, 2007, № 4–5, С. 13–19.
3. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
4. Charteris-Black, J. (2021). Metaphors of COVID- 19 in political discourse. Journal of Political Communication, 38(2), 123–145.
5. Chaudhary, A., Ahmad, A., & Azam, M. (2024). Language and Covid-19 Discourse: An Analysis of Pandemic-Related Language Discourse Used on Social Media. The Knowledge, 3(1), 14–22. https://doi.org/10.63062/tk/2k24a.31014
6. Koller, V., & Collins, L.C. (2024). Viral Lan- guage: Analysing the Covid-19 Pandemic in Public Discourse. Routledge.
7. McEnery, T., & Baker, P. (2021). COVID-19 neologisms: A corpus-based study. Language and Society, 50(1), 45–67.
8. Nabila, E., & Abdulrahman. (2021). An analysis of new English words created during COVID-19. Englisia: Journal of Language, Education, and Humanities, 9(1), 19–32. https://doi.org/10.22373/ej.v9i1.9035
9. Pankakoski, Timo. 2024. Concepts We Transform by: Metaphorical Concepts in Post-COVID-19 Transition to Normalcy. Redescriptions: Polit- ical Thought, Conceptual History and Feminist Theory 27(1): 6–25. DOI: https://doi.org/10.33134/rds.425
10. Semino, E. (2022). Metaphors of the post- COVID era: Trauma and recovery. Journal of Health Communication, 27(3), 215–230.
11. Semino, E. (2021). «Not Soldiers but Fire-fight- ers» – Metaphors and Covid-19. Health Commu- nication, 36(1), 50–58.
12. Shkvorchenko, N., Hromovenko, V., & Shara- panovska, Y. (2021). The concept of «pandemic» in modern English-language political discourse. Amazonia Investiga, 10(46), 225–233. https://doi.org/10.34069/AI/2021.46.10.23
13. Thorne, T. (2020). Neologisms in the COVID-19 pandemic discourse. Journal of Linguistic Innovation, 15(4), 201–220.