ПРОТИЛЕЖНОСТІ СХОДЯТЬСЯ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНОГО ВПЛИВУ НА МОВЦІВ-ІНТРОВЕРТІВ ТА ЕКСТРАВЕРТІВ

Анотація

У статті розглядається взаємозв’язок між психотипом особистості (інтроверт/екстраверт) та синтаксичною організацією її мовлення, а також ефективність впливу на осіб різного психотипу за допомогою мовленнєвих засобів. Актуальність дослідження зумовлена потребами сучасної психолінгвістики, когнітивної та комунікативної лінгвістики у вивченні способів кодування внутрішнього стану особистості через мовлення. Теоретичним підґрунтям слугують ідеї К. Юнга, Г. Айзенка, Н. Хомського, Р. Кеттела, а також концепція синтаксичної проєкції глибинних структур свідомості. Метою проведеної розвідки є виявлення характерних синтаксичних структур мовлення екстравертів та інтровертів, а також ефективних вербальних шляхів переконання представників цих психологічних типів. Матеріал дослідження – мовленнєві партії літературних персонажів із англомовних романів А. Крісті «Трагедія в трьох актах», А.К. Дойла «Собака Баскервілів», Дж.К. Роулінг «Гаррі Поттер і Таємна кімната» та А.А. Мілна «Вінні-Пух». Виокремлено прототипові моделі мовлення інтроверта (Ш. Холмс, модель «ШХ») та екстраверта (Е. Пуаро, модель «ЕП»).У межах першого етапу виконано синтаксичний аналіз 600 діалогічних фрагментів, що уможливило виявити структурно-комунікативні особливості мовлення кожного психотипу: інтроверти тяжіють до складних, поширених конструкцій з чіткими логічними зв’язками, екстраверти – до коротких, простих речень та вигуків. На другому етапі проведено польовий психолінгвістичний експеримент з вербального переконання реальних осіб, мовлення яких відповідало виявленим моделям. Зроблено висновок, що врахування психотипу співрозмовника на рівні синтаксичного конструювання мовлення сприяє підвищенню ефективності комунікативного впливу. Результати засвідчили: переконання є ефективнішим за умови використання синтаксичних моделей, протилежних до психотипу адресата, що цілком співвідноситься з відомим у психології поняттям «доповнення гештальта». Отримані дані відкривають перспективи для подальших досліджень оптимізації комунікації з урахуванням психолінгвістичних особливостей мовця та адресата. Матеріали дослідження мають перспективу практичного застосування в психолінгвістичному консультуванні, профайлінгу, NLP та когнітивному моделюванні діалогів.