ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ГАРМОНІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО» (和谐社会)  У СУЧАСНОМУ КИТАЄМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

О. С. Осьмачко; О. С. Осьмачко

doi:10.26661/2414-1135-2025-99-17

О. С. Осьмачко Київський національний лінгвістичний університет https://orcid.org/0000-0002-6659-4679
О. С. Осьмачко Київський національний лінгвістичний університет https://orcid.org/0000-0002-6659-4679

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-99-17

Ключові слова: політичний дискурс, концепт гармонії, ідеологічна риторика, мовна цензура, критичний дискурс-аналіз, корпусне дослідження, стратегія легітимації, медіакомунікація

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу вербалізації концепту «гармонійне суспільство» (和谐社会) у сучасному китайському політичному дискурсі 2000–2024 рр., який виступає стрижневим елементом ідеологічної моделі КНР та ключовим інструментом формування суспільних уявлень про стабільність і порядок. Дослідження базується на корпусному аналізі китайсько- та англомовних матеріалів офіційних медіа (People’s Daily, Xinhua, China Daily, Global Times) із застосуванням критичного дискурс-аналізу, кількісних методів підрахунку частотності й колокацій, а також контекстуального аналізу семантичних опозицій.Виявлено лексичні, синтаксичні, семантичні та прагматичні стратегії репрезентації концепту в партійних документах, промовах керівництва, газетних публікаціях і мережевому просторі, включно з елементами інтернет-сленгу. Простежено діахронну еволюцію концепту – від внутрішньополітичного інструмента стабілізації та легітимації періоду Ху Цзіньтао до глобалізованої риторики «спільноти єдиної долі людства» (人类命运共同体) в епоху Сі Цзіньпіна. Виокремлено семантичні опозиції (гармонія/хаос, стабільність/розкол, єдність/сепаратизм) та механізми їх використання для конструювання бінарної моделі «свій/ чужий». Проаналізовано стратегії цензури й евфемізації, включно з протестними неологізмами («бути гармонізованим» – 被和谐, омонім 河蟹) як індикаторами іронічної рецепції владної риторики. Запропоновано трирівневу типологію дискурсивної еволюції (національний – перехідний – глобальний) та окреслено механізми адаптації концепту до різних комунікативних арен. Наукова новизна полягає у поєднанні корпусного та лінгвокультурологічного підходів, що дозволило виявити стійкі моделі вербалізації гармонії й простежити їх перенесення з внутрішньополітичної сфери у зовнішньополітичний дискурс КНР, а також визначити їх потенціал як інструмент формування позитивного міжнародного іміджу держави.Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення авторитарних риторичних стратегій і механізмів дискурсивної легітимації у порівняльному контексті.Статтю присвячено комплексному аналізу вербалізації концепту «гармонійне суспільство» (和谐社会) у сучасному китайському політичному дискурсі 2000–2024 рр., який виступає стрижневим елементом ідеологічної моделі КНР та ключовим інструментом формування суспільних уявлень про стабільність і порядок. Дослідження базується на корпусному аналізі китайсько- та англомовних матеріалів офіційних медіа (People’s Daily, Xinhua, China Daily, Global Times) із застосуванням критичного дискурс-аналізу, кількісних методів підрахунку частотності й колокацій, а також контекстуального аналізу семантичних опозицій.Виявлено лексичні, синтаксичні, семантичні та прагматичні стратегії репрезентації концепту в партійних документах, промовах керівництва, газетних публікаціях і мережевому просторі, включно з елементами інтернет-сленгу. Простежено діахронну еволюцію концепту – від внутрішньополітичного інструмента стабілізації та легітимації періоду Ху Цзіньтао до глобалізованої риторики «спільноти єдиної долі людства» (人类命运共同体) в епоху Сі Цзіньпіна. Виокремлено семантичні опозиції (гармонія/хаос, стабільність/розкол, єдність/сепаратизм) та механізми їх використання для конструювання бінарної моделі «свій/ чужий». Проаналізовано стратегії цензури й евфемізації, включно з протестними неологізмами («бути гармонізованим» – 被和谐, омонім 河蟹) як індикаторами іронічної рецепції владної риторики. Запропоновано трирівневу типологію дискурсивної еволюції (національний – перехідний – глобальний) та окреслено механізми адаптації концепту до різних комунікативних арен. Наукова новизна полягає у поєднанні корпусного та лінгвокультурологічного підходів, що дозволило виявити стійкі моделі вербалізації гармонії й простежити їх перенесення з внутрішньополітичної сфери у зовнішньополітичний дискурс КНР, а також визначити їх потенціал як інструмент формування позитивного міжнародного іміджу держави.Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення авторитарних риторичних стратегій і механізмів дискурсивної легітимації у порівняльному контексті.

Посилання

1. Офіційний сайт Державної ради Китайської Народної Республіки. A Global Community of Shared Future: China’s Proposals and Actions. 26.09.2023. URL: https://english.www.gov.cn/news/202309/26/content_WS6512703dc6d0868f4e8dfc37.html (дата звернення: 12.06.2025).
2. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ Китайської Народної Республіки. The Chinese Dream Is a Dream of the People. 06.06.2024. URL: https://www.mfa.gov.cn/eng/zy/jj/zggcddwjw100ggs/xsd/202406/t20240606_11377988.html (дата звернення: 16.06.2025).
3. Рішення Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю щодо побудови соціалістичного гармонійного суспільства. Бюлетень Державної ради КНР (Gazette of the State Council of the PRC). 2006. № 39. URL: https://www.gov.cn/gongbao/content/2006/content_453176.htm (дата звернення: 11.06.2025).
4. Alvaro J.J. Analysing China’s English-language media. World Englishes. 2015. URL: https://doi.org/10.1111/weng.12137 (дата звернення: 10.06.2025).
5. Bajčić M. New Insights into the Semantics of Legal Concepts and the Legal Dictionary. Amsterdam–Philadelphia : John Benjamins Publishing, 2017. 236 p.
6. Barmé G.R. New China Newspeak: Xinhua Wenti. China Heritage Quarterly. 2012. No. 29. URL: http://www.chinaheritagequarterly.org/glossary.php?searchterm=029_xinhua.inc&issue=029 (дата звернення: 11.06.2025).
7. Callahan W.A. (2016). China’s “Asia Dream”: The Belt Road Initiative and the new regional order. Asian Journal of Comparative Politics, 1(3), 226–243.DOI: 10.1177/2057891116647806.
8. De la Rasilla I., Hao Y. Community of Shared Future for Mankind and International Law. The Cambridge Handbook of China and International Law. URL: https://www.cam-bridge.org/core/books/abs/cambridge-hand- book-of-china-and-international-law/community-of-shared-future-for-mankind-and-international-law/2E3986FF0D8A7DE136B379D-C7DBC5381 (дата звернення: 12.06.2025).
9. Delury J. Harmonious World and China’s New Foreign Policy. The China Quarterly. 2008. No. 193. Pp. 1–20.
10. Guo Y., Li T. Research on Supply Side Structural Reform in China from the Perspective of Multiple Streams Theory. Beijing : Beijing Normal University.
11. Joshi D.K. Does China’s Harmonious Society Discourse Reflect a Shift towards Human Development? Journal of Political Ideologies. 2012. Vol. 17, No. 2. Pp. 169–187. DOI: https://doi.org/ 10.1080/13569317.2012.676859.
12. Khan U., Wang H., Ali I. A Sustainable Community of Shared Future for Mankind: Origin, Evolution and Philosophical Foundation. Sustainability. 2021. Vol. 13, No. 18.
13. Liu H. Interpretation on the Cultural Factors of Harmony in Contemporary Chinese Political Discourses. Sinología hispánica. China Studies Review. 2015. Vol. 1, No. 1. Pp. 47–58. DOI: https://doi.org/10.18002/sin.v1i1.5181.
14. Marinelli M. Introduction: Ideology, Propaganda, and Politics in Xi Jinping’s Era. In: Cao Q., Tian H., Chilton P. (Eds.). Discourse, Politics and Media in Contemporary China. Amsterdam : John Benjamins, 2014. ISBN: 9789027206459.
15. Nordin A., Richaud L. Subverting Official Language and Discourse in China? The Emergence of the “River Crab”. China Information. 2014. Vol. 28, No. 1. Pp. 47–67. DOI: https://doi.org/10.1177/0920203X14524687.
16. Rošker J.S. The Concept of Harmony in Con- temporary China and in Modern Confucianism. Asian Studies. 2013. Vol. 1, No. 2. Pp. 3–20. DOI: https://doi.org/10.4312/as.2013.1.2.3-20.
17. Zheng Y., Tok S.K. Harmonious Society and Harmonious World: China’s Policy Discourse under Hu Jintao. China Policy Institute Briefing Series. 2007. Issue 26. Nottingham : University of Nottingham. 12 p.