СТРУКТУРНІ ТА КОМУНІКАТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ  АКАДЕМІЧНОЇ ДИСКУСІЇ ЯК ЖАНРУ УСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

В. Ю. Паращук; О. С. Олійник

doi:10.26661/2414-1135-2025-99-19

В. Ю. Паращук Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0003-4007-4437
О. С. Олійник Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0002-5701-7132

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-99-19

Ключові слова: усний академічний жанр, академічна дискусія, відповідальна розмова, типізовані риторичні дії, комунікативні ходи, орієнтовані на зміст, метакомунікативні ходи, підготовка вчителів англійської мови як іноземної

Анотація

Дослідження спрямоване на з’ясування й опис структурних і комунікативних характеристик академічної дискусії як жанру усної взаємодії з акцентом на її значущість в освітньому дискурсі. Академічна дискусія визначається як структурований, інтеракційно складний жанр, який вимагає як мовної компетентності, так і стратегічного менеджменту дискурсу. Вона є важливим, але не досить вивченим жанром усної взаємодії в аспекті структурної організації та комунікативної специфіки в контекстах вивчення англійської мови як іноземної (EFL).Ґрунтуючись на теорії жанру, діалогічного навчання, соціокультурній теорії дискурсу, вимогах Загальноєвропейських Рекомендацій із мовної освіти (CEFR) та концепції Accountable Talk, дослідження узагальнює наукові джерела (2010–2024 рр.), які стосуються структури дискурсу, мовленнєвих дій та інтеракційної компетентності. Тематичний аналіз проведений із метою виявлення типізованих рис академічної дискусії, зокрема змістовно-орієнтованих і метакомунікативних дій (ходів).У плані структури академічна дискусія як комунікативна подія має трифазну макроструктуру: ініціація, розвиток і завершення, кожна з яких регулюється специфічними нормами взаємодії. У комунікативному аспекті академічна дискусія функціонує на двох рівнях: побудові дисциплінарного знання шляхом використання змістовно-орієнтованих комунікативних ходів (CTMs) та управління комунікацією засобами метакомунікативних ходів (MCTMs). CTMs уможливлюють аналіз, синтез або оцінювання змісту, який обговорюється. MCTMs керують самою дискусією, спрямовуючи, коригуючи або регулюючи взаємодію.Запропонована таксономія метакомунікативних ходів включає такі їх типи, як: прохання надати обґрунтування / пояснення, заохочення до підкріплення ідей прикладами / доказами, підкріплення або заперечення ідеї / доказу співрозмовника, згода або незгода, переформулювання / перефразування, тримання каналів комунікації відкритими, відзначення якісного мислення / внеску до дискусії та тримання фокусу уваги на меті або темі обговорення. Вони співвідносяться з принципами діалогічного навчання й орієнтовані на критичне мислення, точне знання та учасників дискусії.Отримані результати мають значення для опису жанрів усної інтеракції, особливо в освітньому дискурсі, де академічна дискусія виступає як один із ключових жанрів усного мовлення. Перспективи дослідження вбачаються в емпіричному підтвердженні запропонованої таксономії та розробці інструментів для її оцінювання.

Посилання

1. Alexander, R.J. (2008). Towards dialogic teaching: Rethinking classroom talk (4th ed.). Dialogos.
2. Angelo, T.A., & Cross, K.P. (1993). Classroom assessment techniques: A handbook for college teachers (2nd ed.). Jossey-Bass.
3. Atwood, S., Turnbull, W., & Carpendale, J.I.M. (2010). The Construction of Knowledge in Classroom Talk. Journal of the Learning Sciences, 19(3), 358–402. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/10508406.2010.481013.
4. Brookfield, S.D., & Preskill, S. (2016). The discussion book: 50 great ways to get people talking. Jossey-Bass.
5. Brown, G., Yule, G. (1983). Teaching the spoken language: An approach based on the analysis of conversational English. Cambridge University Press.
6. Council of Europe. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment – Companion volume. (2020). Strasbourg: Council of Europe Publishing. Retrieved from: https://www.coe.int/en/web/common-european-framework-reference-languages.
7. Fernández‐Fernández, R. (2021). Using dialogic talks in EFL primary teacher education: An experience. Revista Nebrija de Lingüística Aplicada a la Enseñanza de Lenguas, 15(31), 1–15. Retrieved from: https://revistas.nebrija.com/revista-linguis-tica/article/download/367/342/1473.
8. Hyland, K. (2004). Genre and second language writing. University of Michigan Press.
9. Hyland, K. (2009). Teaching and researching writing. 2nd edn. Pearson Education.
10. Mercer, N. (2000). Words and minds: How we use language to think together. Routledge.
11. Michaels, S., O’Connor, C., & Resnick, L.B. (2008). Deliberative discourse idealized and realized: Accountable talk in the classroom and in civic life. Studies in Philosophy and Educa- tion, 27(4), 283–297. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s11217-007-9071-1.
12. Michaels, S., & O’Connor, C. (2012). Talk sci- ence primer. Cambridge, MA: TERC. Retrieved from: https://inquiryproject.terc.edu/shared/pd/TalkScience_Primer.pdf.
13. Miller, C. R. (1984). Genre as social action. Quarterly Journal of Speech, 70(2), 151–167. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00335638409383686.
14. Resnick, L.B., Michaels, S., & O’Connor, C. (2010). How (Well-Structured) Talk Builds the Mind. In L.B. Resnick, C. Asterhan, & S.N. Clarke (Eds.). Socializing Intelligence through Talk and Dialogue. Washington, DC: American Educational Research Association, 175–195.
15. Ritchhart, R., Church, M., Morrison, K. (2011). Making thinking visible: How to promote engagement, understanding, and independence for all learners. Jossey-Bass.
16. Rolfe, G., Freshwater, D., & Jasper, M. (2001). Critical reflection for nursing and the helping professions: A user’s guide. Palgrave Macmillan.
17. Sánchez, S.L., & Athanases, S.Z. (2023). Dialogic teacher inquiry: The case of a preservice teacher learning to facilitate class discussion. Dialogic Pedagogy: An International Online Journal, 11, 9–29. Retrieved from: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1398180.pdf.
18. Tannen, D. (1993). Framing in discourse. New York: Oxford University Press.
19. Turnbull, W. (2003). Language in action: Psycho- logical models of conversation. Psychology Press.
20. Zhang, L.J., & Zhang, D. (2020). Dialogic discussion as a platform for constructing knowledge: Student-teachers’ interaction patterns and strategies in learning to teach English. Asian-Pacific Journal of Second and Foreign Language Education, 5(13), 1–22. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/346631732.
21. Zwiers, J., Crawford, M. (2011). Academic conversations: Classroom talk that fosters critical thinking and content understandings. Stenhouse Publishers.