ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ІЗ СЕМАНТИКОЮ МІГРАЦІЇ З ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ У МЕДІАДИСКУРСІ

Анотація

У статті розглядається дискурс міграції як багаторівневий об’єкт мовознавчого аналізу, що формується на перетині соціально-правової, політичної та комунікативної площин. Особлива увага приділяється концепту БІЖЕНЕЦЬ як ключовій одиниці, яка одночасно реалізує юридичні, когнітивні та мовні функції. У межах дослідження об’єктом виступають терміни, що позначають явища міграції з окупованих територій України, котрі поєднують спеціальне та загальномовне значення й функціонують у медійному дискурсі. Джерельною базою стали англомовні тлумачні й термінологічні словники, а також корпус медіатекстів, що відображають сучасну міжнародну та міграційну проблематику.Методологічну основу дослідження становлять положення термінознавства, когнітивної лінгвістики та дискурс-аналізу. Залучено підходи до класифікації термінів за структурними та словотвірними характеристиками (кореневі, деривативні, композитні, словосполучення й абревіатури).Встановлено, що термінологія сфери міграції характеризується високим рівнем варіативності. Виявлено специфічні лексико-семантичні особливості, серед яких метафоричні моделі та евфемістичні номінації.Наукова новизна роботи полягає у поєднанні термінологічного аналізу з когнітивно-дискурсивним підходом, що дозволяє простежити, як у мові відображається суспільне ставлення стосовно міграційних процесів з окупованих територій України. Одним із центральних понять, пов’язаних із дискурсом міграції, є концепт БІЖЕНЕЦЬ.У дискурсі міграції значення поняття БІЖЕНЕЦЬ фундаментально визначається Конвенцією Організації Об’єднаних Націй 1954 року про статус біженців, яка описує біженця як особу, яка втекла зі країни свого походження через обґрунтований страх переслідування на підставі раси, релігії, національності, приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань. Результати дослідження поглиблюють розуміння структурно-семантичної організації термінології міграції з тимчасово окупованих територій, визначають механізми її словотвірної продуктивності та окреслюють тенденції розвитку мовних практик у контексті військової агресії РФ проти України та глобалізованого інформаційного простору.