ЕКФРАЗИС У ДЕТЕКТИВНІЙ ПРОЗІ: «П’ЯТЕРО ПОРОСЯТ» АГАТИ КРІСТІ

Є. В. Дубровська-Томченко

doi:10.26661/2414-1135-2026-101-15

Є. В. Дубровська-Томченко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0009-0009-5751-6028

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-101-15

Ключові слова: інтермедіальність, вербальна репрезентація, образотворче мистецтво, детективна проза, наративна функція

Анотація

Стаття досліджує екфразис як інтермедіальне явище у художній літературі, зосереджуючись на його наративних та інтерпретаційних функціях у детективній прозі. Характеризуючись як вербальна репрезентація образотворчого мистецтва, екфразис уможливлює трансформацію візуальних образів у текстову форму та заохочує читачів до створення власного ментального образу описаного твору мистецтва. Через відсутність чітко окресленої дефініції та меж поняття у сучасних літературознавчих дослідженнях, стаття зосереджується на різноманітності наукових підходів до екфразису та досліджує його роль в межах літературного дискурсу, зокрема у детективній прозі. Дослідження базується на детективному романі Агати Крісті «П’ятеро поросят», у якому фікційний витвір мистецтва відіграє значну роль у реконструкції злочину. Оскільки картина не має реального аналога в історії мистецтв, вона стає ключовим наративним елементом оповіді, будучи описаною виключно через вербальні свідчення різних персонажів. Відсутність реального візуального референта уможливлює різні інтерпретації однієї і тієї самої картини, що формуються за допомоги спогадів персонажів про цей об’єкт, а також їх емоціональної залученості. Аналіз показує, що оцінки героїв твору мистецтва поділяються на позитивні і негативні. Позитивні відгуки відзначають життєвість, емоційне наповнення та художню майстерність, тоді як негативні зосереджуються на технічних недоліках, неправильній композиції та перспективі. Критичні зауваження можуть супроводжуватися пом’якшуючими застереженнями (дисклеймерами), що дистанціюють оповідача від повної відповідальності за висловлення своєї оцінки. Уявна візуалізація художником майбутнього твору мистецтва також може розглядатися як форма екфразису, що свідчить про те, що екфрастична репрезентація не обмежується вербальним описом існуючого візуального об’єкта, а є можливою і за відсутності матеріального артефакту. У висновках до статті підсумовується, що екфразис у детективному романі «П’ятеро поросят» слугує не лише описовим прийомом, а й важливим наративним інструментом у структурі роману. Пропонуючи множинні, іноді суперечливі точки зору щодо художнього твору, екфразис залучає читачів до активної участі та спонукає їх формувати власну інтерпретацію уявного твору мистецтва.

Посилання

1. Carrier D. Principles of Art History Writing. University Park : The Pennsylvania State University Press, 1991. 249 p.
2. Christie A. Five Little Pigs. New York : HarperCollins Publishers, 2013. 288 p.
3. Clüver C. Ekphrasis Reconsidered: On Verbal Representations of Non-Verbal Texts. Interart Poetics: Essays on the Interrelations Between the Arts and Media / ed. U.-B. Lagerroth, H. Lund, E. Hedling. Amsterdam ; Atlanta : Rodopi, 1997. P. 19–33.
4. Clüver C. A New Look at an Old Topic: Ekphrasis Revisited. Todas as Letras. 2017. Vol. 19(1). P. 30–44. DOI: https://doi.org/10.5935/1980-6914/letras.v19n1p30-44
5. Francis V. Beyond Description: Ekphrasis and the Expanding Lens. Callaloo, 2011. Vol. 34(3). P. 708–710. DOI: https://doi.org/10.1353/cal.2011.0163.
6. Heffernan J. A. W. Museum of Words: The Poetics of Ekphrasis from Homer to Ashbury. Chicago : University of Chicago Press, 1993. 272 p.
7. Генералюк Л. Виклики екфразису. Література на полі медій : зб. наук. праць відділу теорії літератури та компаративістики Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України / ред. Т. І. Гундорова, Г. М. Сиваченко. Київ, 2018. С. 184–200.
8. Goldhill S. What Is Ekphrasis For? Classical Philology. 2007. Vol. 102(1). P. 1–19. DOI: https://doi.org/10.1086/521129.
9. Kennedy D. The Ekphrastic Encounter in Contemporary British Poetry and Elsewhere. Farnham, Surrey, UK ; Burlington, VT : Ashgate, 2012. 256 p.
10. Krieger M. Ekphrasis: The Illusion of the Natural Sign. Baltimore MD : The John Hopkins University Press, 1992. 292 p.
11. Semerenko L., Pliushchai A. Pictorial as Readable: Ekphrasis in a Literary Work and Reader’s Perception. Alfred Nobel University Journal of Philology. 2022. Vol. 1(23). P. 50–59. DOI: https://doi.org/10.32342/2523-4463-2022-1-23-4.
12. Wagner P. Introduction: Ekphrasis, Iconotexts, and Intermediality – the State(s) of the Art(s). Icons – Texts – Iconotexts: Essays on Ekphrasis and Intermediality / ed. P. Wagner. Berlin ; Boston : De Gruyter, 1996. P. 1–40. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110882599.1.