МЕТАФОРИЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДУМКА НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ ОКСАНИ ЗАБУЖКО: КОРПУСНИЙ ПІДХІД

В. В. Карасьов; О. П. Левченко

doi:10.26661/2414-1135-2026-101-17

В. В. Карасьов Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-8039-2811
О. П. Левченко Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-7395-3772

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-101-17

Ключові слова: ідіолект, ідіостиль, метафора, корпус, семантика, корпусна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, текст

Анотація

У статті здійснено когнітивний аналіз метафоризації концепту ДУМКА в прозі Оксани Забужко у зіставленні з текстами її сучасниць і сучасників. Теоретичною основою дослідження слугують положення когнітивної теорії метафори, відповідно до яких метафора розглядається як механізм концептуалізації та категоризації досвіду, що структурує мислення і відображає ментальні репрезентації. Методика поєднує якісний аналіз метафоричних контекстів із елементами корпусного підходу, зокрема вивченням частотності колокацій вербалізаторів концепту. Установлено, що в усіх підкорпусах найпродуктивнішою є онтологічна модель ДУМКА – ЦЕ ОБ’ЄКТ, яка репрезентує мислення як матеріальну сутність, що піддається фізичним і ментальним діям (збирати, відкидати, плекати, знецінювати, контролювати). У прозі О. Забужко ця модель набуває розгорнутої образної конкретизації: думка постає як об’єкт лабораторного аналізу, предмет, який можна «жувати» чи «виїдати», а також як явище, що викликає тілесну реакцію. Другою за частотністю є модель ДУМКА – ЦЕ ІСТОТА, яка унаочнює автономність мислення. У текстах письменниці думка зображується як зачаєна, сонна, прихована сутність; у прозі сучасниць і сучасників вона частіше набуває ознак активності, агресивності або динаміки (думка б’ється, навідує, шкребе, плекана). Зафіксовано також менш продуктивні, але семантично значущі моделі: ДУМКА – ЦЕ СВІТЛО, ВМІСТИЩЕ, РІДИНА/СУБСТАНЦІЯ, ТЕКСТ, РОСЛИНА, ІНСТРУМЕНТ. Їх реалізація засвідчує сенсорну, тілесну та інтерсуб’єктивну природу мислення в художньому дискурсі. Зіставний аналіз демонструє спільність базових когнітивних напрямків метафоризації у різних авторів і водночас виразну специфіку ідіолекту О. Забужко, що полягає в контамінації метафоричних моделей, високому рівні образної деталізації та індивідуально-авторських трансформаціях.

Посилання

1. Charteris-Black J. Corpus Approaches to Critical Metaphor Analysis. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2004. P. 243–253.
2. Deignan A. Metaphor and corpus linguistics. Amsterdam ; Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2005. 245 p.
3. Holyoak K. J., Stamenković D. Metaphor comprehension: A critical review of theories and evidence // Psychological Bulletin. 2018. Vol. 144, No. 6. P. 641–671. https://doi.org/10.1037/bul0000145
4. Кінащук А. Метафоричне моделювання семантики ірраціональної лексики ( на матеріалі української, англійської та німецької мов). Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис». № 9, 2021. C. 101–110. https://doi.org/10.32447/2663-340X-2021-9.15
5. Kövecses Z. Metaphor: A practical introduction. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2010. 375 p.
6. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor // Ortony A. (Ed.). Metaphor and Thought. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. P. 202–251.
7. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago & London: University of Chicago Press, 1980. 243 p.
8. Langacker R. W. Cognitive Grammar: A Basic Introduction. Oxford: Oxford University Press, 2008. 562 p.
9. Lototska N. Metaphorical models of the concept of anger in R. Ivanychuk’s idiolect // Лінгвістичні студії. 2022. P. 87–100. https://doi.org/10.31558/1815-3070.2022.44.6
10. Turner M. The Literary Mind: The Origins of Thought and Language. Oxford: Oxford University Press, 2006. 183p.
11. Weng L. Analysis on metaphor of sky based on corpus // Frontiers in Humanities and Social Sciences. 2024. Vol. 4, No. 2. P. 107–112. https://doi.org/10.54691/7hmzxt14