ДЕНОТАТИ І КОНОТАТИ У ПРАКТИЦІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ
Анотація
Теоретичний блок статті спрямовано на обґрунтування понять «денотація» і «конотація» на різних рівнях наукового осмислення: загальнотеоретичному (філософському), лінгвістичному та семантичному. Особливу увагу приділено аналізу співвідношення об’єктивного змісту мовної одиниці та суб’єктивно-оцінних, емоційно-експресивних і культурно зумовлених нашарувань значення. Показано важливість теоретичного узагальнення, моделювання й систематизації семантичних явищ для глибшого пізнання кожного окремого випадку конотації, що досягається шляхом визначення її належності до певного різновиду (класу) однотипних лексичних конструктів. Такий підхід створює передумови для усвідомленого перекладацького вибору та мінімізації семантичних втрат у процесі міжмовної трансляції. Денотати й конотати як характерні для англійської мови явища розглянуто з позицій їхнього культурного походження, історичної зумовленості, практичної ужитковості, а також детермінованості конкретним контекстом мовлення. Окремо акцентовано увагу на процесах трансформації семантичних значень англомовних денотатів і конотатів у просторі (горизонтальний зріз), у часі (вертикальний зріз), а також у межах ситуативної життєвої практики індивідів із різним рівнем фонових знань, особистісними інтенціями, комунікативними настановами й життєвим досвідом. Такий багатовимірний підхід дає змогу простежити динаміку значення та виявити чинники, що впливають на його актуалізацію в конкретному мовленнєвому акті. У статті розглянуто й докладно схарактеризовано різновиди конотатів на підставі їхнього семантичного потенціалу та цільового використання. Зокрема, виокремлено слова з потенційно дуальними значеннями; лексеми з оцінним забарвленням (positive або negative value); синонімічні ряди, що слугують для розрізнення різних ступенів і нюансів прояву якостей у характеристиках людей, предметів і явищ; а також слова, які набувають стилістично маркованого звучання залежно від сфери застосування, жанру та комунікативної ситуації. На основі проведеного аналізу надано практичні рекомендації, спрямовані на полегшення процесу розпізнавання, інтерпретації та адекватного відтворення денотативних і конотативних значень у перекладацькій роботі з англомовними текстами різних типів. Запропоновані підходи можуть бути використані як у процесі фахової підготовки перекладачів, так і в їхній подальшій професійній діяльності.
Посилання
2. Cruse D. A. Meaning in Language. Oxford. Oxford University Press. 1986. 512 p.
3. Cruse D. A. Meaning in Language: An Introduction to Semantics and Pragmatics. Oxford. Oxford University Press. 2004. 441 p.
4. Cruse D. A. Lexical Semantics. Cambridge. Cambridge University Press. 1986. 310 p.
5. Dickins J. Types of connotative meaning, and their significance for translation. Discourse in Translation. Ed. by S. Faiq. Abingdon, Oxon, UK. Routledge. 2019. P. 135–162.
6. Dirven R., Langacker R. W. Concept, Image, and Symbol. The Cognitive Basis of Grammar. Berlin, New York. Mouton de Gruyter. 1991.
7. Hervey S., Higgins I. Thinking Translation: A Course in Translation Method: French to English. 2nd ed. London and New York. Routledge. 2002. 272 p.
8. Langacker R. W. Introduction to Concept, Image, and Symbol. Cognitive Linguistics. Basic Readings. Berlin, New York. 2006. Vol. 34. P. 29–67.
9. Leech G. Semantics. Harmondsworth. Penguin Books. 1974. 383 p.
10. Sala-Suszyńska J. The role of figurative language. Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji HUMANUM. 2016. Vol. 20(1). P. 164–171.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
.png)



