АВТОР І ОПОВІДАЧ ЯК НАРАТИВНІ ІНСТАНЦІЇ ТРАНСМЕДІЙНОГО ОПОВІДАННЯ XXV ЗИМОВИХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР 2026 РОКУ

Анотація

У статті досліджується феномен трансмедійного оповідання як актуальної форми організації сучасного медіадискурсу на матеріалі медіарепрезентації XXV Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілан–Кортіна. Теоретичною основою дослідження слугують праці з наратології, та трансмедійних студій, які дозволяють виявити специфіку створення та функціонування полімодального тексту на перетині декількох медіаплатформ, коли окремі інформаційні повідомлення об’єднуються у загальний наратив. Метою статті є з’ясування специфіки позиціонування автора й оповідача як наративних інстанцій у мультиплатформному розгортанні олімпійського сюжету, а також визначення їхніх функціональних і формальних ознак у спортивному медіадискурсі. У ході дослідження встановлено, що автор трансмедійного оповідання Зимової Олімпіади 2026 року має колективний і децентралізований характер та реалізує передусім стратегічну функцію, формуючи ціннісний каркас, брендинг і фреймінг події відповідно до олімпійських ідеалів, а також актуальних суспільних орієнтирів: культурного різноманіття та екологічності. Водночас оповідачі (журналісти, спортсмени, користувачі соціальних мереж) персоналізують наратив, адаптуючи його до специфіки конкретних медіаплатформ і форматів. Доведено, що множинність оповідачів є не лише структурною характеристикою трансмедійного наративу, а й важливим смислотворчим чинником, здатним підтримувати, трансформувати або деконструювати офіційний олімпійський дискурс. Встановлено суб’єктивну природу оповідної перспективи, що проявляється в емоційних та культурних акцентах персональних медіапрактик. Зроблено висновок, що трансмедійне оповідання Зимових Олімпійських ігор 2026 року функціонує як відкритий, багатовимірний і динамічний наратив, у якому взаємодія колективного автора та множинних оповідачів визначає характер інтерпретації спортивної події у глобальному медіапросторі.