МОДИФІКАЦІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ГЛОБАЛЬНОГО КОМУНІКАТИВНОГО ЗАСОБУ

В. С. Дорошенко; С. М. Гончаренко

doi:10.26661/2414-1135-2026-102-10

В. С. Дорошенко Київський національний університет технологій та дизайну https://orcid.org/0000-0001-9951-3241
С. М. Гончаренко Київський національний університет технологій та дизайну https://orcid.org/0000-0002-7740-4658

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-102-10

Ключові слова: функціонування мови, лінгвістична норма, викладання, переклад, світові варіанти англійської, міжкультурна компетенція, прагматика, дигитализація, теоретичні проблеми, практичні проблеми

Анотація

У статті представлено комплексний лінгвістичний аналіз модифікації англійської мови як глобального комунікативного засобу в епоху цифрової трансформації та соціокультурної глобалізації. Актуальність дослідження зумовлена глибокою кризою традиційної прескриптивної норми, що базувалася на британському чи американському стандартах, та виникненням нових форм мовної взаємодії. Автори фокусують увагу на зміні наукової парадигми: переході від моноцентричної моделі до визнання плюрицентричності англійської мови через призму концепції World Englishes та English as a Lingua Franca (ELF). Особливий акцент зроблено на впливі цифрового середовища (соціальних мереж, месенджерів та генеративного штучного інтелекту) на лексико- синтаксичну структуру мови. Досліджено процеси неологізації , семантичних зсувів та формування «гнучкої норми», яка легітимізує спрощення та мультимодальність у мережевому узусі. У статті розглядається поняття «прагматичної невдачі» та бар’єри міжкультурної комунікації, що виникають через розрив між академічною підготовкою та реальною мовленнєвою практикою. Наукова новизна полягає у систематизації теоретичних колізій між дихотомією «Норма vs Узус» та обгрунтуванні критерію взаєморозуміння як домінантного над нормативною правильністю. Практичне значення роботи втілено у пропонуванні лінгводидактичних рішень: оновленні методики викладання через впровадження моделі Lingua Franca Core, диверсифікації акустичного досвіду здобувачів та розвитку стратегій подолання мовного відчуження. Висновки наголошують на необхідності відмови від «нейтив-спікеризму» на користь формування міжкультурної компетенції, здатної адаптуватися до мінливого цифрового ландшафту.

Посилання

1. Карабан, В. І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську. Нова книга. 2003.
2. Корунець, І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов. Нова книга. 2003. 3. Baron, N. S. Alphabet to email: How written English evolved and where it’s going. Routledge. 2001.
4. Crystal, D. English as a global language. Cambridge University Press. 2003.
5. Crystal, D. Language and the Internet. Cambridge University Press. 2004.
6. Jenkins, J. The phonology of English as an international language. Oxford University Press. 2000.
7. Kachru, B. B. The other tongue: English across cultures. University of Illinois Press. 1992. 8. McArthur, T. The English languages. Cambridge
University Press. 1998.
9. Nelson, C. L., Proshina, Z. G., & Davis, D. R. (Eds.). The handbook of world Englishes (2nd ed.). Wiley-Blackwell. 2020.
10. Seidlhofer, B. Understanding English as a lingua franca. Oxford University Press. 2011.
11. Spencer-Oatey, H. Intercultural politeness: Managing relations across cultures. Cambridge University Press. 2020.
12. Thurlow, C., & Mroczek, L. Digital discourse: Language in the new media. Oxford University Press. 2011.