СИНЕРГЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ МЕТОДОЛОГІЇ ЕКОЛІНГВІСТИКИ ЯК НОВОЇ ПАРАДИГМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ
Анотація
Аналізуючи сучасний, антропоцентричний етап розвитку мовознавства, автор наголошує на перспективності міждисциплінарних студій, об’єктом яких виступає мова як складна, відкрита, динамічна система. Стаття присвячена новому міждисциплінарному напряму у вивченні людської мови, а саме еколінгвістиці – науці про взаємодію мови, людини та її оточення. Зокрема наголошується, що методологічним підґрунтям еколінгвістики виступає синергетика як теорія самоорганізації складних, синергетичних систем (до яких належить і людська мова). Лінгвістична синергетика вивчає мову у динаміці всіх її ієрархічно організованих компонентів, що знаходяться у стані динамічної рівноваги та на які чинить вплив навколишнє середовище. У статті коротко розглядається історія становлення еколінгвістики, значення термінів «екологія мови» і «еколінгвістика». Підкреслюється динамічний аспект концепту «екологія», його стрімке поширення у світі, зумовлене також і тим, що вирішення природоохоронних проблем набуває глобальної важливості. Автор підтримує тезу про те, що еколінгвістика виходить за межі окремого напряму науки про мову і стає своєрідною ідеологією, яка покликана пробудити усвідомлення взаємозв’язку всіх речей та ідей у світі; це наближує еколінгвістику до філософії. У статті окреслюються вектори подальшого розвитку еколінгвістики, серед яких особливе місце посідають питання мовного планування і мовної політики держав, збереження мовного різнобарв’я планети, дослідження різних аспектів феномену перемикання коду в мовленні білінгвів і поліглотів, виявлення ступеню впливу середовища на мовну систему, дослідження еко-дискурсу, вивчення ролі мови у формулюванні та вирішенні завдань збереження гармонійного існування людини в суспільстві і природі.
Посилання
2. Бордюк Л. Соціолінгвістична суть терміна еколінгвістика. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Сер. Проблеми української термінології. 2003. № 490. С. 114-119.
3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. Москва : Наука, 1988. 520 с.
4. Домброван Т.И. Язык в контексте синергетики. Одесса : КП ОГТ, 2013. 346 с.
5. Еникеева С. М. Синергетические параметры структурной организации и развития словообразовательной системы английского языка. Синергетика в филологических исследованиях : монография / Т. И. Домброван, С. М. Еникеева, Л. С. Пихтовникова и др. Харьков : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2015. С. 62-87
6. Марван Ї. Мова в контексті завдань духовної екології (Еколінгвістика та її роль у відродженні посттоталітарного суспільства). Мовознавство: Другий міжнародний конгрес україністів 22-28 серпня 1993 р. Львів, 1993. С. 197-198.
7. Пихтовникова Л.С. Базовые и инструментальные понятия синергетики. Синергетика в филологических исследованиях : монография / Т.И. Домброван, С.М. Еникеева, Л.С. Пихтовникова и др. Харьков : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2015. С. 7-19.
8. Шульган О.В. Ойконімія України ХХ століття (еко- та соціолінгвістичні аспекти) : дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Тернопіль, 2017. 302 с.
9. Fill A.F., Penz, H. (eds.) The Routledge Handbook of Ecolinguistics. Routledge: Taylor & Francis, 2018. 476 p.
10. Halliday M. A. K. New ways of meaning: the challenge to applied linguistics. Ln; N.Y.: Continuum, 2004. P. 139-174.
11. Haugen E.I. The Ecology of Language : essays by Einar Haugen. Stanford, California : Stanford University Press, 1972. 368 p.