СИНЕРГЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МЕДІЙНИХ ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИК

Анотація

У статті розглянуто методологічні та концептуальні засади побудови синергетичної моделі формування медійних дискурсивних практик та управління сферою масової комунікації. Визначено перспективи застосування в цій сфері ідей Н. Лумана, С. П. Курдюмова. Для реалізації мети дослідження розкрито зміст засадничих понять і положень концепції соціальної самоорганізації Н. Лумана: «комунікації», «операційна замкненість», «самореферентність», «автопоетичність», «контингенція», а також механізми перевірки «реальності» репрезентації світу, створюваної в мас-медіа. Розглянуто медійні дискурсивні практики, пов’язані з маркетинговими технологіями сучасної медійної сфери. Відзначено роль детермінованого хаосу та параметрів порядку соціальної самоорганізації, зокрема моральних цінностей людини та суспільства.

Проаналізовано когнітивну моделювальну сутність метафор медіації, запропонованих у концепції Д. Макквейла. Зроблено висновок, що в новітній моделі медіа першорядною є функція об’єктивного, неупередженого й виваженого інформування, а отже функція суспільного зв’язку, медіатизації. Акцентовано увагу на тому, що в аналізі процесів складної нерівноважної системи соціуму синергетична парадигма пропонує новий підхід у теорії управління – екологічний, який передбачає підтримку інновацій, що відповідають тенденціям сталого розвитку системи.

Оптимальна організація сфери масової комунікації має бути спрямована на пробудження внутрішніх тенденцій розвитку системи, повинна передбачати відкритість і нелінійність результатів діяльності, наявність зворотних зв’язків у системі та взаємної циклічної детермінації (дія – результат), резонансне вбудовування в середовище, у якому функціонують медіа. Такі синергетичні принципи організації медіасфери покликані забезпечити самокерований і самопідтримуваний розвиток ЗМК та їхніх дискурсивних практик, сприяти гармонізації ціннісних орієнтирів сучасного суспільства.