ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДОМІНАНТИ ПАРАМЕТРУ «ДИСТАНЦІЯ ВЛАДИ» (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Г. ШЕВАЛЬЄ «CLOCHEMERLE»)

Анотація

В статті проаналізовано шляхи вербалізації соціокультурної домінанти параметру «дистанція влади» на матеріалі контекстуальних прикладів, взятих з роману «Clochemerle» французького письменника першої третини 20 століття Г. Шевальє. Не зважаючи на те, що в рамках сучасної наукової парадигми напрацьовано значний обсяг даних стосовно індивідуальних та групових ціннісних орієнтацій, таке дослідження з позицій лінгвістики має супроводжуватись даними інших наук, таких як соціологія, культурологія, когнітивна лінгвістика тощо. В анотованій статті обґрунтовано доцільність використання виділених за методикою Г. Хофстеде мотиваційних цінностей етносу для лінгвістичних досліджень. Згідно положення про те, що мова є системою, яка накопичує та транслює знання, стверджується, що соціокультурні домінанти – найважливіші для досліджуваного соціуму цінності – неминуче залишають свій відбиток у мові. В рамках цієї статті проаналізовано шляхи реалізації одного з параметрів, виділених в дослідженні Г. Хофстеде, - параметр «дистанція влади». Названий параметр визначається наступним чином: всі представники соціуму не є рівними, а цей параметр вказує, яким чином ця нерівність сприймається соціумом. Згідно даних дослідження Г. Хофстеде, Франція є країною з чітко визначеною дистанцією між керівником та підлеглим. В сюжеті роману Г. Шевальє «Clochemerle» спостерігаємо ситуації, в яких лідер приймає рішення, при цьому не обговорюючи його з підлеглими. Важливо зазначити, що аналізований роман часто розглядається з позицій регіональної літератури і концепція сприйняття влади у ньому пов’язана з філософією регіоналізму в цілому. В аналізованому романі тема влади та дистанції між лідером та підлеглими будується навколо персонажів мера містечка і баронеси, які втілюють ідеї лідерства, та вчителя і кюре, які займають позиції підлеглих. Встановлено, що соціокультурна домінанта параметру «дистанція влади» активно реалізується за допомогою окремих лексичних одиниць, авторських тропів, базової просторової опозиції «верх / низ».