AN ACTIVE DICTIONARY: USER NEEDS AND EXPECTATIONS

Ye. І. Plakhotniuk

doi:10.26661/2414-1135-2020-80-2-21

Ye. І. Plakhotniuk

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2020-80-2-21

Ключові слова: когнітивна лексикографія, навчальна лексикографія, комбінаторний тезаурус, профіль користувача словника, лексикографічні функції, іншомовна продукція

Анотація

У статті основну увагу звернено на розбудову профілю користувача актив- ного словника, тобто окреслення користувацьких потреб і стратегій укла- дачів щодо їхнього задоволення. Серед традиційних абеткових словників, призначених для спорадичного консультування в разі стрічання незнайомого слова, зростає попит на активні словники. Поточне дослідження проводиться в рамках дисертаційного проєкту з побудови Активного навчального кон- струкційно-комбінаторного тезауруса (АНККТ), призначеного для асистен- ції дорослих користувачів у продуктивних видах іншомовної мовленнєвої діяльності. Розвідка має на меті визначити релевантні користувацькі запити й сформулювати відповідні групи користувацьких потреб. Процедура дослі- дження містить два онлайн-опитування за участю 53 і 115 респондентів від- повідно, що стосуються: i) найтиповіших труднощів іншомовного говоріння та письма; ii) найактуальніших користувацьких запитів для активного словника. Учасники отримали дві адаптовані спрощені анкети, в яких навмисно не вживалося жодних лінгвістичних термінів. Перша анкета зосередилась на самооцінюванні респондентами власних навичок іншомовної продукції за 5-бальною шкалою. Друга анкета стосувалась користувацьких запитів і була розділена на кілька блоків запитань, кожен з яких було проілюстровано фрагментом комбінаторного тезауруса «ШКОЛА». Релевантність кожного із запитів респонденти могли оцінити на основі градуальної шкали від «Так! Вкрай необхідно!» до «Ні! Це не важливо!». Результати вивчення очікувань і запитів потенційних користувачів АНККТ дозволили розробити профіль користувача, тобто визначити вік користувача, освіту, фонові знання та мовні компетенції тощо. На основі дослідження сформульовано три типи користу- вацьких потреб: первинні, що виникають до користування тезаурусом і сто- суються його кількісних та якісних обмежень реєстру, вторинні, що беруть участь у процесі безпосереднього користування, та третинні, що випливають із систематичного користування словником і сприяють розвитку навичок конструювання власних іншомовних текстів. У статті дискутується перегляд критеріїв «активності» словника як більш когнітивно орієнтованого навчаль- ного засобу й окреслюється перспектива подальших досліджень стратегій задоволення визначених користувацьких потреб укладачами.

Посилання

1. Agerbo H., Bergenholtz H. Types of Lexicographical Information Needs and their Relevance for Information Science. Journal of Information Science Theory and Practice. KISTI, 2017. № 5 (3). P. 23–38.
2. Alain R., Delesalle S. Problèmes et conflits lexicographiques. Langue française, Dictionnaire, sémantique et culture, sous la direction / eds. S. Delesalle et A. Rey. Larousse, 1979. № 43. P. 4–26.
3. Apresjan V. Active dictionary of the Russian language: theory and practice. Meaning-Text Theory. 2011. P. 13–24.
4. Bergenholtz H., Tarp S. Two Opposing Theories: On H. E. Wiegand’s Recent Discovery of Lexicographic Functions. Journal of Linguistics. Hermes, 2003. № 31. P. 171–196.
5. Beyer H., Augart J. From User Questions to a Basic Microstructure: Developing a Generative Communication Theory for a Namibian German Dictionary. Journal for Studies in Humanities and Social Sciences. UNAM, 2017. № 6. P. 1–31.
6. Castellano-Risco I., Alejo-González R., Piquer-Píriz A. The development of receptive vocabulary in CLIL vs EFL: Is the learning context the main variable? System. Pergamon, 2020. Vol. 91. P. 102–263.
7. Cubillo M.C.C. Dictionary Use and Dictionary Needs of Esp Students: An Experimental Approach. International Journal of Lexicography. Oxford, 2002. №15 (3). P. 206–228.
8. The Routledge Handbook of Lexicography / ed. P.A. Fuertes-Olivera. London : Routledge, 2018. 837 p.
9. Fuertes-Olivera P.A., Bergenholtz H. E-Lexicography: The Internet, Digital Initiatives and Lexicography. Proceedings of the 15th EURALEX International Congress, Studies / eds. J.M. Torjusen. University of Oslo, 2011. P. 47–92.
10. Dictionary of Lexicography / ed. R.R.K. Hartmann, G. James. London : Routledge, 2002. 193 p.
11. Kamiński M. Reducing Cognitive Barriers to Successful Dictionary Use: Advancements in Pedagogical Lexicography. Language in Cognition and Affect. Berlin : Springer, 2013. P. 171–188.
12. Kwary D. The variables for drawing up the profile of dictionary users. Lexicography. Journal of Asialex. Springer, 2018. Vol. 4 (2). P. 105–118.
13. Plakhotniuk Ye. Active dictionary: the criteria of “activeness” and general principles of compilation. Ad orbem per linguas : International scientific conference. Kyiv : KNLU, 2019. P. 258–260.
14. Rundell M. Dictionary use in production. International Journal of Lexicography. Oxford : Oxford University Press, 1989. № 12. P. 35–53.
15. Schank R.C., Abelson R.P. Scripts, plans, goals and understanding: An inquiry into human knowledge structures. Oxford : Lawrence Erlbaum, 1977. 248 p.
16. Tarp S. Lexicography in the Borderland between Knowledge and Non-Knowledge. General Lexicographical Theory with Particular Focus on Learner’s Lexicography. Lexicographica. Niemeyer, 2008. № 134. 308 p.
17. Tarp S. Reflections on Lexicographical User Research. Lexikos. 2011. № 19. P. 275–296.
18. Vieira G. Lexical Access in L2 Speech Production: a Controlled Serial Search Task. Ilha do Desterro. Brasil, 2017. № 70. P. 245–264.
19. Zhabotynska S. Principles of building conceptual models for thesaurus dictionaries. Cognition, communication, discourse. Series: Philology. Kharkiv, 2010. № 1. P. 75–92.
20. Жаботинська, С. Семантика лінгвальних мереж у навчальному комбінаторному тезаурусі. Studia Philologica. Київ, 2020. № 2. С. 17–27.