МОВЛЕННЄВИЙ АКТ ЗГОДИ/НЕЗГОДИ У ДИСКУРСІ ОНЛАЙН-КОМЕНТАРІВ (НА МАТЕРІАЛІ СТАТТІ ДЖ. МОНБІО “COVID LIES COST LIVES ”)
Анотація
У статті досліджуються комунікативні та прагматичні характеристики мовленнєвого акту (далі – МА) згоди/незгоди в дискурсі газетних коментарів на матеріалі 452 коментарів до статті Джорджа Монбіо (George Monbiot) “Covid lies cost lives ”, опублікованої в онлайн-газеті «Ґардіан» (“The Guardian”) 27 січня 2021 року. Об’єктом дослідження є МA згоди/ незгоди в дискурсі газетних коментарів, предметом – комунікативні та прагматичні характеристики МА згоди/незгоди. У результаті дослідження встановлено, що МА згоди/незгоди у дискурсі коментарів до онлайн-статей англомовних інтернет-газет є частиною дистанційного діалогу автора статті й читачів, який має письмову форму й реалізується виключно через зоровий канал. З’ясовано, що адресованість коментарів є неконкретною, якщо відсутній вокатив чи цитати зі статті перед коментарем. Визначено, що аналізований МА є факультативним для дискурсу коментарів до інтернет-публіцистики. У дискурсі онлайн-статей він активує діалогічний потенціал асертивів, що не вимагають обов’язкового реагування. Адресантом, автором першого мовленнєвого ходу в аналізованому мовленнєвому кроці (діалогічній єдності) завжди є автор статті. Для автора статті цей мовленнєвий хід є єдиним, інші – реактивні, серед яких знаходимо близько 58% МА згоди/незгоди. Охарактеризовано МА згоди/незгоди. Встановлено, що коментарі, які містять МА згоди/незгоди, найчастіше є оцінними висловленнями. Експліцитно виражені прямі МА згоди/незгоди становлять менше 1,5% виділеного корпусу. В імпліцитно виражених МА незгоди частіше заперечуються, спростовуються, оспорюються конкретні тези адресанта, причому наводяться контраргументи, що доводить аргументативність аналізованих дискурсів. Імпліцитно виражена згода є переважно частковою, МА згоди також є прикладами аргументативного дискурсу. Перспективою роботи є більш детальне кількісне дослідження засобів експлікації МА згоди/незгоди в дискурсі коментарів до онлайн-статей англомовних інтернет-газет, аналіз макроструктури мовленнєвих кроків в онлайн-дискурсі публіцистики.
Посилання
2. Василина В.Н. Особенности речевого акта согласия при переводе с английского на русский язык. Минск : МГЛУ, 2010. С. 47-49.
3. Дёмушкина Т.Н. Согласие и несогласие как типы речевых актов в английской диалогической речи. Вестник Ленинградского государственного университета им. А. С. Пушкина. Языкознание и литературоведение. 2015. С. 218–225.
4. Каражаев Б.И. Фактор адресанта и адресата в дискурсе СМИ. Вестник РУДН. Сер. Вопросы образования: языки и специальности, 2014. № 3. С. 40–46.
5. Колесова Д. В. Аргументативный текст: особенности композиции в современном дискурсе. Филологический класс. № 4 (38). Санкт-Петербург, 2014. С. 45–49.
6. Норман Б.Ю. Согласие и несогласие в свете теории речевых актов. Коммуникативные исследования. Омск, 2020. Т. 7. № 2. С. 300–315.
7. Плеханова Т.Ф. Текст как диалог. Минск : МГЛУ, 2002. 253 с.
8. Рикёр П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / Пер. с фр., вст. ст. и коммент. И.С. Вдовиной. Москва : Академический проект, 2008. 695 с.
9. Щукин В.Г. О диалоге и его альтернативах. Вариации на тему М.М. Бахтин. Вопросы философии, 2006. № 7. С. 32–44.
10. Austin, J. How to Do Things With Words. Harvard University Press, 1962.
11. Hancher, M. The classification of cooperative illocutionary acts. Language and Society, 1979. Issue 5.
12. Monbiot, G. Covid lies cost lives – we have a duty to clamp down on them. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/commentisfree/2021/jan/27/covid-lies-cost-lives-right-clampdown-misinformation#comments