ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКОНО-АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ІТ-ФАХІВЦЯ НА ОСНОВІ ТЕЗАУРУСНО-ЦІЛЬОВОГО ПІДХОДУ

І. Ф. Шилінська; Т. В. П’ятничка

doi:10.26661/2414-1135-2021-81-2-29

І. Ф. Шилінська http://orcid.org/0000-0002-0700-793X
Т. В. П’ятничка http://orcid.org/0000-0001-7597-1897

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-29

Ключові слова: лексикон, тезаурус, лексиконо- аналітичне мислення, тезаурусний підхід, ІТ-фахівець

Анотація

Статтю присвячено проблемі формування лексиконо-аналітичного мислення майбутніх фахівців галузі «Інформаційні технології» на основі тезаурусного підходу у процесі вивчення іноземної мови. У представленій роботі описано сучасні підходи до висвітлення окресленої проблематики, а також до визначення основних понять дослідження, а саме: індивідуальний лексикон, професійний лексикон, тезаурус, професійний тезаурус. Проаналізовано роль лексикону та тезауруса у структурі мовної особистості, значення індивідуального лексикону у процесі професійного становлення фахівця. Проаналізовано сутність тезаурусно-цільового підходу, доцільність його застосування під час вивчення іноземної мови студентами спеціальностей ІТ-галузі. Зазначено, що терміносистема ІТ-галузі характеризується постійним лексичним оновленням, тому потребує упорядкування і стандартизації термінологічної лексики для створення єдиного інформаційного простору і забезпечення ефективної комунікації між фахівцями і науковцями різних країн. Описано етапи розроблення словника тезаурусного типу як засобу формування лексиконо- аналітичного мислення майбутнього фахівця галузі «Інформаційні технології», з-поміж яких виокремлено такі, як: моделювання системи знань предметної сфери ІТ-фахівця; розробка глосарія термінів і спеціальної лексики ІТ-галузі; представлення понятійних статей термінів; створення двомовного словника, у якому представлено слова і словосполучення, які входять до складу понятійних статей термінів. Наведено приклади складових компонентів словника тезаурусного типу фахівця галузі «Інформаційні технології». Запропонований словник слугує основою розвитку лексиконо-аналітичного мислення ІТ-фахівця під час вивчення іноземної мови. Означений процес формування лексиконо-аналітичного мислення передбачає осмисленість концептосфери предметної галузі, що становить основу фахового лексикону ІТ-фахівців; обізнаність із семантичними та функціональними особливостями фахового лексикону; засвоєння алгоритмів лексичного смислоутворення та семасіологічного тлумачення фахового тексту. Представлено алгоритм усвідомлення смислу слова ІТ-фахівцем під час професійної мовленнєвої діяльності й алгоритм осмислення тексту.

Посилання

1. Абдулмянова И. Формирование профессионального тезауруса личности как цель профессионального образования. Вестник Томского государственного педагогического университета. 2010. Вып. 2 (92). С. 36–39.
2. Лексикон нонклассики. Художественно-эстетическая культура ХХ века / под ред. В. Бычкова. Москва : Российская политическая энциклопедия, 2003. 607 с.
3. Farahian M. Mental Lexicon: Its Organization and Representation. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2011. Vol. 2, Issue 4. P. 56–59. URL: https://www.edusoft.ro/brain/index.php/brain/article/viewFile/245/378.
4. Головащук С. Перекладні словники і принципи їх укладання. Київ : Наукова думка, 1976. 122 с.
5. Караулов Ю. Русский язык и языковая личность / отв. ред. Д. Шмелев. Москва : Наука, 1987. 263 с.
6. Караулов Ю. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. Москва : Наука, 1981. 363 с.
7. Серова Т., Шишкина Л. Экологический немецко-русский лексикон-тезаурус. Пермь : Перм гос. ун-т, 2009. 358 с.
8. Тюнников Ю. Методологические вопросы формирования тезауруса проектирования содержания ДПО. Вестник Сочинского государственного университета туризма и курортного дела. 2011. № 3 (17). С. 142–153.
9. Залевская А. Слово в лексиконе человека : Психолингвичтическое исследование. Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1990. 206 с.
10. Залевская А. Введение в психолингвистику : учебник для студентов вузов, обучающихся на филологических специальностях. Москва : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2000. 382 с.