ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ПОДІЯ, ПРОСТІР ТА ЛЮДИНА В МЕМУАРНИХ ТЕКСТАХ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню когнітивно-семантичного простору концептів подія, простір та людина в спогадах відомих французьких мемуаристів минулого століття: Симони де Бовуар, Жана Даніеля та Жака Робера. Передбачалося прослідкувати просторову конфігурацію текстових концептів, їх варіативні характеристики та роль у розгортанні текстового змісту мемуарів. Аналіз текстового масиву різних авторів довів, що особливістю концепту подія є поєднання нейтрально-фактуальної інформації і суб’єктивно- авторського ставлення до неї. Це твердження чітко проглядається в концепті подія «Референдум» у мемуарному романі С. де Бовуар «La force des choses II», де загальновідома фактуальна інформація переплетена з авторською добіркою концептів емотивного (головним чином, негативного) порядку: поразка, гіркота, радість, спустошення, пригніченість, песимізм, похмурість, відчай, приголомшеність, розчарування, марні сподівання, невідворотність, мара, туга, жах, бунт, скандал, незгода, тривога, депресія, несконцентрованість. Інший категоріальний концепт простір виконує текстотвірну функцію, локалізуючи описувані мемуаристами події просторово (в поєднанні з концептом час, що локалізує події темпорально). Така локалізація відбувається шляхом інтенсивної стратифікації різнорівневих концептів: макроконцептів, мезоконцептів, катаконцептів. Неодмінною складовою частиною всіх мемуарних текстів є мегаконцепт людина, оскільки будь-яке відтворення минулого пов’язане з людською діяльністю: самого автора-мемуариста чи того/тих, кого він описує. Автори досліджуваних мемуарних текстів – загальновідомі, публічні особистості, що володіють високим рівнем мовленнєвої культури, а отже, потужними можли- востями впливу на читача. Серед таких засобів впливу слід виділити варію- вання текстових концептів темпоральної, просторової чи емотивної семантики. Самі мемуаристи, втім як і численні згадувані ними особистості, асоціативно набули статусу концепту завдяки своїй діяльності, загальновідомості. Проведене дослідження дало змогу зробити важливий висновок: варіювання різнорівневих концептів мемуарних текстів сприяє їх семантико-когнітивному збагаченню та робить суб’єктивно-авторську позицію мемуариста більш помітною в текстовому просторі мемуарів. Втім, це дослідження виводить на цілу низку невирішених питань, пов’язаних з інформативною основою мемуарів, когнітивною периферією, динамікою розгортання текстового змісту і, безумовно, з мовною грою таких текстів. Усі ці питання чекають подальших студій.