ПАРАВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ У ВІЗУАЛЬНО-ГРАФІЧНОМУ РОМАНІ ВІЛЛА АЙСНЕРА «НЬЮ-ЙОРК – ВЕЛИКЕ МІСТО»

А. Я. Матіїшин

doi:10.26661/2414-1135-2021-82-24

А. Я. Матіїшин http://orcid.org/0000-0002-2601-1758

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-24

Ключові слова: паралінгвістика, мультимодальність, графічний роман, шрифт, вербальні компоненти, невербальні компоненти

Анотація

У статті висвітлюється проблема використання паравербальних засобів комунікації в романі відомого американського коміксиста Вілла Айснера «Нью-Йорк – велике місто» у площині методології мультимодальності. Розглянуто поняття невербальних засобів комунікації та визначено шляхи їх проявів у романі Вілла Айснера. Здійснено комплексний аналіз шрифтів, використання кольору, позиції тексту на сторінці. Проаналізовано взаємозв’язок вербального та невербального компонентів у художньому тексті та подано приклади їх вживання. Усі текстові фрагменти супроводжуються ілюстративним матеріалом. Доведено, що використання автором різноманітних шрифтів, збільшеної гарнітури літер вказують на основні елементи мультимодального тексту. Виявлено, що для акцентуалізації сказаного автор капіталізує текст та виділяє його жирним шрифтом. Таке виділення додає більшої експресії та емоційності. Невербальний канал комунікації у візуально-графічному романі відіграє надзвичайно велику роль у сприйнятті та розумінні мультимодального тексту. Також було з’ясовано, що у візуально-графічному романі звуки передаються за допомогою вербальних засобів через фоносемантичний канал невербальної комунікації. Увесь роман написано в єдиному стилі, похилим шрифтом. Текстове повідомлення автор позиціонує на сторінці по-різному – з лівого боку, посередині та з правого боку. Таке розміщення тексту візуалізується і, як наслідок, легше сприймається читачем. Автор наближує читачів до героїв, відкриваючи їхні думки, які на сторінці зображено у спеціальних хмаринках. Вілл Айснер висвітлює людські проблеми та переживання, тим самим демонструє реальне життя містян. Використання такого прийому вкотре доводить, що візуально-графічні романи містять серйозний контент і не створені для розваги. Читач має володіти візуальною грамотністю, щоб правильно сприйняти та інтерпретувати мультимодальний текст. Лише в такому разі можливе продуктивне декодування.

Посилання

1. Анисимова Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов) : учебное пособие для студентов факультетов иностранных языков. Москва : Издательский центр «Академия», 2003. 128 с.
2. Бистров Я. Взаємодія вербального і графічного модусів у художньому тексті (мультимодальний підхід). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація». 2018. Вип. 4. С. 7–12.
3. Макарук Л.Л. Паралінгвальні засоби як композиційні складники сучасних англомовних мультимодальних текстів. Актуальні питання іноземної філології. 2016. № 4. С. 94–98.
4. Eisner W. New York, the big city. DC Comics, New York, 2000. 144 p. URL: https://www.zipcomic.com/new-york-the-big-city
5. Forceville C. Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitivist framework: Agendas for research. Cognitive Linguistics: Current Applications and Future Perspectives / ed. by G. Kristiansen, M. Achard, R. Dirren and de Mendoza Ibáñez, F.R. Berlin; N. Y.: Mouton de Gruyter, 2006. P. 379–402.
6. Jewitt C. The Routledge Handbook of Multimodal Analysis. London : Routledge, 2009. 340 p.
7. Kress G. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. 1st ed. London : Routledge, 2009. 236 p.
8. Leeuwen Theo Van. Multimodality. The Handbook of Discourse Analysis / ed. by Tannen Deborah, Hamilton E. Heidi, Schiffrin Deborah. Oxford : Wiley Blackwell, 2015. Vol. 2. P. 447–465.