ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКАЗІОНАЛЬНИХ КВАЗІКОМПОЗИТІВ, УТВОРЕНИХ НА ОСНОВІ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТІВ ГРЕЦЬКО-ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, У ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ФАНТАСТІВ

Ключові слова: словотвір, оказіоналізм, композиція, складне слово, квазікомпозит, афіксоїд, словотвірна модель

Анотація

Статтю присвячено дослідженню оказіональних квазікомпозитів у творчості сучасних письменників-фантастів Т. Претчета та С. Лук’яненка. Під квазікомпозитами розуміють складні лексеми, які утворилися не шляхом конденсації речень і словосполучень, а за вже наявними в мові та мовленні моделями (за аналогією до окремих слів). Метою статті є визначення продуктивних шляхів творення оказіональних лексичних одиниць у творах сучасних письменників-фантастів. Обрана мета передбачає виконання таких завдань: 1) конкретизувати обсяг терміна «оказіоналізм»; 2) визначити складові частини авторських лексичних новоутворень; 3) проаналізувати причини функціонування лексичних одиниць із терміноелементами грецького та латинського походження, бо саме вони стали продуктивним матеріалом для утворення квазікомпозитів та отримали статус інтернаціональних терміноелементів. Через високу частотність використання та функціональність такі словотвірні конструкти набувають статусу афіксоїдів, які перебувають на шляху переходу від вільних коренів до афіксів. Такі словотвірні конструкти є продуктивними не тільки для творення термінів, а й для появи оказіональних слів, які сприяють реалізації функції авторського впливу та підвищують реалістичність світів, які зображують письменники-фантасти. Отже, афіксоїди грецько- латинського походження стають універсальним матеріалом і для оказіонального словотвору, що підтверджується прикладами як з англійської мови, так і з російської. Афіксоїди грецько-латинського походження є прекрасним матеріалом для творення оказіональних квазікомпозитів на позначення наукових термінів альтернативних реальностей. Такі прийоми сприяють реалізації функції авторського впливу на реципієнта, використання терміноелементів, які є поширеними у науково-технічній сфері, перетворюють уявні світи на більш реальні та матеріальні завдяки термінології, а конструкти грецько-латинського походження є зрозумілими для носіїв майже всіх сучасних мов.

Посилання

1. Колоїз Ж.В. Оказіональні деривати та їх лексикографічна розробка. Мандрівець. 2002. № 4. С. 46–50.
2. Колоїз Ж.В. Оказіональні складні номеми як різновид компресивної комунікативної номінації. Мандрівець. 2005. № 4. С. 67–72.
3. Лукьяненко С.В. Кваzи. Издательство АСТ: 2016. URL: http://loveread.ec/read_book.php?id=92845&p=52
4. Лукьяненко С.В. Кваzи. Кайноzой. Издательство АСТ: 2021. URL: loveread.ec/read_book.php?id=92845&p=27
5. Лукьяненко С.В. Новый дозор. Издательство АСТ: 2012. URL: loveread.ec/read_book.php?id=14432&p=33
6. Ребрій О.В. Оказіоналізми в сучасній англійській мові (структурно-функціональний аналіз) : автореф. дис. … канд. філол. Харків, 1997. С. 17.
7. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-Київ, 2010. 869 с.
8. Sir Terence David John Pratchett. The Colour of Magic. URL: https://www.libtxt.ru/chitat/pratchett_terri/36459-the_colour_of_magic/2.html.
9. Terry Pratchett. The Light Fantastic. URL: https://bookfrom.net/terry-pratchett/3097-the_light_fantastic.html.
10. Wikipedia. URL: https://wiki.lspace.org/mediawiki/Headology.
Опубліковано
2021-08-11
Як цитувати
Самойленко, О. В. (2021). ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКАЗІОНАЛЬНИХ КВАЗІКОМПОЗИТІВ, УТВОРЕНИХ НА ОСНОВІ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТІВ ГРЕЦЬКО-ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, У ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ФАНТАСТІВ. Нова філологія, (82), 246-250. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-40
Розділ
Статті