КОМУНІКАТИВНІ РЕАКЦІЇ МОВЦЯ НА НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ У ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)

І. М. Шуляк

doi:10.26661/2414-1135-2021-82-57

І. М. Шуляк http://orcid.org/0000-0002-2908-9040

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-57

Ключові слова: непрямий мовленнєвий акт, мовленнєвий вплив, комунікативна реакція, успішність/неуспішність непрямого висловлення

Анотація

Статтю присвячено дослідженню реактивних комунікативних ходів спів- розмовників на непрямі мовленнєві акти мовців у діалогічному мовленні в англомовному художньому дискурсі. Уточнено поняття непрямого мов- леннєвого акту в сучасній антропозоорієнтованій комунікативно-дис- курсивній парадигмі дослідження лінгвальних категорій, Так, трактуємо непряме висловлення як одиницю з двома іллокутивними силами, в якій одна іллокутивна сила, що співвідноситься з буквальним змістом вислов- лення, протистоїть іншій, що зумовлює реалізацію комунікативної інтен- ції мовця. Непрямий мовленнєвий акт є мовленнєвим засобом ведення вербальної взаємодії, який націлений вести успішне чи неуспішне спіл- кування, досягаючи заздалегідь запланованої мети. Непряме висловлення мовця стає успішним у разі отримання очікуваної комунікативної реак- ції співрозмовника на почутий непрямий мовленнєвий акт, що означає й успішну актуалізацію комунікативної інтенції мовця за допомогою такого висловлення. Неуспішним непрямий мовленнєвий акт уважаємо тоді, коли реакція співрозмовника на непряме висловлення є відсутньою або неправильно протрактованою ним і коли комунікативна інтенція мовця не реалізована у комунікативній ситуації. Уведено поняття комунікатив- ної реакції мовця на вербальну дію співрозмовника як необхідного еле- мента аналізу комунікативного процесу з непрямим мовленнєвим актом. З’ясовано, що типи комунікативних реакцій співрозмовника на непрямий мовленнєвий акт мовця є вербальними й невербальними у діалогічному мовленні у романах Патріка Вайта. Характер реактивних комунікативних ходів співрозмовника на непряме висловлення варіюється від очікуваних до неочікуваних. Неочікувана, але кооперативна реакція персонажа на непряме висловлення зафіксована у ситуаціях вербальної взаємодії, що свідчить про намір персонажа співпрацювати у комунікативному плані, але неможливість через певні причини задовольнити бажання співроз- мовника. Виявлено неочікуваний характер реакції персонажа на непряме висловлення з метою припинення будь-якої кооперації під час спілку- вання. Кількість очікуваних вербальних комунікативних реакцій спів- розмовника на непрямий мовленнєвий акт є значно більшою за неочіку- вані комунікативні реакції у діалогічному мовленні. Обґрунтовано, що непрямі мовленнєві акти є релевантними й успішними висловленнями у діалогічному мовленні персонажів у романах Патріка Вайта, які реалізо- вують комунікативну інтенцію непрямим способом.

Посилання

1. Аллен Дж.Ф., Перро Р. Выявление коммуникативного намерения, содержащегося в высказывании. Новое в зарубежной лингвистике. Москва : Прогресс. 1986. Вып. 17. С. 322–362.
2. Бацевич Ф.С. Нариси з лінгвістичної прагматики : монографія. Львів : ПАІС, 2010. 336 с.
3. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі : монографія. Харків : ХНУ ім. В. Каразіна, 2007. 332 с.
4. Селіванова О.О. Мовленнєвий вплив в комунікативній взаємодії // Психолінгвістика. 2012. Вип. 10. С. 223–229.
5. Шуляк І.М. Теорія релевантності як метод інтерпретації непрямих мовленнєвих актів в англомовному художньому дискурсі. Наукові записки національного університету Острозької академії. Серія Філологічна. Вип. 61. 2016. С. 151–154.
6. Шуляк І.М. Непрямі мовленнєві акти у романах Патріка Вайта: лінгвостилістичний та функціонально-прагматичний аспекти : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04; Херсон. держ. ун-т. Херсон, 2018. 267 с.
7. Bach K., Harnish R. Linguistic Communication and Speech Acts. Cambridge : Mass and London: MIT press, 1979. 327 p.
8. Clark H. Responding to Indirect Speech Acts. Cognitive Psychology. Amsterdam : Elsevier, 1979. N. 11. PP. 430–477.
9. Meibauer, J. What is indirect speech act? Reconsidering the literal force hypothesis’. Pragmatics & Cognition 26: 1. 2019. PP. 61–84. DOI: 10.1075/pc.19009.mei
10. Ruytenbeek, N. (2019). Indirect requests, relevance, and politeness. Journal of Pragmatics (142). 2019. PP. 78–89.
11. Ruytenbeek, N. Literalism and indirect speech act understanding: A straw man and an unsolved experimental issue. URL: h t t p s : / / w w w . r e s e a r c h g a t e . n e t / publication/344753143_Literalism_and_indirect_speech_act_understanding_A_straw_man_and_an_unsolved_experimental_issue (дата звернення 26. 01. 2021).
12. Searle J. Expression and Meaning: Studies in the Theory of Speech Acts. Cambridge: Cambridge University Press, 1979. 204 p.
13. White P. The Eye of the Storm. New York: Avon, 1975. 544 p.
14. White P. The Tree of Man. London: Vintage Books, 1994. 480 p.
15. White P. Happy Valley. London: Jonathan Cape, 2012. 432 p.
16. Wilson D., D. Sperber. Relevance Theory. The Handbook of Pragmatics. Oxford: Blackwell, 2004. P. 607–632.