РЕГУЛЯРНА ТА ДИСКУРС-СПЕЦИФІЧНА АНГЛОМОВНА МЕТАКОМУНІКАЦІЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Ключові слова: метакомунікація, метакомунікатив, мета- індекс, метакомунікативне знання, типи дискурсу

Анотація

У статті ідентифіковано «регулярну й дискурс-специфічну метакому- нікацію», де метакомунікацію представлено як прагмакогнітивний феномен. Зауважено основний критерій типологізації метакомунікації, яким є спосіб вияву метакомунікативного знання. Установлено, що регулярна метакомунікація є експліцитним відображенням того, що відбувається в поточній комунікації, і базується на регулярних стереотипних патернах, притаманних усім/майже всім типам дискурсу, «оформлених» згідно зі стандартами інтеракційних жанрів, до яких вони належать. Схарактеризовано автономні метакомунікативи (МК) як регулярні, експліцитні, контекстуально незалежні, високо конвенціалізовані й семантично спустошені, стереотипні одиниці, які класифіковано в шість основних груп: контактно-фатичні, регулятивні, референційні, рефлективні, логіко-композиційні, суб’єктно-модальні МК. Доведено, що до найпоширеніших МК регулярної метакомунікації відносяться контактно-фатичні, регулятивні й рефлективні МК, рідковживаними є суб’єктно-модальні МК. З’ясовано, що реалізація прагматичних інтенцій мовців відбувається шляхом вибору адекватних для відповідного типу дискурсу (розмов ного, юридичного, медійного, риторичного, науково-академічного) стереотипних клішованих структур, які віднесено до дискурс-специфічних МК. Зазначено, що для аналізу англомовної метакомунікації вибір дискурсів здійснено за мовленнєво- жанровою диференціацією на основі того, що мовленнєві жанри, які типологізовано відповідно до традиційних класифікацій функціональних стилів (розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний), нині розглядають у термінах дискурсознавства як дискурсивні сфери мовлення. Уточнено, що дискурс-специфічні МК теж є часто вживаними одиницями, але обмеженими певним дискурсивним типом, тому їх визначено як «регулярні МК відповідного типу дискурсу». Обґрунтовано, що «найметакомунікативнішими» є усний медійний і риторичний дискурси, а найнижчий мета-індекс – у юридичному дискурсі; найчастотнішими в усіх досліджуваних типах дискурсів, окрім розмовного, є МК-регулятиви, натомість розмовний дискурс вирізняється саме фатичною метакомунікацією.

Посилання

1. Шевченко И.С. (2015). Соотношение информативной и фатической функции как проблема эколингвистики. Когниция, коммуникация, дискурс. 2015. № 10. С. 114–132.
2. Дементье В.В. Теория речевых жанров. Москва : Знак, 2010.
3. Почепцов Г.Г. Избранные труды по лингвистике. Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2009.
4. Brown P., Levinson S.C. Politeness: Some universals in language usage. Cambridge : Cambridge University Press, 1987.
5. Гуревич Л.С. Лингво-когнитивная теория пространства метакоммуникации : дисс. … докт. филол. наук / Иркутский государственный университет. Иркутск, 2009.
6. Чхетиани Т.Д. Лингвистические аспекты фатической метакоммуникации (на материале английского языка) : дисс. … канд. филол. наук / Киевский государственный педагогический институт иностранных языков. Киев, 1987.
7. Watzlawick P., Beavin J.H., Jackson D.D. Pragmatics of human communication. New York : Norton, 1967.
8. Ізотова Н.П. Ігрова стилістика сучасного англомовного художнього наративу в лінгвістичному висвітленні (на матеріалі романів Дж.М. Кутзее) : дис. … докт. філол. наук / Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2019.
9. Гнезділова Я.В. Когнітивно-дискурсивні моделі англомовної маніпулятивної метакомунікації : дис. … докт. філол. наук / Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2021.
10. Hübler A., Bublitz W. Introducing metapragmatics in use. Bublitz W., Hübler А. (Eds.). Metapragmatics in use. Amsterdam, Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2007. Р. 1–28.
Опубліковано
2021-11-09
Як цитувати
Гнезділова, Я. В. (2021). РЕГУЛЯРНА ТА ДИСКУРС-СПЕЦИФІЧНА АНГЛОМОВНА МЕТАКОМУНІКАЦІЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Нова філологія, (83), 46-51. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-6
Розділ
Статті