СЛОВОСКЛАДАННЯ ТА СЛОВОЗЛИТТЯ ЯК СПОСОБИ УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ ПАНДЕМІЇ COVID‑19 В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Анотація
У статті обґрунтовується доцільність вивчення неологізмів сучасної англійської мови, що репрезентують концептосферу «пандемія COVID‑19». Актуальність дослідження пояснюється підвищеною увагою до впливу коронавірусу на лінгвістичні процеси, у тому числі появу загальномовних та оказіональних інноватів, які становлять не лише науковий інтерес, а й суспільно-соціальну вагу. У розвідці здійснюється спроба аналізу способів збагачення сучасної англійської мови коронавірусними мовними одиницями на прикладах неологізмів, відібраних з англомовних сайтів та Інтернет-видань британської та американської преси. Під неологізмами розуміються нові слова, що закріплюються в мові і створені актом номінації; можуть з’являтися для позначення нових понять або для позначення по-новому вже наявних понять. Дослідження практичного матеріалу доводить, що збільшення словникового складу англійської мови відбувається переважно через зміну значення наявних понять і шляхом словотворення. Крім того, виявлено, що серед неологізмів пандемії COVID‑19 переважають такі, що утворені способами словоскладання (compounding) і словозлиття (blending), тоді як найбільш продуктивними компонентами для новоутворених слів-блендів є coronavirus/corona, COVID, quarantine, lockdown. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення лексичних одиниць-блендів, а спосіб словозлиття/блендингу переходить з розряду другорядних у категорію основних. Пандемійні бленди (контамінанти) не тільки називають нові поняття й реалії в стислій формі, а й виконують емотивну функцію, унаслідок чого інновати часто отримують негативне конотативне значення через несхвальне емоційне ставлення до пандемії як такої. Зазначимо, що пропонована стаття не претендує на вичерпність, оскільки пандемія COVID‑19 і досі триває, що спричиняє щоденну еволюцію нових слів.
Посилання
2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка : учебное пособие. Москва : ФЛИНТА : Наука, 2012. 376 с.
3. Khalfan M., Batool H., Shehzad W. COVID‑19 Neologisms and their Social Use : An Analysis from the Perspective of Linguistic Relativism. Linguistics and Literature Review. 2020. № 2. P. 117–129.
4. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля – К, 2006. 718 с.
5. Щигло Л.В. Мова як об’єкт синергетичного вивчення: електронна версія. URL: https://www.sworld.com.ua/simpoz8/95.pdf.
6. Thorne T. Spotlight on COVID: Pandemic language and the role of linguistics. King’s College London, 2020. URL: https://kcl.ac.uk/news/spotlight-on-covid-pandemic-languageand-the-role-oflinguists-1.
7. Паніна Н.В. Дистанція соціальна. Енциклопедія сучасної України: електронна версія : веб-сайт. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=24379m.
8. Вальтер Х., Громенко Е.С., Кожевников А.Ю., Козловская Н.В., Козулина Н.А. Словарь русского языка коронавирусной эпохи. Санкт-Петербург : Институт лингвистических исследований РАН, 2021. 550 с.
9. Академічний тлумачний словник української мови: електронна версія. 2018. URL: http://sum.in.ua/s/viddalenyj.
10. Шейфель Н.А. Понятие блендинга и его отличие от других смежных способов словообразования в лингвистике. Современные проблемы языкознания, литературы, межкультурной коммуникации и лингводидактики : материалы II Международной научной конференции. Белгород, 20–21 апреля 2016. C. 290–294.