ЗАСОБИ ЕКСПРЕСІЇ В АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ ТЕКСТІ Й ШЛЯХИ ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ПЕРЕКЛАДІ

О. В. Бондарчук; О. П. Воробйова

doi:10.26661/2414-1135-2021-84-4

О. В. Бондарчук http://orcid.org/0000-0002-3049-8503
О. П. Воробйова http://orcid.org/0000-0001-9039-9737

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-4

Ключові слова: науково-популярний текст, категорія експресивності, емотивність, емоційно-оцінна лексика, емотив, шляхи перекладу

Анотація

Статтю присвячено розгляду лінгвальних засобів вираження експресивності в англомовному науково-популярному тексті та розкриттю шляхів їх відтворення в українськомовному перекладі. У статті доведено, що саме експресивність становить одну із основних відмінностей науково-популярного тексту від власне наукового. Описано функції засобів вираження експресивності в науково-популярному творі «Та ви жартуєте, містере Фейнман!: Пригоди допитливого дивака» Р. Фейнмана. З’ясовано особливості перекладу емотивної лексики та інших емотивів як різнорівневих мовних і мовленнєвих одиниць на позначення й вираження емоцій як засобів забезпечення експресії науково-популярного тексту. Підвищена експресивність науково-популярного тексту, причини якої мають змістовий і комунікативно-прагматичний характер, забезпечується, поряд із засобами емотивності, використанням великої кількості пояснень, лексичних повторів та акцентованою орієнтацією на потенційного читача. Подвійна мета науково-популярного тексту – донести до читача пізнавальну інформацію та одночасно захопити його цією інформацією − тягне за собою його полемічність, яка передбачає наявність експресії й оцінності. Експресивні елементи сприяють посиленню аргументованості, полегшують сприйняття і розуміння найбільш складних фрагментів тексту, що містять нові ідеї і поняття. Експресивність – це властивість тексту або частини тексту, що передає зміст зі збільшеною інтенсивністю і має своїм результатом емоційне або логічне посилення. Специфіка експресивності науково-популярних текстів полягає у тому, що вона орієнтована на діалог між адресатом і адресантом у контексті емоційно навантаженого прагматичного впливу. Переклад експресивно забарвленої емотивної лексики та інших емотивів полягає у націленості на максимально повне відтворення засобами мови, поряд із пізнавально-раціональною, й емоційної інформації з метою досягнення аналогічного прагматичного впливу на читача перекладеного тексту.

Посилання

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение. Санкт-Петербург : Издательский центр «Академия» 2004. 352 с.
2. Воробйова, О.П., & Гладьо С.В. (2001). The pragmatics of emotivity markers in literary discourse: Cognitive implications. Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ, 2001. С.165–174.
3. Галкина-Федорук Е. М. Об экспрессии и эмоциональности в языке. Сборник статей по языкознанию. Москва: Наука, 1958. С. 103–124.
4. Матвеева Т.В. Лексическая экспрессивность в языке. Свердловск : УрГУ, 1986. 92 с.
5. Орешич Ю.С. Науково-популярний текст: до проблеми визначення. Нова філологія. 2017. №. 70. С. 137–140.
6. Осипов Ю.М. Об уточнении понятия «эмоциональность» как лингвистического термина. Учен. зап. МГПИ В. И. Ленина. Проблемы синтаксиса английского языка. 1970. № 422. С. 116–127.
7. Паничева П.Н. Структурно-семантические и прагматические характеристики восклицательных предложений в английской диалогической речи : автореф. дис. … канд. филол. наук. Ставрополь, 2004. 21 с.
8. Стаценко А.С. Некоторые трудности перевода эмоциональной лексики с английского языка на русский. Концепт. 2014. №. 4. С. 56–60.
9. Фейнман Р. Та ви жартуєте, містере Фейнман! Пригоди допитливого дивака / пер. з англ. Микола Климчук. Київ : Наш формат, 2018. 400 с.
10. Цоллер В.Н. Экспрессивная лексика: семантика и прагматика. Филологические науки. 1996. № 6. С. 62–71.
11. Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. Воронеж : Изд-во Воронежского университета, 1987. 192 с.
12. Feynman R.P. Surely you’re joking, Mr. Feynman! (Adventure of a curious Character. WW. Norton Company, Inc., 1985. 205 р.