ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ АНКЕТИ ДЛЯ ВІЛЬНОГО АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Ю. В. Грищук

doi:10.26661/2414-1135-2021-84-9

Ю. В. Грищук http://orcid.org/0000-0002-5306-0301

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-9

Ключові слова: вільна асоціація, психолінгвістичне дослідження, резилентність, слова-стимули, мовна свідомість

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність проведення вільного асоціативного експерименту в межах реалізації прикладного проєкту «Корпусно-експериментальна діагностика резилентності представників різних лінгвокультур та розробка поведінкових моделей їх адаптації до кризових явищ» (номер державної реєстрації: 0121U107493), що виконується в Київському національному лінгвістичному університеті. Охарактеризовано процедуру проєктування анкети з урахуванням принципових положень психолінгвістичних досліджень. Укладання анкети для вільного асоціативного експерименту розглянуто як ітераційний процес, що складається з таких основних етапів: 1) визначення мети проведення анкетування, яка співвідноситься з метою вільного асоціативного експерименту; 2) формування списку слів-стимулів; 3) визначення форми проведення експерименту (усна, усно-письмова, письмова, електронна) і способу представлення стимульного матеріалу; 4) проєктування анкети; 5) оформлення анкети; 6) тестування (перевірка) й оптимізація анкети. Встановлено, що у разі проведення анкетування за допомогою онлайн-сервісу Google Forms важливо врахувати обов’язковий складник вільного асоціативного експерименту – спонтанність реакції. Для цього необхідно виключити можливість вносити зміни у заповнену анкету та контролювати часовий параметр (обмежити час заповнення анкети та/або вказувати на спонтанність реагування). Зроблено висновок, що для досягнення мети вільного асоціативного експерименту укладання анкети повинно відповідати таким ключовим принципам: цілепокладання; реалізації дизайну анкети, орієнтованого на респондентів; етичним принципам. Основні етичні норми та принципи проведення вільного асоціативного експерименту передбачають: надання респондентами усвідомленої згоди про участь в анкетуванні та на статистичну обробку їхніх персональних даних; ознайомлення респондентів з інструкцією проведення анкетування, прогнозованим часом його перебігу, метою та організаторами анкетування; гарантування респондентам конфіденційності та безпеки; анкетування серед неповнолітніх проводиться за згодою їхніх батьків або офіційних опікунів.

Посилання

1. Выговская Д.Г. Ассоциативный эксперимент как один из методов в психолингвистике. Наука ЮУрГУ : материалы 66-й научной конференции. Секции социально-гуманитарных наук. 2014. С. 1157–1164.
2. Горошко Е.И. Проблемы проведения свободного ассоциативного эксперимента. Известия ВГПУ. 2005. № 3. С. 53–61.
3. Грищук Ю.В. Дискурсивні маркери резилентності особистості як прояви її адаптації до кризових явищ. «Ad orbem per linguas. До світу через мови». Матеріали Міжнародної науково-практичної відеоконференції «Світ цінностей і цінності у світі», 13–14 травня 2021 року. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2021. С. 75–77.
4. Загородня О. Веб-проєкт «СТИМУЛУС» як інструмент психолінгвістики. Psycholinguistics. 2021. № 29 (2). С. 76–102. doi: 10.31470/2309-1797-2021-29-2-76-102.
5. Інформація до проєкту (для подальшої публікації) «Корпусно-експериментальна діагностика резилентності представників різних лінгвокультур та розробка поведінкових моделей їх адаптації до кризових явищ». URL: https://knlu.edu.ua/ru/research/naukovo-doslidni-temi/proekti-molodikh-vchenikh
6. Комар О.С. Досвід експериментального дослідження асоціативного сприймання національно-маркованих мовних одиниць. Когнітологія в системі гуманітарних наук : зб. наук. праць. 2014. С. 60–68.
7. Мартінек С. Емпіричні й експериментальні методи у сучасній когнітивній лінгвістиці.Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. № 52. С. 25–32.
8. Основні теоретико-методичні напрями психотерапії. URL: https://pi.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/idpmo/Kaf_ncix/HaB4aJIHa/l2_pcix_terap.pdf
9. Психолингвистика и лексикография : сб. научных трудов / Науч. ред. А.В. Рудакова. Воронеж : Истоки, 2016. Вып. 3. 245 с.
10. Стефанова Н.О. Етносеміометрична параметризація аксіоконцептосфер у британській та українській лінгвокультурах : дис. … док. філол. наук : 10.02.17, 10.02.21. Київ, 2020. 564 с.
11. Анкета. Електронна версія «Великої української енциклопедії». URL: https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B0.
12. Bellak L. Free Association: Conceptual and Clinical Aspects. International Journal of Psychoanalysis. 1961. № 42. С. 9–20.
13. Bion W. Transformations: Passage de l’apprentissage à la croissance (2002 Edn). Paris : PUF, 1965.
14. Hopkins J. Free energy and virtual reality in neuroscience and psychoanalysis: A complexity theory of dreaming and mental disorder. Front. Psychol. 2016. № 7. DOI: 10.3389/fpsyg.2016.00922.
15. Joffe H., Elsey J. Free Association in Psychology and the Grid Elaboration Method. Review of General Psychology. 2014. № 18. Р. 173–185. doi: 10.1037/gpr0000014173.
16. Kapranov Y., Cherkhava O., Gromova V., Reshetnyk O. Methodological procedure of diagnosing behavioural stereotypes resilience of different language cultures representatives. Amazonia Investiga. 2021. № 10(39). Р. 186–193.
17. Kehyayan A., Best K., Schmeing J.-B., Axmacher N., Kessler, H. Neural activity during free association to conflict-related sentences. Frontiers in Human Neuroscience. 2013. № 7. doi: 10.3389/fnhum.2013.00705.
18. Questionnaire Design For Needs Assessments In Humanitarian Emergencies. ACAPS. URL: https://www.acaps.org/questionnaire-designneeds-assessments-humanitarian-emergencies.
19. Rabeyron T., Massicotte C. Entropy, Free Energy, and Symbolization: Free Association at the Intersection of Psychoanalysis and Neuroscience. Frontiers in Psychology. 2020. № 11. DOI: 10.3389/fpsyg.2020.00366.