ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА ЛАКУНАРНОСТІ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Яньсює Лі

doi:10.26661/2414-1135-2021-84-18

Яньсює Лі http://orcid.org/0000-0003-4441-2931

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-18

Ключові слова: лакуна, безеквівалентна лексика, реалія, еквівалентність, перекладацька стратегія

Анотація

Вивчення лакунарності допомагає встановити особливу форму відношень між мовою та культурою, зрозуміти культурну конотацію в мові перекладу. Відповідні дослідження в сучасній лінгвістиці можна поділити на два типи: горизонтальні та вертикальні, у першому випадку аналізується перебіг часу дослідження, у другому – порівнюються подібні академічні погляди. Стаття присвячена історії досліджень поняття «лакуна», зокрема й визначенню даного поняття, класифікації видів лакун у європейських і американських країнах, російськомовних країнах і в Китаї. Автор порівнює концепції вчених із різних країн, як-от видатний американський фахівець у галузі семантики А. Лерер, російський психолінгвіст Ю. Сорокін, основоположники китайського художнього перекладу Ван Бінцінь та Ян Шичжан. Часовий період досліджень – з 1950-х років дотепер. Ця стаття не лише узагальнює погляди названих учених на «мовні прогалини», а й включає критику з боку інших науковців щодо їхніх академічних думок, а також виявляє шляхом аналізу їхні переваги та недоліки. Під час дослідження було встановлено, що ситуація з вивченням лакун у процесі перекладу в різних країнах виявляє як риси схожості (на рівні суб’єкта й об’єкта дослідження; на рівні настанов дослідження; на рівні результатів дослідження, щодо яких встановився консенсус), так і відмінності (пов’язані з різним часом початку досліджень і впливом національних лінгвістичних традицій). Також у статті зазначено подальші шляхи дослідження лакун. Вона включає два аспекти: у ширшому плані – визначити дисциплінарний напрям науки про лакуни (лакунологія), а у вужчому – уніфікувати визначення, терміни, класифікації лакун, сформулювати стратегію еквівалентного перекладу для них. Отже, новизна статті полягає в тому, що в ній систематизовано погляди сучасних учених на явище лакуни, проаналізовано загальні риси та відмінності в дослідженнях, вказано наступні дослідницькі завдання. Це допомагає іншим ученим зрозуміти загальний напрям досліджень у даній сфері, побачити нові теми, пов’язані з поняттям «лакуна».

Посилання

1. Accidental gap. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Accidental_gap (дата обращения: 13.09.2021).
2. Hocketta Ch.F. Chinese versus English. An Exploration of the Whorfian Thesis. Language in culture / ed. H. Hoijer. Cambridge : University of Chicago Press, 1954. P. 106–123.
3. Lado R. Linguistics across cultures. University of Michigan, 1957. P. 78.
4. Vinay J.P., Darbelnet J. Stylistique comparee du fraiсais et de 1’anglais. Paris : Didier, 1958. P. 10.
5. Chomsky N., Morris H. Some controversial questions in phonological theory. Cambridge University Press, 1965.
6. Lehrer A. Semantic Fields and Lexical Structure. Amsterdam : North-Holland Publishing Company, 1974. P. 95, 104–106.
7. Bassnett-McGuire S. Translation Studies. London : Methuen, 1980.
8. Larson M. Meaning-based translation: a guide to cross-language equivalence. Md Univ. Press of America, 1998. P. 100.
9. Baker M. In Other Words: A Course book on Translation. London and New York : Routledge, 2001. P. 21.
10. Tognini-Bonelli E. Functionally Complete Units of Meaning across English and Italian: Towards a Corpus-driven Approach. Lexis in Contrast / ed. by B. Altenberg and S. Gran. 2002. № 7. P. 79.
11. Bentivogli L., Pianta E. Looking for Lexical Gaps. Proceedings of the Ninth EURALEX International Congress, Stuttgart, Germany. 2000. P. 663–669.
12. Katan D. Translating Cultures: An Introduction for Translators, Interpreters and Mediators. Shanghai Foreign Language Education, 2004. P. 83.
13. Svensen B. A handbook of lexicography: The theory and practice of dictionary-making. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. P. 271–273.
14. Степанов Ю.С. Французская стилистика. Москва : Высшая школа, 1965. С. 120–121.
15. Степанов Ю.С. Основы языкознания. Москва : Просвещение, 1966. С. 98.
16. Гудков Д.Б. Теория и практика межкультурной коммуникации. Москва : Гнозис, 2003. С. 79.
17. Муравьев В.Л. Лексические лакуны (на материале лексики французского и русского языков). Владимир : Издательство Владимирского гос. пед. института, 1975. С. 6, 10.
18. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков. Москва : Просвещение, 1977. С. 261.
19. Марковина И.Ю., Сорокин Ю.А. Культура и текст. Введение в лакунологию. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2010. С. 141.
20. Текст как явление культуры / Г.И. Антипов и др. Новосибирск : Наука, 1989. С. 97.
21. Томашева И.В. Понятие «лакуна» в современной лингвистике. Язык и эмоции : сборник научных трудов. Волгоград, 1995. С. 49.
22. Стернин И.А., Попова З.Д. Лакуны и концепты. Лакуны в языке и речи : сборник научных трудов. Благовещенск, 2003. С. 19–20.
23. Стернин И.А., Попова З.Д. Вопросы теории и методологии. Язык и национальное сознание / под ред. З.Д. Поповой, И.А. Стернина. Воронеж : ВГУ, 2002. С. 41–42.
24. Быкова Г.В. Лакунарность как категория лексической системологии. Благовещенск : Изд-во БГПУ, 2003. С. 45, 51.
25. Хакимова Ш.Р. Лакуны как лингвистическое явление. Молодой ученый. 2015. № 1. С. 81.
26. Титкова С.И. Языковая лакуна в практике преподавания РКИ (из опыта обучения русскому языку англоговорящих учащихся). Русский язык за рубежом. 2007. № 3. С. 42.
27. Байрамова Л.К. Лингвистические лакунарные единицы и лакуны. Вестник Челябинского государственного университета. 2011. № 25 (240). Вып. 58. С. 22–27.
28. Нечаева Е.А. Выявление лакун и их классификация в терминологии предметной области «связи с общественностью» (на материале английского и русского языков). Jazyk a kultúra. 2015. № № 23–24. С. 305–312.
29. Хидешели Е.П. Концепт, слово и межъязыковая лакунарность. Пятигорский государственный университет, 2012.
30. Николаева Э.А. Лакунарность языка как переводческая проблема (опыт классификации лакун). Современные проблемы перевода : доклады Международной конференции, Академия ФСБ РФ, 17 мая 2004 г. 2005.
31. Фененко Н.А. Язык реалий и реалии языка. Воронеж, 2001. С. 17.
32. Бугулов И.Н., Шевченко О.Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводах англоязычной литературы развивающихся стран. Теория и практика перевода. 1985. С. 106.
33. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр. прози) : монографія. Львів : Вид-во при ЛНУ, 1989. С. 108.
34. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Москва : Международные отношения, 1975. С. 221.
35. Флорин Сидер. Непереводимое в переводе. Москва : Международные отношения,1990.
36. Шмигер Т.В. История украинского переводоведения XX ст. Львов, 2009. С. 67.
37. Спиридовский О.В., Рассоленко С.П. Межъязыковые лексические лакуны в политическом дискурсе (на материале русского и английского языков). Филологические науки. 2019. Т. 12. Вып. 10. C. 324–328.
38. Ровдо И.С. Лексические лакуны и средства их заполнения. Русский язык : межведомственный сборник. Минск, 1991. Вып 11. С. 3–8.
39. Савицкий В.М. Онтология языковых лакун. Вестник Московского государственного областного университета : электронный журнал. 2013. № 2. С. 1–18. URL: www.evestnik-mgou.ru.
40. 谭载喜. 翻译中的语义对比试析. 中国翻译. 1982（01）. 6–10.
41. 周玉忠. 英汉对译中的不可译现象. 外语研究. 1991（03）. 49–52.
42. 王秉钦. 文化翻译学. 南开大学出版社. 2007. 119.
43. 何秋和. 论空缺与翻译理论. 中国俄语教学. 1997 (2). 49.
44. 郭爱先. 词汇空缺及其可译性. 解放军外语学报. 1998. (21–5). 42–45.
45. 廖七一. 当代西方翻译理论探索. 译林出版社. 2000. 236.
46. 杨仕章. 文化翻译学. 商务印书馆. 2020.
47. 李向东. 空缺现象与空缺研究. 中国俄语教学. 2002 (4). 9.
48. 孙致礼. 中国的文学翻译从归化走向异化. 中国翻译. 2002 (1). 40.
49. 董玉芳. 词汇空缺与异化、归化翻译策略. 莆田学院学报. 2016 (01). 23.
50. 刘越莲. 空缺理论在跨文化交际中的应用. 外语学刊. 2008 (02). 131–134.
51. 胡谷明. 汉俄翻译中文化空缺词汇翻译策略. 中国俄语教学. 2011 (1). 17.
52. 郭耀颖, 乔晋芳. 英汉词汇空缺产生的原因:从认知视角研究. 集宁师范学院学报. 2016 (04). 38.
53. 孙东锐. 跨文化交际中空缺理论的应用实践.牡丹. 2017 (06). 89–90.
54. 李衍学. 汉俄翻译中的文化空缺词汇翻译策略研究 – 以 “小城三月” 译本为例. 西安外国语大学. 2017.
55. 李宏强, 刘钐钐. 符号学视角下的词汇空缺认知研究. 陕西理工大学学报(社会科学版). 2019 (02). 13–19.