ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЛІМЕНТІВ У ДІАХРОННОМУ АСПЕКТІ

Ю. В. Микитюк

doi:10.26661/2414-1135-2021-84-23

Ю. В. Микитюк http://orcid.org/0000-0001-7866-2256

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-23

Ключові слова: мовленнєвий акт комплімент, прямі й непрямі компліменти, експліцитність, оцінні лексеми, стилістичні тропи

Анотація

Комплімент як важливий елемент соціальної взаємодії часто є об’єктом досліджень численних прагмалінгвістичних праць у різних лінгвокультурах. Проте все ще залишається поза увагою мовно-стилістичне вираження компліментів через оцінні лексеми. Саме тому метою статті є аналіз експресивної лексики з емотивно-оцінною семантикою та стилістичних тропів, що вживаються під час висловлення компліментів у німецькомовних драматичних творах протягом XVIII–XX століть. Ґрунтуючись на теорії мовленнєвих актів Дж. Остіна й Дж. Серля, досліджено лексичні особливості втілення прямих і непрямих експліцитних компліментів, що реалізуються через позитивно-оцінну лексику, зокрема з використанням прикметників, іменників, прислівників, дієслів і сталих зворотів. Показано, що під час висловлення компліментів типовими є оцінні й дескриптивні прикметники й іменники, адже саме через них відбувається характеристика зовнішності, внутрішнього світу, власності, досягнень і вмінь адресата. У діахронному розрізі простежено динаміку змін у мовній реалізації компліментів через прикметники на прикладі загальнооцінного прикметника gut і дескриптивного прикметника schön, а також через іменники на прикладі лексем Engel, Schönheit / Schöne й Kompliment. Стилістичний аналіз компліментів показав, що тільки для 8,2% прикладів характерне використання стилістичних тропів, з яких найуживанішими є метафора, порівняння, символ, метонімія та перифраз. Натомість рідкісним є вживання антитез, фразеологізмів, оксиморонів, алегорій, гіпербол, анафор, градацій та епітетів. Використання стилістичних засобів викликає більше зацікавлення в адресата, показує емоційність мовця, а самі компліменти робить інтенсивнішими. У діахронному аспекті виявлено найчастотніше застосування стилістичних тропів в епоху Ваймарської класики, зокрема через вживання метафор, метонімій і порівнянь, і встановлено важливість символів в епоху Літературного модернізму. Вважаємо, що динаміка використання інших стилістичних засобів у діахронному аспекті перспективна для подальших наукових досліджень.

Посилання

1. Дейчаківська О.В. Предикативні прикметники як засіб вираження компліменту. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. Запоріжжя, 2020. № 1. Ч. І. С. 56–62. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-1-8.
2. Кокойло Л.О. Компліментарні висловлювання в сучасній англійській мові (структура, семантика, вживання) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 1996. 24 с.
3. Колегаева А.В. Специфика интерактивного единства «Комплимент реакция» в английском языке (на материале художественных произведений и кинофильмов) : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04. Иркутск, 2004. 16 с.
4. Микитюк Ю.В. Комплімент як мовленнєвий акт (на матеріалі німецькомовних драматичних творів XVIII–XX ст.) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Львів, 2017. 21 с.
5. Трофимова Н.А. Речевой акт комплимента: прагматический анализ. Неэкономический Post Scriptum. 2008. C. 80–88.
6. Трофимова Н.А. „Mein Kompliment…“ (Языковое воплощение речевого акта комплимент).
Известия РГПУ им. А.И. Герцена. Гуманитарные и общественные науки. Санкт-Петербург, 2008. № 11 (72). С. 112–124.
7. Adachi C. Compliments and Compliment Responses among Young Japanese. Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. 366 p.
8. Duttlinger C. Komplimente im Spanischen. Freiburg (Breisgau) : Hochsch.-Verl., 1999. Bd. 12. 405 S.
9. Farenkia B.M. Kontrastive Pragmatik der Komplimente und Komplimenterwiderungen. Kamerunisch-Deutsch. Aachen : Shaker Verlag, 2004. 138 S.
10. Mironovschi L. Komplimente und Komplimenterwiderungen im Russischen und im Deutschen. Ein interkultureller Vergleich. Frankfurt am Main : Peter Lang GmbH. Internationaler Verlag der Wissenschaften, 2009. 172 S.
11. Probst J. Ein Kompliment in Ehren… Aspekte eines „höflichen“ Sprechaktes in mehreren Sprachen. Übersetzen, Interkulturelle Kommunikation, Spracherwerb und Sprachvermittlung – das Leben mit mehreren Sprachen, Zeitschrift für interkulturellen Fremdsprachenunterricht [Online]. 2003. № 8 (2–3). S. 210–225. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/267971989.pdf (дата звернення: 07.10.2021).
12. Lessing G.E. Emilia Galotti. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 1. S. 111–192.
13. Schiller F. Maria Stuart. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 4. S. 315–463.
14. Schnitzler A. Liebelei. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 6. S. 9–67.
15. Kleist H. v. Das Käthchen von Heilbronn. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 5. S. 87–204.
16. Goethe J.W. Iphigenie auf Tauris. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 2. S. 101–171.
17. Brecht B. Mutter Courage und ihre Kinder. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 7. S. 397–483.
18. Kleist H. v. Der zerbrochne Krug. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 5. S. 9–86.
19. Goethe J.W. Egmont. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 2. S. 9–100.
20. Büchner G. Woyzeck. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 5. S. 629–658.
21. Sternheim C. Der Snob. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 7. S. 141–193.
22. Schiller F. Wallenstein. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 4. S. 9–313.
23. Lessing G.E. Minna von Barnhelm oder das Soldatenglück. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 1. S. 9–109.
24. Lessing G.E. Nathan der Weise. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 1. S. 193–345.
25. Schnitzler A. Reigen. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 6. S. 69–144.
26. Wedekind F. Frühlings Erwachen. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 6. S. 517–589.
27. Goethe J.W. Torquato Tasso. Der Kanon. Die deutsche Literatur. Dramen / Hg. von M. Reich-Ranicki. Frankfurt am Main, Leipzig, 2004. Bd. 2. S. 173–281.