МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АТРИБУТІВ У ДВОКОМПОНЕНТНИХ КОНСТРУКЦІЯХ У ТЕКСТАХ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ДИСКУРСУ ЯК СТИЛІСТИЧНИЙ МАРКЕР
Анотація
У статті розглядаються атрибути, які є частиною двокомпонентних конструкцій, які функціонують у текстах офіційного-ділового дискурсу, з метою представлення типології словотворення (словотворення за допомогою суфіксів), реалізованої в таких атрибутах як можливий стилістичний маркер офіційного-ділового дискурсу. Текстові корпуси, що належать до жанрів офіційно-ділового дискурсу, були використані як матеріал для дослідження. Для повноти та достовірності опису було вирішено проаналізувати чотири різні жанри, що належать до офіційного дискурсу, – офіційну кореспонденцію (взята з листування Британської ради з викладачами університетів закордонних країн (Кореспонденція Британської ради), судові процесуальні документи (тексти судових документів Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці (МОП) у збірнику «Судді Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці»), тексти на основі інструкцій з технічного обслуговування транспортних засобів (тексти інструкцій з експлуатації автомобілів «Тойота»), формулу винаходів (патенти) (тексти, що містять формули винаходів у галузі фізики та радіоелектроніки, які витягнуті з ліцензованих джерел). Загальний розмір текстових корпусів – 200 тисяч слововживань, тексти кожного жанру включали вибірки 50 тисяч слововживань. Обов’язковим складником аналізу були статистичні дослідження, які демонструють частоту використання цього граматичного феномену в текстах. Вони також дозволяють наглядно представляти дані, які підтверджують гіпотези в початковому дослідженні або суперечать таким. Порівняльний аналіз між обома типами жанрів – «гуманітарними» та «технічними» – показує, що: по-перше, в обох типах жанрів є загальна закономірність, це стосується насамперед неафіксальних атрибутів, які в усіх без винятку жанрах мають найбільшу частоту використання, ніж атрибутів з афіксами; по-друге, серед найпоширеніших суфіксів, що використовуються в атрибутах, можна виділити загальні: -tion, -ty. Але на цьому загальна характеристика атрибутів суфікса закінчується. Тому за результатами проведеного статистичного аналізу можна зробити висновок, що з високим ступенем імовірності дериваційні одиниці атрибутів, виражені суфіксами, які включені у двокомпонентні конструкції в жанрах офіційно-ділового стилю, не можуть використовуватися як стилістичний маркер офіційно-ділового дискурсу.
Посилання
2. Каращук П.М. Словообразование английского языка. Москва : Высшая школа, 1977. 176 с.
3. Кубрякова Е.С. Словообразование. Общее языкознание. Внутренняя структура слова. Москва : Наука, 1972. 334 с.
4. Мешков О.Д. О словосложении в современном английском языке. Москва : Высшая школа, 1985. 175 с.
5. Степанова М.Д. Вопросы моделирования в словообразовании и условия реализации моделей. Вопросы языкознания : сборник научных трудов. Москва : Наука, 1975. № 4. С. 53–63.
6. Оганесян М.В. Сопоставительно-переводческий анализ английской и русской медицинской терминологии по генетике : дис. … канд. филол. наук : 10.02.20. Москва, 2003. 174 c.
7. Рогачева Н.В. Морфемна структура іменників у текстах різних функціональних стилів (на матеріалі англійської мови) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2000. 25 с.
8. Щербакова О.В. Структурно-семантическая и этимологическая характеристика словообразовательного поля существительных-неологизмов в современном английском языке : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. Ростов-на-Дону, 2005. 20 с.
9. Шевцова Н.Н. Этимологическая и структурно-семантическая характеристика словообразовательного поля существительных в английском языке: на основе анализа словаря C.T. Onions. The Oxford Dictionary of English Etymology-1966 : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. Ростов-на-Дону, 2007. 22 с.
10. Нелюбин Л.Л. Перевод боевых документов армии США. Москва : МО СССР, 1971. 335 с.
11. Marchand H. Phonology. Morphology and Word-Formation. “Neuphilologische Mitteilungen”. Bulletin de Societe neophilologique de Helsinki. 1951. № № 3, 4. Р. 94–129.
12. Leipzig Glossing Rules Conventions for interlinear morpheme-by-morpheme glosses. Leipzig : Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology, 2008. 11 p.