АКТУАЛІЗАЦІЯ КАТЕГОРІЇ “UNCERTAINTY” (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ПОЛИ ГОКІНС “THE GIRL ON THE TRAIN”)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню мовленнєвих засобів вираження категорії “uncertainty” («невизначеність/невпевненість»), описаних на матеріалі психологічного трилеру “The girl on the train” (2015 р.) британської письменниці Поли Гокінс, що згідно зі своєю дефініцією має викликати у читача почуття невизначеності, невпевненості у тому, що відбувається. Сюжет роману зображує життя трьох різних жінок і зосереджений на проблемах їх особистих відносин загалом та алкоголізму головної героїні через неможливість мати дитину та розлучення з чоловіком зокрема. Відомо, що питання щодо системного опису засобів вираження визначеності й невизначеності в англійській мові сьогодні залишається невирішеним, тому для сучасної лінгвістичної науки дана проблема є актуальною, потребує ґрунтовного розгляду та подальших розробок. З’ясовано, що досліджувана категорія в англійській мові являє собою поле, в центрі якого знаходяться означений та неозначений артиклі, які несуть максимальне функціональне навантаження та є найбільш спеціалізованими засобами вираження визначеності / невизначеності постійного вживання. Усі інші засоби належать до периферії даного поля. У роботі досліджувані категорії розглядаються у двох таких аспектах: формальному (описано деякі периферичні засоби реалізації маркерів невизначеності) та комунікативно-прагматичному (представлено огляд функціонального та комунікативного потенціалу даних одиниць). Отримані результати свідчать, що невизначеність є інгерентною рисою мови, до категорії модераторів якої відносимо лексико-синтаксичні одиниці, що надають суб’єктивному компоненту висловлювання комунікативну інтенцію невпевненості в різних прагматичних варіантах та виступають як своєрідний механізм захисту, маркуючи нечіткість, неясність і сумнів. Вживання даних одиниць може бути викликане також незнанням нюансів питання, умовчанням, амбівалентністю, відсутністю зацікавленості у предметі розмови або людині, обмеженістю лексичних ресурсів мови чи її незнанням тощо.