ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОЛЬОРОНАЗВ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПІСНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
Анотація
У статті здійснено спробу розглянути пісенний дискурс з точки зору вираження в ньому символічного світу людини. Базовим положенням є твердження про те, що пісня являє собою особливий спосіб вираження культури, вона є не лише певною естетичною та емоційно-моральною інтерпретацією багатомірності та багатоаспектності навколишньої дійсності, а й засобом художнього вираження внутрішнього світу людини. Основою створення образності тексту пісень є використання символів, утворених на основі національно-культурних традицій, до яких належать мовні одиниці на позначення кольору. Основною метою роботи є детальне вивчення кольороназв, що вживаються у французьких ліричних піснях ІІ половини ХХ ст., із функціонально-семантичної точки зору. Основними її завданнями є аналіз функціонально-семантичних особливостей пісенного дискурсу з лінгвокультурологічного погляду, здійснення детального аналізу вживання кольороназв у французьких ліричних піснях другої половини ХХ ст. крізь призму вираження ними денотативного та конотативного значення. Матеріалом дослідження слугували шість прикметників французької мови на позначення кольору – «bleu», «blanc», «gris», «noir, «rose» та «rouge», вживаних у французьких ліричних піснях другої половини ХХ ст. Детальне дослідження кольороназв показало, що всі вони функціонують як з прямим, так і з переносним значенням, виражаючи при цьому позитивне та/або негативне ставлення до об’єкта номінації. Позитивна конотація виражена переважно такими одиницями, як bleu, blanc, rose, rouge, тоді як негативну передають такі прикметники, як gris і noir. Перевага позитивної конотації вказує на загальний позитивний психоемоційний стан, позитивні почуття та емоції автора пісні та виконавця, який її обрав. З огляду на тісний зв’язок мови та мислення дослідження пісенного матеріалу дозволяє встановити ті образи, які фігурують у свідомості представників франкомовного суспільства, специфіку його сприйняття та ставлення до навколишнього середовища, різноманітні сторони життєдіяльності, особливості національного бачення дійсності, образного осмислення картини світу.
Посилання
2. Нікульшина Т.М. Колірна картина ірреального світу (на матеріалі англійської та української мови). Філологія XXI століття: теорія, практика, перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції. Одеса : Фенікс, 2012. C. 66–68.
3. Струганец Л.В. Культура мови. Словник термінів. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2000. 88 с.
4. Дуняшева Л. Концепт «свобода» в афроамериканском песенном дискурсе. Ученые записки Казанского университета. Серия «Гуманитарные науки». Казань, 2011. Т. 153. С. 158–167.
5. Плотницкий Ю.Е. Пространство англоязычного песенного дискурса. Язык в пространстве и времени : тезисы и материалы международной научной конференции. Самара, 2002. Ч 1. С. 182–185.
6. Кузнецова М.О., Ходус А.М. Англомовний пісенний дискурс у контексті лінгвокультури (на матеріалі поппісень ХХІ століття). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2017. № 29. Т. 2. С. 53–56. URL: http://vestnik-philology.mgu.od.ua
7. Дуняшева Л.Г. Песенный дискурс как объект изучения лингвокультурологии. Актуальные проблемы романских языков и современные методики их преподавания : материалы Международной научно-практической конференции. Казань, 2015. С. 190–197.
8. Шевченко О.В. Тематическое своеобразие песенных текстов как способ реализации функций жанров песенного дискурса. Известия Российского гос. пед. ун-та им. А.И. Герцена. Санкт-Петербург, 2009. № 115. С. 242–249.
9. Маслова В. Лингвокультурология. Москва : Издательский центр «Академия», 2001. 208 с.
10. Thomas D. 1001 symbols. URL: https://1001symboles.net