ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОЛЬОРОНАЗВ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПІСНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті здійснено спробу розглянути пісенний дискурс з точки зору вираження в ньому символічного світу людини. Базовим положенням є твердження про те, що пісня являє собою особливий спосіб вираження культури, вона є не лише певною естетичною та емоційно-моральною інтерпретацією багатомірності та багатоаспектності навколишньої дійсності, а й засобом художнього вираження внутрішнього світу людини. Основою створення образності тексту пісень є використання символів, утворених на основі національно-культурних традицій, до яких належать мовні одиниці на позначення кольору. Основною метою роботи є детальне вивчення кольороназв, що вживаються у французьких ліричних піснях ІІ половини ХХ ст., із функціонально-семантичної точки зору. Основними її завданнями є аналіз функціонально-семантичних особливостей пісенного дискурсу з лінгвокультурологічного погляду, здійснення детального аналізу вживання кольороназв у французьких ліричних піснях другої половини ХХ ст. крізь призму вираження ними денотативного та конотативного значення. Матеріалом дослідження слугували шість прикметників французької мови на позначення кольору – «bleu», «blanc», «gris», «noir, «rose» та «rouge», вживаних у французьких ліричних піснях другої половини ХХ ст. Детальне дослідження кольороназв показало, що всі вони функціонують як з прямим, так і з переносним значенням, виражаючи при цьому позитивне та/або негативне ставлення до об’єкта номінації. Позитивна конотація виражена переважно такими одиницями, як bleu, blanc, rose, rouge, тоді як негативну передають такі прикметники, як gris і noir. Перевага позитивної конотації вказує на загальний позитивний психоемоційний стан, позитивні почуття та емоції автора пісні та виконавця, який її обрав. З огляду на тісний зв’язок мови та мислення дослідження пісенного матеріалу дозволяє встановити ті образи, які фігурують у свідомості представників франкомовного суспільства, специфіку його сприйняття та ставлення до навколишнього середовища, різноманітні сторони життєдіяльності, особливості національного бачення дійсності, образного осмислення картини світу.