ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКИХ МЕДІАТЕКСТІВ НА ТЕМУ “KRIEG IN DER UKRAINE” В КОНТЕКСТІ МЕДІАЕКОЛОГІЇ

Анотація

У статті проаналізовано лексичні особливості медіатекстів із німецьких онлайн-видань на тему «Krieg in der Ukraine», оскільки висвітлення подій повномасштабної війни в Україні стало однією з найактуальніших медіатем сьогодення і потребує детального вивчення, зокрема лінгвістичного, з огляду на те, що сучасні масмедіа відіграють визначальну роль у ставленні певної лінгвоспільноти до тих чи інших подій. Теоретичним підґрунтям дослідження стали напрацювання у галузях медіалінгвістики та медіаекології, які мають міждисциплінарний характер та спрямовані на вивчення засобів мовного впливу як вагомого фактору у формуванні світогляду та мовної свідомості суспільства. Основний об’єкт аналізу становлять медіатексти як відкрита й універсальна багаторівнева категорія, яка у вербальний та екстралінгвальний спосіб відображає різноманітні сторони життєдіяльності суспільства, його інформаційні запити і прагматичні установки. Лінгвістичний аналіз німецькомовних онлайн-видань дав можливість встановити такі їхні найбільш характерні лексичні особливості, як: частотне використання власних назв з метою конкретизації та доказовості інформації (власні імена політичних діячів України та інших країн, назви українських населених пунктів, де відбуваються події); зазначення українських реалій, які конкретизують події; військова лексика, яка унаочнює хід воєнних подій; лексичні одиниці, які описують реалії воєнних дій та воєнного стану; слова і словосполучення, які описують жахливі наслідки війни; сталі вирази, характерні для публіцистичного стилю, та фразеологізми, які увиразнюють опис подій; використання ідеологічної модальної лексики (лексичних одиниць з певними політико-оцінними конотаціями); слова і вирази з оцінним значенням; лексичні сполуки з новими смисловими відтінками; синоніми. Дистрибутивний аналіз лексем із коренями «ukr-» та «russ-» продемонстрував, що слова «Ukraine», «Ukrainer», «ukrainisch» поєднуються із лексемами з нейтральною або позитивною семантикою (59,6%), слова «Russland», «Russen», «russisch» корелюють переважно із лексичними одиницями з негативним забарвленням (84,9%).