ЗАКОНИ Я. ГРІММА ТА К. ВЕРНЕРА ЯК ЧАСТИНА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФІЛОЛОГА
Анотація
Статтю написано в руслі актуальних досліджень, оскільки фонетичні закони Я. Грімма та К. Вернера є основою порівняння лексичного запасу германських мов, що сприяє навчанню іноземної мови філолога- початківця. Термін «фонетичний закон» належить Ф. Боппу та позначає фіксацію звукового переходу, що відбувся в минулому за певних умов. Закон Я. Грімма є вдалим узагальненням історичної фонетики німецьких мов. Докладне викладення та тлумачення цих законів у лінгвістичній літературі можна вважати вичерпним. Тому метою нашої роботи є аналіз засобів навчання цих законів майбутніх філологів. Розуміння законів Я. Грімма та К. Вернера студентами-першокурсниками філологічних спеціальностей є необхідним складником їхньої професійної підготовки і має неабияке практичне значення, оскільки дає змогу знаходити паралелі між словами різних мов і встановлювати їх переклад. Але для досягнення цього розуміння викладачеві треба ретельно підготувати пояснення законів та постійно затреновувати пояснений матеріал. Ми пропонуємо кілька етапів і варіантів роботи із цими законами. Передусім їх пояснення пропонуємо починати з низки слайдів у програмі Power Point, далі передивитися відео з поясненнями, які надають англомовні фахівці. Після цього вважаємо доцільним ще раз коротко пояснити зміст законів рідною мовою, за можливості, поставити питання студентам за змістом поясненого матеріалу. Заключним завданням після першої лекції про закони Я. Грімма та К. Вернера є встановлення спорідненості слів. Такі вправи ми вважаємо за потрібне виконувати на кожному занятті до кінця вивчення курсу, оскільки цей матеріал, на наш погляд, є найважливішою практичною складовою частиною дисципліни «Вступ до германської філології». Далі доцільно виконати декілька тестових завдань, базованих на законах Я. Грімма – К. Вернера. Отже, значущість законів Я. Грімма та К. Вернера для фахової підготовки майбутніх філологів вимагає від викладача курсу «Вступ до германської філології» значної уваги та задіяння різноманітних видів роботи. Перспективи дослідження ми бачимо в розробленні методичних рекомендацій щодо вивчення інших спільних фонетичних і граматичних особливостей прадавньогерманських мов.
Посилання
2. Меркулова О.А. Сравнительно-историческое исследование регулярных семантических переходов в германских языках : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.19. Москва, 2009. 22 с.
3. Пересада І.В. Фонетична структура слова і особливості її розвитку в німецькій мові (діахронічне дослідження) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Одеса, 2003. 22 с.
4. Рахимбирдиева И.М. Современная интерпретация понятия звукового закона в германистике: применительно к немецкому языку : автореф. дис. … канд. филол. наук :10.02.04. Пятигорск, 2011. 22 с.
5. Святченко В.В. Системність мови в європейському мовознавстві ХІХ – початку ХХ ст.: фонетико-фонологічний рівень : дис. … канд. філол. наук : 10.02.15. Одеса, 2019. 258 с.
6. Циммерлинг А. Раннегерманское ударение: фонетика и компаративистика. Лингвистическая полифония. Москва : Языки славянской культуры, 2007. С. 265–322.
7. Bopp F. Die celtischen Sprachen in ihrem Verhältnisse zum Sanskrit, Zend, Griechischen, Lateinischen, Germanischen, Litauischen und Slavischen. Berlin, 1839. 140 р.