РОЗВИТОК ПАРАДИГМИ «КУЛЬТОВІ СПОРУДИ» У ТВОРЧОСТІ ДЖОНА ГОЛСУОРСІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу творчості Джона Голсуорсі, зокрема парадигмі Культових споруд. Аналіз проводиться в рамках функціональної лінгвістики, що розглядає текст як дію, у якій беруть участь як автор, так і читач. Аналіз парадигмальної організації претендує на представлення моделі сприйняття тексту. У ході розуміння тексту реципієнт переходить від текстової синтагматики (слова розташовані в тексті послідовно) до ментальної парадигматики («предметні» образи зв’язуються за законами логіки й асоціацій). Розуміння тексту залежить від характеристик парадигм і міжпарадигматичних зв’язків. Аналіз парадигмальної організації тексту включає розрізнення окремих парадигм; характеристику складу, функцій, способу вираження та конфігурації парадигм і міжпарадигмальних зв’язків. Джон Голсуорсі – відомий англійський письменник і драматург, який здобув славу трилогією «Сага про Форсайтів». Парадигма «Культові споруди» не є основною для автора концепцією. Вона радше розкриває важливіші поняття (мораль у кінці віку, неповноцінність законів про шлюб і власність, природу тощо). Еволюцію парадигми «Культові споруди» можна чітко простежити в роботах Джона Голсуорсі. Спочатку Джон Голсуорсі зосереджується на чуттєвих аспектах, коли описує культові споруди («сірий», «чорний», «задушливий», «м’яка темрява», «легко пахло віком і пахощами», «холодний» тощо). Культові споруди автор протиставляє природі, перетворює цей антагонізм на опозицію «життя – смерть». Але ситуація кардинально змінюється з розвитком індивідуального стилю романіста. Собор описується як «дуже багатий»; «ці старі будівлі викликали почуття»; «особливе відчуття, не неприємне»; «королівська англійська» (Дж. Голсуорсі підтримував дітей, які навчалися говорити та писати правильно англійською мовою); «лише ледь помітно пахло віком та фіміамом»; «нічого не було некрасивого», і це дає «відчуття втечі». Усе ще акцентуючи на чуттєвому аспекті, Дж. Голсуорсі усуває опозицію.