ПОСТЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНСЬКОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ У ТВОРЧОСТІ ЮРКА ІЗДРИКА

Анотація

Відзначено особливість умов виникнення українського постмодернізму. Розглянуто основні параметри постмодернізму. Зазначено, що український постмодерний роман заперечує наративні стратегії реалістичного дискурсу. Наголошено на тому, що постмодернізм вибудовує особливу концепцію світу. Зазначено, що український постмодернізм має власну специфіку, що відображена в прозі Ю. Іздрика. Указано, що стиль Ю. Іздрика є постмодерністським варіантом «риторичного апокаліпсиса». Представлено характеристику ранньої прози українського письменника. Розглянуто різні літературні оцінки творчості Ю. Іздрика. Розглянуто особливості відображення обраної проблематики у романі Ю. Іздрика «Воццек & воццекургія». Відзначено роль та особливості трактування у романі апокаліптичної тематики. Наголошено на прагненні головного героя знищити межі реальності, заглибитися в глибини власного «Я» з метою знаходження відповідей на питання людського буття. Розглянуто унікальне сприйняття Воццеком людського існування. Роман написано у стилістиці особистого щоденника, що поєднує спроби зафіксувати ключові спалахи свідомості в процесі суцільного руйнування. Відповідно, простір роману представлений нестабільною структурою, що поєднує у собі сни, марення. Наголошено на тому, що Ю. Іздрик удало використовує «накопичення вигадки», нескінченний потік персонажів-привидів, низку алюзій на українських письменників. Вражає не тільки скрупульозність класифікації та дивовижність відстороненості автора, а й неповторність передачі емоції, які пережив головний герой. Відзначено, що особлива пікантність опису полягає у чіткому помітному ефемерному зв’язку між «реальністю» нейрофізіологічних процесів, їх відображенням у побуті та можливістю точної передачі цього мовою. Описано всю гамму страждань головного героя. Наголошено, що літературна унікальність роману була сформована в постмодерній естетиці. Акцентовано на тому, що відчуття замкнутого простору і безвиході пронизує всю композицію тексту. Зазначено, що Ю. Іздрик використовує відповідну манеру письма, що формує «ефект залучення» – у читача з’являється враження, що він рухається разом із героєм.