СОКРАТІВСЬКИЙ МЕТОД ВЕДЕННЯ БЕСІДИ: СЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

У пропонованій статті аналіз поняття «комунікація» відбувається у світлі найбільш ефективних розмовних стратегій у сучасній лінгвістиці. У фокусі даного наукового дослідження знаходиться методика коректного спілкування дорослих та молоді, що, насамперед, стосується семантично зумовлених аспектів аналізу. У центрі уваги даного наукового дослідження знаходиться сократівський метод ведення ефективної комунікації між дорослими та молодими людьми. Даний науковий доробок може позиціонуватися як спроба дослідити актуальну мовознавчу проблему у ракурсі міждисциплінарних зв’язків соціології, психології, а також медіазнавства та новітніх мовознавчих дисциплін із чітким освітнім і соціально-лінгвістичним фокусом шляхом характеристики та аналізу ефективних комунікативних стратегій за певних умов спілкування, використовуючи певні типи питань, нові комунікативні технології й так звані сократівські розмовні навички у веденні ефективного комунікативного процесу. Дослідницьке завдання полягає в аналізі ефективності та дієвості використання пропонованого сократівського методу ведення бесід із молодими людьми. Лінгвістичні особливості представленого комунікативного прийому висвітлюється шляхом наведення та опису конкретних прикладів сократівської бесіди. Пропоновані приклади полегшують зрозуміння теоретичних підвалин представленого наукового дослідження. Зважаючи на запропоноване практичне оформлення комунікативного процесу з використанням сократівського методу ведення бесіди, не можна не помітити, що існують важливі правила ефективного ведення комунікації та її сприймання, яких важливо дотримуватися, використовуючи даний метод ведення розмови. У дослідженні представлено 10 основних правил, на які варто звернуту увагу. Ці правила правильного комунікативного спілкування можуть істотно допомогти дорослим у розмові з молоддю. Установлено, що вони сприяють конструктивному, успішному спілкуванню. Сократівський метод ведення розмови ефективно інтегрують та застосовують під час проведення досліджень психоаналітичного характеру, а також у межах інтерв'ю та в когнітивній (поведінковій) терапії.