СУТНІСТЬ ЯВИЩА «МОВНА ЕКОНОМІЯ» ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ

І. Ю. Цимбалістий

doi:10.26661/2414-1135-2023-89-35

І. Ю. Цимбалістий https://orcid.org/0000-0002-7220-6695

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-35

Ключові слова: мовна економія, фонетичне спрощення, еліпсис, словотворення, абревіація.

Анотація

Статтю присвячено аналізу місця та ролі мовної економії в розвитку іспанської мови. Розглянуто теоретичні аспекти цього явища, проаналізовано наукові доробки відомих мовознавців, які досліджували реалізацію економії як лінгвістичного явища на мовних рівнях. Розглянуто як традиційні тлумачення сутності мовної економії (закон найменшого зусилля), так і сучасні (принцип ретроактивного автоматизму). У статті мовна економія трактується як кількісна категорія, що реалізується через мінімізацію сегментних засобів зі збереженням інформативності повідомлення. Проаналізовано реалізацію мовної економії на фонетичному, морфо-синтаксичному та словотвірному рівнях. У фонетиці вона виражається, передусім, в обмеженій кількості фонем, здатних будувати необмежену низку значущих елементів; у спрощенні фонетичної оболонки слова, яке стимулюється частотністю його вживання і реалізується через асиміляцію, елізію, редукцію складів та послаблення фонації звуків. На морфо-синтаксичному рівні ефективним засобом оптимізації висловлювання є еліпсис, який трактується як структурно- семантичне явище, тому його аналіз охоплює два фундаментальні підходи: структурне членування та семантичне наповнення. З огляду на ці чинники, досліджено два різновиди еліпсису: граматичний (синтаксичний) та семантичний (контекстуальний). Проявом економії на словотвірному рівні слугують процеси створення слів – ефективні способи перетворення кількісних характеристик на якісні, засоби номінації позамовних реалій шляхом концентрації об’ємного поняття в межах одного знаку. Найоптимальніший прояв економії у словотворенні – абревіація – віддзеркалює природне прагнення комунікантів до раціональності та ефективності. У результаті абревіації утворюється скорочення, яке є похідною, лінійно коротшою за твірну основу, але яка зберігає її функціональні та семантичні ознаки. З огляду на формальну кореляцію «твірна основа/похідна форма», виділено два основні типи лексичних скорочень, які активно функціонують у сучасній іспанській мові: усічення та абревіатури.

Посилання

1. Vigara Tauste A.Mª Morfosintaxis del español coloquial. Esbozo estilístico. Madrid : Gredos, 2005. 507 p.
2. Moreno Cabrera J.C. El motor de la economía lingüística : de la ley del mínimo esfuerzo al principio de la automatización retroactiva. Revista Española de Lingüística. 2002. Vol. 32. № 1. P. 1−32
3. Мартине А. Принцип экономии в фонетических изменениях (проблемы диахронической фонологии) / пер. с фр. А.А. Зализняк. Москва : Изд-во иностранной литературы, 1960. 262 с.
4. Скреліна Л.М. Андре Мартiне. Іноземна філологія. 1978. Вип. 52. С. 89−90.
5. Блумфилд Л. Язык / пер. с англ. Е.С. Кубрякова и В.П. Мурат. Москва : Прогресс, 1968. 608 с.
6. Соссюр Ф. де Курс загальної лінгвістики. Київ : Основи, 1998. 324 с.
7. Passy P. Étude sur les changements phonétiques et leurs caractères généraux. Paris : Firmin-Didot, 1890. 270 p.
8. Flores Ramírez A. Algunos cambios fonéticos en curso en el español hablado de hoy. Actas del II Congreso Internacional de Historia de la Lengua Española. T. 1 / editadas por M. Ariza et al. Madrid, 1992. P. 255−263.
9. Romero Gualda Mª.V. El español en los medios de comunicación. Madrid : Arco/Libros, 2000. 72 p.
10. Есперсен О. Философия грамматики / пер. с англ. В.В. Пассек и С.П. Сафронова. Москва : Изд-во иностранной литературы, 1958. 404 с.
11. Велика А.М. Особливості лінгвістичної економії в сучасній англійській мові. Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. Філологічні науки. 2004. Вип. 17. С. 115–117.
12. Пауль Г. Принципы истории языка. Москва : Изд-во иностранной литературы, 1980. 500 с.
13. Brucart Mª.J. La elipsis. Gramática descriptiva de la lengua española / dirigida por Ignacio Bosque y Violeta Demonte. Madrid : Espasa Calpe S.A.,1999. P. 2787−2867.
14. Montero Curiel Mª.L. La prefijación negativa en español. Madrid : Ed. Univ. de Extremadura, 1999. 276 p.
15. Monge F. Aspectos de la sufijación en español. Revista Española de Lingüística. 1996. Vol. 26. № 1. P. 43−56.
16. Василенко Д.В. Скорочення як спосіб словотворення в системі англомовної військової лексики. Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. 2007. № 4. С. 253−258.