КОРПУСНО-ПРИКЛАДНЕ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО: ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ю. І. Дем’янчук

doi:10.26661/2414-1135-2023-90-5

Ю. І. Дем’янчук https://orcid.org/0000-0001-8722-5568

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-5

Ключові слова: корпусно- прикладне перекладознавство, корпусно-автоматизований напрям, корпусно-галузевий напрям, корпусно-прикладний напрям, корпусно- стилістичний напрям, корпусно-лексикографічний напрям дослідження.

Анотація

У статті розглянуто основні напрями наукових досліджень в царині корпусно-прикладного перекладознавства. Доведено, що представники корпусно-автоматизованого напряму дослідження зосереджені на розробці систем автоматизації перекладу з використанням корпусних даних та машинного навчання. З’ясовано, що корпусно-галузевий напрям спрямований на поліпшення процесу перекладу текстів пріоритетних й потенційних галузей науки. У науковій розвідці значну увагу приділено корпусній стилістиці тексту, що представляє корпусно-стилістичний напрям дослідження, й фокусується на стилістичних аспектах перекладу за допомогою корпусних даних. Виявлено, що корпусна лексикографія сприяє розробці різноманітних лексикографічних ресурсів для підтримки перекладачів у пошуку відповідних еквівалентів у цільовій мові. Доведено, що комплексне застосування корпусно-прикладного напряму дослідження полягає у виокремленні закономірностей перекладацької діяльності у цій царині. Як свідчить аналіз текстового матеріалу, корпусно-прикладний напрям дослідження слугує опорною зоною у галузі локалізації програмного забезпечення, де моделювання програм перекладу сприяють адаптації інформаційних програм до розкриття міжмовних семантико-структурних відповідностей. Обгрунтовано вплив основних напрямів корпусно-прикладного перекладознавства на універсальну корпусно-перекладознавчу кореляцію, яка виявляється в тому, що своєрідність перекладу не сприймається як монолітне моделювання, а виявляє свою диференційність. У науковій роботі також окреслено актуальні для сучасного перекладознавства науково- орієнтовані принципи переосмислення поняття перекладу в корпусній та прикладній лінгвістиці, серед яких транснаціональний інтеракціонізм, інтерперсональний конструктивізм та семантична прецизійність. Запропонована класифікація дозволяє зрозуміти особливості та переваги використання корпусних даних та автоматизованих технологій у розкритті функціонального призначення текстів і сприяє розширенню дифузних меж дослідження шляхом подальшого розвитку галузі перекладознавства. Визначені напрями дослідження корпусно- прикладного перекладознавства є важливими інструментами для покращення процесу перекладу загалом, забезпечуючи більш точний та ефективний переклад текстів у різних галузевих сферах.

Посилання

1. Гудманян А. Г., Сітко А. В., Єнчева Г. Г. Вступ до перекладознавства : навч. посіб. Вінниця : Нова Кн., 2017. С. 295.
2. Ребрій О. В. Сучасні концепції творчості у перекладі : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. С. 376.
3. Gambier Y. (2020) Change and Continuity in Translation. Renewing Communication in a Globalised World. no. 37, DOI: https://doi.org/10.5755/j01.sal.1.37.27760
4. Aharoni R., Johnson M., Firat O. (2019) “Massively Multilingual Neural Machine Translation.” In Proceedings of the 2019 Conference of the North American Chapter of the Association for Computational Linguistics: Human Language Technologies, vol. 1, pp. 3874–3884.
5. Гапоненко Л. П. Переклад і нормативні аспекти перекладу. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2015. Т. 13. С. 51–56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhSt_2015_13_9 (дата звернення: 6.06.2023).
6. Слипушова A. Дискурс батько-дитина в анімаційному серіалі «Family Guy»: корпусний аналіз. Синопсис: текст, контекст, медіа, 2020. № 26(2). С. 61–65. URL: https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.6 (дата звернення: 6.06.2023).
7. Бабелюк О. А. Стилістичні засоби і прийоми крізь призму лінгвосинергетики. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. 2011. Т. 14, № 1. С. 7–17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2011_ 14_1_4. (дата звернення: 5.06.2023).
8. Мойсієнко А. К., Бас-Кононенко О. В., Бондаренко В. В. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика : навч. посіб. Київ : Знання, 2010. С. 270.
9. Колесник О. С., Гаращук Л. А., Гаращук К. В. Теоретична фонетика англійської мови : навч. посіб. Житомир : Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2015. С. 226. 10. Жежерун О. П., Смиш О. Р. Автоматизація розв’язування задач з планіметрії, записаних природною українською мовою. Проблеми програмування. Київ : Києво-Могилянська академія, 2020. № 4. С. 71–80.