ЛІНГВАЛЬНА АКТУАЛІЗАЦІЯ КОМПОЗИЦІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ НЕОДНОРІДНОСТІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Г. О. Матковська; Ю. Г. Карачун

doi:10.26661/2414-1135-2023-90-9

Г. О. Матковська https://orcid.org/0000-0002-0823-7905
Ю. Г. Карачун https://orcid.org/0000-0002-5171-8704

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-9

Ключові слова: композиційно- мовленнєва форма, наратив, експресивність, мовні засоби, художній текст.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей мовної актуалізації неоднорідності композиційно-мовленнєвої структури сучасного англійськомовного художнього тексту. Художній оповідний текст утворюється в результаті поєднання двох площин – текстів оповідача й персонажа; текст оповідача формує сукупність композиційно-мовленнєвих форм – фрагментів тексту, наділених змістово-тематичною однорідністю, яка заснована на особливостях предмету зображення й використанні типових лексико-семантичних і граматико-синтаксичних засобів. Матеріалом дослідження слугували тексти романів К. Ісігуро «Klara and the Sun» й «Utopia Avenue» Д. Мітчела, з яких методом суцільної вибірки здійснено відбір контекстуалізованих фрагментів, що репрезентують неоднорідні композиційно-мовленнєві форми. Використовуючи компонентний, лінгвостилістичний, текстово-інтерпретаційний аналіз, встановлено головні типи й лінгвальні параметри актуалізації композиційно-мовленнєвої неоднорідності в художніх текстах. Встановлено критерії визначення композиційно-мовленнєвої форми – тематичний і лінгвальний; головні семантичні типи композиційно-мовленнєвих форм у досліджених текстах – розповідь, опис і роздум; структурні типи –композиційні макроформи й мікроформи; форми неоднорідності – контамінація, інтерференція й змішаний тип. Композиційно-мовленнєва неоднорідність актуалізується шляхом поєднання різних семантичних типів композиційно- мовленнєвих форм у межах плану авторської оповіді; через інтерферування домінантної композиційно-мовленнєвої форми авторського мовлення елементами мовлення персонажів за допомогою засобів прямого, невласне-прямого або непрямого мовлення; або шляхом їхнього поєднання у різних співвідношеннях. В досліджених текстах найбільш репрезентативними є контаміновані форми, які поєднують домінантну макроформу розповіді з мікроформами роздуму, а також контаміновано-інтерферовані форми розповіді з фрагментами опису й елементами прямого або невласне-прямого мовлення. Найменш репрезентативні – описи з елементами персонажного мовлення.

Посилання

1. Schmid W. Narratology: an Introduction. Berlin : Walter de Gruyter GmbH & Co, 2010. 258 p.
2. Smith C. S. Modes of discourse. The local structure of texts. Cambridge : Cambridge University Press, 2003. 334 p.
3. Aumüller M. Text Types. Handbook of Narratology / eds. P. Hühn, J. Meister, J. Pier, W. Schmid. Berlin/Boston, 2014. P. 854–867.
4. Palmer A., Friedrich A. Genre distinctions and discourse modes: Text types differ in their situation type distributions. Frontiers and Connections between Argumentation Theory and Natural Language Processing : Workshop Proceedings. Forlì-Cesena, 2014. P. 95–101.
5. Smith C.S. Aspectual Entities and Tense in Discourse. Aspectual Inquiries. Studies in Natural Language and Linguistic Theory / eds. P. Kempchinsky, R. Slabakova. Dordrecht, 2005. P. 223–237.
6. Chatman S. Coming to terms. The rhetoric of narrative in fiction and film. Ithaka : Cornell University Press, 1990. 245 p.
7. Lee H. Discourse type and the three levels of meaning revisited. Foreign Language Education Research. 2003. Vol. 6. P. 87–97.
8. Fludernik M. Genres, Text Types, or Discourse Modes? Narrative Modalities and Generic Categorization. Style. 2010. Vol. 34. P. 274–292.
9. Mitchell D. Utopia Avenue. London : Sceptre, 2020. 907 p. 10. Ishiguro K. Klara and the Sun. New York : Alfred A. Knopf, 2021. 332 p.