ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСКУРСУ В МОВОЗНАВСТВІ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ.

Анотація

Стаття актуалізує питання основних напрямів дослідження дискурсу в мовознавстві кінця XX – початку XXI ст. та їх характеристик. Так, у науковій роботі розглянуто різні підходи до дослідження дискурсу, зокрема критичний дискурс-аналіз, соціолінгвістику дискурсу, дискурсивну граматику, мультимодальний дискурс, дискурсивну психолінгвістику. Зазначено, що дослідження дискурсу стали актуальними в зв'язку зі зростанням інтересу до мови як соціального явища, а зацікавленість мовознавців до вивчення дискурсу пов’язана зі зміною пріоритетності предмету досліджень у другій половині ХХ століття, з переходом від вивчення структури мови до її функціонування. До того ж, у статті докладно розглянуто поняття дискурсу як соціального феномена, зазначаючи, що дискурс відображає широкий контекст, який утворює його значення, а також окреслено взаємозв'язок між мовознавством та іншими науками, такими як психологія, соціологія, інші. Розглянуто та систематизовано погляди мовознавців на напрями дослідження дискурсу, а також виявлено джерела цих поглядів. Визначено, що в залежності від методологічної спрямованості науковці виділяють такі напрями дослідження дискурсу, як формальний, функціональний та діяльнісний. Доведено, що напрями дослідження дискурсу взаємопов'язані між собою, але відрізняються тим, що увага сфокусована на одному певному аспекті дискурсу. Кожен із вищезгаданих напрямів дослідження, безперечно, сприяє всебічному аналізу, опису і осмисленню соціолінгвістичного феномена дискурсу, який все більше набуває міждисциплінарного статусу і стає об’єктом новітніх теоретичних напрямків та наукових дисциплін – теорії дискурсу, дискурс-аналізу, дискурсивної лінгвістики. Визначено, що підходи до дослідження дискурсу дозволяють розглядати мовлення не лише як засіб комунікації, але і певним чином як феномен, що впливає на культурні явища, соціальну реальність та людські почуття і емоції. Так, напрями дослідження поняття дискурсу в мовознавстві кінця XX ст. залишаються актуальними та формують основи для подальшого розвитку цієї області дослідження.