ПОПУЛЯРНА ЛІТЕРАТУРА В ІНТЕРТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА 1920-Х РОКІВ

Л. В. Скорина

doi:10.26661/2414-1135-2023-90-16

Л. В. Скорина https://orcid.org/0000-0002-7023-9063

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-16

Ключові слова: інтертекстуальність, інтертекстуальний простір, популярна література, детектив, пригодницький роман, історична белетристика, фантастика.

Анотація

У статті проаналізовано особливості репрезентації популярної літератури в інтертексті українського письменства 1920-х рр. Об’єкт дослідження – твори письменників, які працювали на теренах «підрадянської» України. В інтертексті 1920-х рр. виявлені численні інтертекстеми, що переадресовують до т. зв. «формульної» літератури (детективів, пригодницьких, історичних, фантастичних романів). Класичні зразки детективу (цикл А. Конан Дойля про Шерлока Холмса, романи про Ната Пінкертона) стають прототекстами не лише в детективах і пригодницькій літературі, а й у творах про революціонерів-підпільників, психологічній і сатиричній прозі. Навколо «інваріантного ядра» – образу слідця, здатного розплутати найскладніші загадки, утворюються факультативні асоціативні ряди. Алюзивні антропоніми Шерлок Холмс, Нат Пінкертон стають маркерами детективно-пригодницької літератури з чітким сюжетом і гострим конфліктом, подекуди – ототожнюються із псевдогероїкою, примітивним естетичним смаком. Пригодницьку літературу в інтертексті українського письменства 1920-х років презентують Е. Р. Барроуз, Л. А. Буссенар, Д. Дефо, Дж. Конрад, Дж. Ф. Купер, Т. Майн Рід, Р. Л. Стівенсон. Інтертекстеми з їхніх творів здебільшого пов’язані з екзотикою, пригодами, протиставленням мрії й буденності, літературою для мас. Пригодницька література часто трактується як сфера дитячого читання. Історична белетристика в інтертексті 1920-х пов’язана з іменами О. Дюма й В. Скотта. Їхні твори сприймаються як взірці літератури для невибагливих читачів, підкреслено героїчного, патетичного стилю, символ романтизованого минулого. У творах українських авторів також виявлені інтертекстеми з творів фантастів Г. Уеллса й Ж. Верна. Із романів «Машина часу» й «Людина-невидимка» запозичені образи морлоків, невидимця, антиутопічні мотиви. Ж. Верн згаданий як творець популярної літератури для дітей і підлітків. Не зважаючи на приписи «пролетарської критики», для якої популярна література була шкідливим симулякром, що відволікає читачів від боротьби за світле майбутнє, белетристика посідає важливе місце в інтертексті українського письменства 1920-х років.

Посилання

1. Скорина Л. «Гомін і відгомін»: дискурс інтертекстуальності в українській літературі 1920-х років. Черкаси : Брама, 2019. 704 с.
2. Сторі Дж. Теорія культури та масова культура. Вступний курс / пер. з англ. С. Савченка. Харків : Акта, 2005. 357 с.
3. Гундорова Т. Висока культура і популярна культура: слов’янський контекст. Слово і Час. 2008. № 9. С. 52–63.
4. Mantajewska V. Pop-/post-"literatura środka". "Literatura środka" kontekst słowiański / red B. Stempczyńska, L. Mięsowska. Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2011. S. 11–32.
5. McDonald Dwight. Masscult and Midcult. The New York Intellectuals Reader / ed. by N. Jumonville. New York: Routledge, 2007. P. 205–222.
6. Martuszewska A. "Trzydzieści lat minęło, jak jeden dzień..." (o badaniach literatury popularnej w ostatnim trzydziestoleciu. Jednak Książki: Gdańskie Czasopismo Humanistyczne. 2017. № 8. S. 11–26.
7. Політика партії в справі української художньої літератури. Червоний шлях. 1927. № 6. С. 235–237.
8. Степняк М. Рец.: [А. Конан-Дойль. Вибрані твори. Т.1. Пригоди Шерлока Холмса. Пес Баскервілів]. Червоний шлях. 1928. № 11. С. 280–282.
9. Йогансен М. Вибрані твори / упоряд. і вст. ст. Р. Мельниківа. Київ : Смолоскип, 2009. 768 с.
10. Гордієнко К. Запільні нариси. Гарт. 1927. № 8. С. 39–45.
11. Дніпровський І. Шахта «Марія». Харків : Пролетар, 1931. 98 с.
12. Куліш М. Твори : у 2 т. Київ : Дніпро, 1990. Т. 2 / упоряд. Л. Танюка. 877 с.
13 Хвильовий М. Твори: у 2 т. Київ : Дніпро, 1990. Т. 1 / упор. М. Жулинського, П. Майдаченка. 650 с.
14. Панч П. Без козиря. Червоний шлях. 1927. № 1. С. 62–105.
15. Рильський М. Зібрання творів: у 20 т. Київ : Наук. думка, 1983. Т. 1 / упор. В. Лети, А. Тростянецького. 534 с.
16. Підмогильний В. Оповідання. Повість. Романи / упоряд. В. Мельника. Київ : Наукова думка, 1991. 800 с. 17. Кириленко І. Кучеряві дні. Гарт. 1928. № 8–9. С. 30–72.
18. Сенченко І. Оповідання. Повісті. Спогади / упор. і прим. М. Гнатюк, вступ. ст. і ред. В. Брюховецького. Київ : Наук. думка, 1990. 664 с.
19. Сенченко І. Подорож до Червонограда. ВАПЛІТЕ. 1927. № 5. С. 78–117.
20. Влизько О. Поезія. Проза. Черкаси : Вид. Чабаненко Ю.А., 2008. 352 с.
21. Досвітній О. Твори: у 2 т. Київ: Дніпро, 1991. Т. 2 / упор. В. Косенко. 587 с.
22. Домонтович В. Проза: у 3 т. Нью-Йорк: Сучасність, 1988. Т. 1 / за ред. Ю. Шевельова. 517 с.
23. Поліщук В. Козуб ягід: Оповідання, афоризми, бризки мислі й творчости, стежки думок і алегорії людини, яку життя приперчило. Харків : Держ. вид. України, 1927. 172 с.
24. Досвітній О. Твори : у 2 т. Київ : Дніпро, 1991. Т. 1 / упор. В. Косенко. 527 с.
25. Ленська С. Інтертекстуальні зв’язки малої прози Миколи Хвильового з зарубіжною літературою (на прикладі «Вступної новели» й «Арабесок»). Вісник Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Філологічні науки. 2012. № 11. С. 15–20.
26. Брасюк Г. В потоках. Червоний шлях. 1927. № 4. С. 32–61.
27. Плужник Є. Поезії / упор. Л. Череватенка. Київ : Рад. письменник, 1988. 415 с.
28. Я-ко С. Безробітний інтелігент. Червоний шлях. 1924. № 4–5. С. 70–81.
29. Пилипенко С. Афарбіт. Червоний шлях. 1923. № 4–5. С. 62–69.
30. Сосюра В. Вибрані твори : у 2 т. Київ : Наук. думка, 2000. Т. 1 / упоряд. С. Гальченко. 645 с.
31. Масенко Т. Смерть політкома. Гарт. 1928. № 2. С. 7–10.