ЛІНГВОКОГНІТИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВОЛЯ В ГОВІРКАХ БОЙКІВЩИНИ ТА СЛОБОЖАНЩИНИ

Т. І. Крехно; Р. В. Міняйло

doi:10.26661/2414-1135-2023-91-7

Т. І. Крехно https://orcid.org/0000-0002-6656-4808
Р. В. Міняйло https://orcid.org/0000-0001-9392-594X

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-7

Ключові слова: розмовний діалектний побутовий дискурс, чуттєве мовомислення, концепт ВОЛЯ, семантична організація, перетин понятійних полів концептів, особливості омовлення.

Анотація

Концептуальний аналіз не втратив значущості в антропоцентричній парадигмі сучасного мовознавства, оскільки в омовлених семантичних складниках кожного загальнокультурного концепту актуалізуються важливі для представника певної етноспільноти аспекти реального світу, у яких – невичерпність смислів людського буття. Тому за мету в пропонованій розвідці було поставлено виявлення семантичної організації концепту ВОЛЯ та особливостей вербалізації відповідних структурно- семантичних його складників у картині світу бойків і слобожан, а саме в оповідних текстах цих представників дистантних лінгвокультурних ареалів України. Методологію дослідження склали суцільна вибірка лінгво-семантичних складників концепту ВОЛЯ із записаного влітку 2021 року діалектологічного матеріалу, семантико-смисловий аналіз виокремлених мовленнєвих структур. Ядром у семантичній організації концепту ВОЛЯ в етносвідомості бойків визначено семантеми ‘незалежність’ і ‘визвольна боротьба’ (на перетині понятійних полів концептів ВОЛЯ і ГОРА) як основоположні структурно- семантичні елементи особистісного світогляду бойка / бойкині, тісно пов’язаного з гірським мікросвітом. Семантема ʻпатріотʼ у мовно- культурному просторі Бойківщини – базовий ідентифікатор особистості (тут концепт ВОЛЯ перетинається з концептом ЛЮДИНА). Натомість для слобожан ключовим ідентифікатором особистості (ЛЮДИНИ) виступає семантема ʻпрофесія (рід занять)ʼ. На перетині понятійних полів концептів ВОЛЯ і ЗАХИСНИК у наративах бойків фіксуємо семантему ʻмовна стійкістьʼ як результат онтологічного осмислення категорій ЗАВОЙОВНИК – ЗАХИСНИК. Семантема ‘обмеження прав і свобод’ у наративах бойків вербалізується насамперед у контексті історій про поневолення рідної землі окупантами (особливо виразно об’єктивується в спогадах про особисте життя, про персональну несвободу), а в наративах слобожан – через рефлексії щодо трудової діяльності, де семантичний складник ‘праця як основа життєдіяльності’ виступає здебільшого зі схвальною конотацією. Ядром же у семантичній організації концепту ВОЛЯ в етносвідомості слобожан є семантема ʻпривілляʼ (естетичний досвід, що стимулює почуття радості й захвату, витворює стан душевної рівноваги). Перспективою дослідження вважаємо порівняльний аналіз лінгво- семантичних складників концепту ВОЛЯ в українському говірковому і художньому дискурсах.

Посилання

1. Потебня А. Мысль и языкъ. 2‑е изд. Харьковъ : Типографія Адольфа Дарре, 1892. 228 с.
2. Крехно Т. І., Кордулян М. І., Жукова А. І. Лінгвокогнітивна репрезентація концепту ПРАЦЯ в говірках Центральної Слобожанщини (на матеріалі текстів Куп’янщини). Лінгвістичні дослідження. 2022. Вип. 56. С. 268–282.
3. Демченко Н. Д., Чала А. Г., Сапелка К. В. (2023). Концепт ГРОМАДА в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства. Лінгвістика. 2023. № 2 (46). С. 5–15. URL: https://doi.org/10.12958/2227-2631-2022-2-46-5-15
4. Міняйло Р. В., Гейдел А. М. Лінгво-семантична палітра концепту ДОЛЯ в слобожанському і бойківському говірковому дискурсі. Записки з українського мовознавства. 2023. Вип. 30. С. 174–184.