АВТОБІОГРАФІЗМ І СПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЯПОНСЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ЛІТЕРАТУРАХ

Анотація

У статті розглянуто проблему автобіографізму і сповідальності в українській та японській фемінній літературах. Запропоновано нові підходи до компаративного вивчення жіночих образів в означених літературах. З’ясовано й наголошено на основних моментах автобіографізму та сповідальності в житті Хіґучі Ічійо (樋口一葉) та її творах «Тринадцата ніч», «Однолітки», «Каламутний потік»; в авторок літературного «Журналу жіночої освіти» Міяке Кахо (三宅花圃), Вакамацу Шідзуко (若松賤子), Шімідзу Шікін (清水紫琴), Кітада Усурай (北田薄氷) та українських письменниць Ольги Кобилянської, Наталі Кобринської, Євгенії Ярошинської, Уляни Кравченко та ін. Моделюючи жіночі образи, авторки використовують різні засоби характеротворення, акцентуючи увагу на емоційному стані героїнь, сповідальності, автобіографізмі, чуттєвості, травматичних рефлексіях, відвертості, самоідентифікації у вимірах опозиції «Своє – Інше». Розкриття дійсності крізь призму жіночого сприйняття сприяло формуванню багатогранних образів героїнь. Метою розвідки є з’ясування особливостей автобіографізму та сповідальності в українському та японському жіночому прозописьмі, специфіка творення жіночих образів у текстах письменниць обох літератур. Серед методів аналізу – порівняльно-історичний, культурно-історичний, типологічний, описовий, імагологічний. За результатами дослідження автобіографізму та сповідальності в українській і японській жіночій прозі з’ясовано їх роль в означених літературах, розглянуто способи їх реалізації в художніх текстах українських і японських письменниць. Аналіз жіночої прози дав змогу відстежити риси творчого розкриття особистого «я» через сповідальність, емоційність, прагнення до самореалізації. На основі порівняльного аналізу творів встановлено специфіку японського й українського жіночого прозописьма в історичному контексті. Також зроблено спробу розглянути типологічні аналогії та відмінності жіночих постатей «перехідного періоду» (у Японії – 明治維新) в українській та японській літературах. Це дало можливість ширше розкрити атмосферу транскультурного життя означеної доби.