ВЗАЄМОДІЯ ТА ДИНАМІКА ІНТЕРМЕНТАЛЬНОГО Й ІНТРАМЕНТАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ В ОПОВІДАННЯХ ЕЛІС МАНРО

О. Ю. Гураль

doi:10.26661/2414-1135-2024-93-8

О. Ю. Гураль https://orcid.org/0000-0002-7475-7159

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-8

Ключові слова: інтерментальне мислення, інтраментальне мислення, Еліс Манро, ґендерні ролі, соціальні норми, наративні техніки, одинарна та множинна фокалізація

Анотація

У статті досліджується взаємодія між інтерментальними й інтраментальними процесами мислення персонажів у низці коротких оповідань відомої канадської письменниці Еліс Манро. Події, що розгортаються в цих оповіданнях, відбуваються в післявоєнному канадському містечку поблизу озера Гурон. Вони розкривають важливу тему самореалізації жінки, а також умов її існування в тогочасному суспільстві кінця 40-х – початку 70-х років XX століття, керованому традиційними соціальними нормами. Застосована методологія Е. Палмера, що передбачає реконструкцію мислення персонажів для розуміння наративу, вимагає поєднання наратологічних і загальнонаукових методів. Робочою гіпотезою є припущення про існування колективного «соціального мислення», типового для жителів провінційного канадського містечка. Текст розглядається як соціально розподілена когнітивна система (за Е. Палмером), що знаходить відображення в різних інтерментальних та інтраментальних одиницях. Наративні техніки ілюструють складні відносини між індивідуальним і загальним мисленням, як це можна бачити на прикладі безіменної дівчинки-підлітка, нараторки оповідання «Гавань», а також персонажів, як-от молода мати у «Мрії моєї матері», тітки Дон у «Гавані», Ґрета в «Дістатися до Японії», Джулієт в оповіданнях «Шанс» і «Скоро». Предметом аналізу є техніки одинарної та множинної фокалізації, поєднання гомодієгетичного та гетеродієгетичного типів нарації, інтерментального й інтраментального мислення, що розкривають протилежні думки щодо формування власної ідентичності під впливом соціальних норм того часу, особистої професійної реалізації за умов сталого розподілу ґендерних ролей. За допомогою оповідних технік Е. Манро розкриває напруженість між індивідуальною автономією та соціальною відповідальністю. Оповідання розглядають теми релігії, дотримання соціальних ритуалів і боротьбу за особисту реалізацію всупереч соціальним очікуванням. Через детальне портретування персонажів шляхом застосування різноманітних наративних технік Е. Манро створює динамічну взаємодію між індивідуальною та загальною свідомістю у своїх оповіданнях.

Посилання

1. Palmer A. Fictional Minds. Lincoln : University of Nebraska Press, 2004. 275 p.
2. Palmer A. Large Intermental Units in Middlemarch. Postclassical Narratology. Approaches and analyses / ed. by J. Alber, M. Fludernik. Columbus : The Ohio University Press, 2010. P. 83–104.
3. Cohn D. Transparent Minds: Narrative Modes for Presenting Consciousness in Fiction. Princeton University Press, 1978. 331 p.
4. Yang X. A Poetics of Minds and Madness: Fiction, Cognition and Interpretation. Springer Nature, 2023. 278 p.
5. Genette G. Narrative Discourse Revisited. New York : Cornell University Press, 1988. 175 p.
6. Fludernik M. An Introduction to Narratology. Routledge, 2009. 190 p.
7. Carscallen J. The Other Country: Patterns in the Writing by Alice Munro. ECW Press, 1993. 581 p.
8. Duncan I. Alice Munro’s Narrative Art. Palgrave Macmillan, 2011. 184 p.
9. Thacker R. Alice Munro: Writing Her Lives : A Biography. McClelland & Stewart, 2011. 616 p.
10. Alice Munro: Understanding, Adapting and Teaching / ed. by M. Buchholtz. Springer, 2016. 161 p.
11. Alice Munro’s Miraculous Art : Critical Essays / ed. by J. Fiamengo and G. Lynch. University of Ottawa Press, 2017. 360 p.
12. Geng L.-P. New Realism in Alice Munro’s Fiction. Taylor & Francis, 2022. 162 p.
13. Азберг С. Я була єдиною людиною, яка писала оповідання і нікому не говорила про це... Всесвіт. 2014. № № 7–8. С. 191–196.
14. Голобородько Я. Вона розповідає не людські історії – вона розповідає життя. Віче. 2013. № 23. С. 28–29.
15. Луцик В. Проблематика релігійно-філософських аспектів буття у малій прозі Еліс Манро. Молодий вчений. 2017. № 4.3 (44.3). C. 130–133.
16. Babenko O. Unknown world literature: a short story “To reach Japan” by Alice Munro. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2015. Вип. 52. C. 3–4.
17. Munro A. Haven. URL: https://www.newyorker.com/magazine/ 2012/03/05/haven-alice-munro (date of access: 10.11.2023).
18. Munro A. To reach Japan. URL: https://www.narrativemagazine.com/ node/140819/printable/print (date of access: 01.12.2023).
19. Munro A. Chance. URL: https://www.newyorker.com/magazine/2004/06/ 14/ chance (date of access: 21.10.2023).
20. Munro A. Soon. URL: https://www.newyorker.com/magazine/2004/ 06/14/soon (date of access: 08.11.2023).
21. Munro A. My Mother’s Dream. The Love of a Good Woman. Penguin Random House, Vintage, 2021. P. 293–340.