ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ EPIDEMIC: ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЕКСЕМИ-НОМІНАНТА

Анотація

У статті розглядаються особливості та причини базових змін та розширення значень поняття «епідемія» у контексті певних історичних подій. Ця тема є особливо актуальною у зв’язку з необхідністю оновлення нашого розуміння цього концепту, оскільки остання сучасна епідемія, викликана COVID-19, призвела до серйозної глобальної кризи у всіх сферах суспільного життя. Пандемічні події останнього часу оголили старі та ініціювали створення нових форм взаємозв’язків у концептуальному плані, особливо акцентуючи увагу на таких, не менш актуальних концептах, як «пандемія» та «коронавірус». Метою статті є спроба аналізу еволюційних змін концепту EPIDEMIC у зв’язку з історичним розвитком суспільства та набуття ним нових смислових відтінків, поєднання результатів синхронічного та діахронічного аналізів цього концепту. Для цього було проведено огляд різноманітних інтерпретацій та розуміння феномену епідемії як концепту і окремо епідемії як лексеми-номінанту, запропонованих представниками різних наук, включаючи медицину, філософію, історію, теологію, політику та мистецтво впродовж історичного розвитку суспільства. Об’єктом дослідження є концепт EPIDEMIC у масовій свідомості, специфіка його актуалізації та вербалізації, лексикографічні зміни, які відбувались у семантичному полі концепту впродовж історії. Предмет дослідження – лексема-номінант концепту EPIDEMIC у різних пам’ятках історії, особливості та контекст її використання, шлях ускладнення та відмежування від інших лексем зі спорідненим значенням. У процесі дослідження були поставлені і реалізовані такі завдання: 1. Розглянути основні історичні підходи до розуміння та сприйняття концепту EPIDEMIC. 2. Проаналізувати сучасне значення концепту EPIDEMIC. Дослідження охоплює широкий діапазон періодів від давньогрецького розуміння слова «епідемія» до його першого серйозного переосмислення і подальшого, тепер уже сучасного використання. Авторка розглядає роботи видатних історичних особистостей, серед яких Гомер, Гіппократ, Фукідід, Еміль Літтре та багато інших. Окрім цього, у роботі використовуються напрацювання і сучасних дослідників, як вітчизняних, так і зарубіжних: Р. Поворознюка, О. Шаніної, С. Муаллем, Ю. Мей, Е. Йокунс і інших. Такий підхід до вивчення концепту і його лексикографічної репрезентації дозволяє провести відповідності та поєднати динаміку конкретних історичних подій та концептуальну еволюцію поняття «епідемія», з’ясувати, як час та контекст впливають на його сприйняття у суспільній свідомості та чи є актуальна форма розуміння концепту кінцевою.