ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРУ І КОРЕЛЯЦІЯ ЕПОХ: ВІД «ЕНЕЇДИ» ДО «БУ-БА-БУ»
Анотація
У статті проаналізовано функції жанру в мистецькому осмисленні виявів деколонізаційних процесів в Україні. Об’єктом дослідження є поетичні та публіцистичні твори учасників мистецького об’єднання «Бу-Ба-Бу» у зіставленні з «Енеїдою» Котляревського. Вказано на широкі можливості жанру, які реалізуються через різні способи побудови твору та обираються митцем з огляду на оптимальне сприйняття тексту. Наголошено, що жанр є важливим чинником літературної традиції, носієм жанрової спадковості, втіленням попереднього культурного досвіду. Досліджено витоки творчості поетів «Бу-Ба-Бу», які заявили про історично не вичерпані для української літератури мистецькі явища бурлеску, балагана, буфонади, використавши естетику сміхової, сатирично-пародійної, народно-карнавальної культури, стильову палітру напрямів і течій різних епох. Акцентовано увагу на мистецьких явищах, що слугували підґрунтям для відкидання соцреалістичного канону, появи нового поетичного світовідчуття, естетичної переоцінки, переосмислення попередньої літературної спадщини. Важливим джерелом творчості «Бу-Ба-Бу» слугував досвід Котляревського, введення до художнього тексту колоніальних мотивів, підважування імперського дискурсу, витворення особливого типу культурної ідентифікації. Своїм твором Котляревський увів українців у систему координат самодостатності, повноцінності мовного та культурно-мистецького простору. У часи Котляревського зміна загального тла культуропростору, спрямування його вектора в бік україномовного читача була викликом імперії, активізувала опозиційні умонастрої. «Бу-Ба-Бу» своїм зверненням до минулого засвідчили стратегічні потенції багатовікових надбань української літератури і культури та запропонували альтернативу офіційній літературі й ідеології, маючи на меті, як і Котляревський, у витончений спосіб позбиткуватися над своєю епохою. Така рецепція твору Котляревського засвідчена в поетичних маніфестаціях самих бубабістів. Констатовано, що перехрещення історії із теперішнім, перекодування історичного простору на простір сьогодення в різноманітних вимірах, наповнення його сучасним життям, актуальними проблемами з виразною орієнтацією на читача має жанровий характер.
Посилання
2. Андрухович Ю. Диявол ховається в сирі : вибрані спроби 1999–2005 років. Київ : Критика, 2006. 320 с.
3. Андрухович Ю. Інший формат / упоряд. Т. Прохасько. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003.
4. Базилевський В. Лук Одіссеїв : літературно-критичні статті, есе. Київ : Либідь, 2005. 656 с.
5. Берґсон Анрі. Творча еволюція. Київ : Видавництво Жупанського, 2010. 318 с.
6. Білоцерківець Н. Бу-Ба-Бу та ін. : український літературний неоавангард : портрет одного року. Слово і час. 1991. № 1. С. 42–52.
7. Грабович Г. До історії української літератури – Toward a History of Ukrainian Literature : дослідження, есе, полеміка. Київ : Основи, 1997. 604 с.
8. Гундорова Т. Колоніяльність як перевдягання : «Mалоросійський маскарад» Івана Котляревського. Harvard Ukrainian Studies, 2011–2014. Vol. 32–33. Part two. P. 395–414.
9. Ірванець О. Любіть!.. : вірші з трьох книг і з-поза них. Київ : Критика, 2003. 112 с.
10. Копистянська Н. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства. Львів : ПАІС, 2005. 368 с.
11. Моренець В. Поетичний авангард : його природа й сучасні виміри // Стильові тенденції української літератури XX століття. Київ : Фоліант, 2004. С. 13–62.
12. Неборак В. Літаюча голова. Вибрані вірші. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА‑ГА, 2013. 288 с.
13. Павлишин М. Канон та іконостас : літературно-критичні статті. Київ : Час, 1997. 447 с.
14. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності / перероб. і доп. вид. Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2021. 512 с.
15. Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. 360 с.
16. Саїд Е. Культура й імперіалізм. Київ : Критика, 2007. 608 с.
17. Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе. Киïв : Києво-Могилян. акад., 2006. 163 с.
18. Філоненко Н. М. Група «Бу-Ба-Бу» як явище українського літературного процесу кінця ХХ століття : дис. … канд. філол. наук : 23.01.2008. Харків, 2008.172 с.
19. Філоненко Н. Особливості урбаністичного хронотопу в поезіях літугруповання «Бу-Ба-Бу». Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : Лінгвістика і літературознавство : міжвуз. зб. наук. ст. Бердянськ : БДПУ, 2010. Вип. XXIII, ч. 2. С. 401–408.
20. Філоненко Н. Синтез масового й елітарного в поетичних творах групи «Бу-Ба-Бу» (На матеріалі збірки «Бу-Ба-Бу : Т.в.о./…/ри»). Актуальні проблеми слов’янської філології: міжвуз. зб. наук. ст. Ніжин : ТОВ Вид-во «Аспект-Поліграф», 2007. Вип. ХІV : лінгвістика і літературознавство. С. 137–143.
21. Хомеча Н. Від блазенади до «посткарнавального безглуздя» : ліричний суб’єкт у поезії Юрія Андруховича. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2018. Вип. 67, ч. 2. С. 256–268.
22. Хомеча Н. Діалог епох : українське бароко і постмодернізм («Екзотичні птахи і рослини» Ю. Андруховича). Слово і час. 2003. № 11. С. 59–64 .
23. Черниш Г. «...Семенко, брате, я теж кудлатий наробим дива у світа хаті». Прапор. 1990. № 7. С. 22–26.
24. Черниш Г. «А рима дверима – гуп…». Слово і час. 1990. № 3. С. 12–14.
25. Шкандрій М. В обіймах імперії : російська і українська літератури новітньої доби. Київ : Факт, 2004. 496 с.
26. Шпорлюк Р. Формування модерних націй. Україна – Росія – Польща. Вид. друге. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. 552 с.
27. Bachelard G. The Poetics of Space. Boston: Beacon Press, 1994. 242 p.