АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ІДІОМ В АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Анотація

Сучасні дослідження у сфері фразеології зосереджені на вивченні структурних і функціональних аспектів аксіології в межах мовних систем. Це передбачає вивчення засобів вираження оцінки, її ролі в дискурсі та тексті, а також еволюцію аксіологічних тенденцій у фразеологічній семантиці. Однак категоризація оцінки в ідіомах залишається не досить дослідженою. Ідіоматичну аксіологію часто іґнорують у сучасній лінгвістиці, вважаючи її новоствореною галуззю. Тим не менш ідіоми значною мірою містять оцінку радше як інтерпретатори та виразники суб’єктивного ставлення, аніж як прості дескриптори. Культурний та історичний досвід формує емоційно забарвлене ставлення, що ґрунтується на суспільних критеріях оцінки. Культурні норми, які включають правила, стандарти та критерії, диктують поведінку, відображену в нормах мови – стійких елементах, прийнятих суспільством у певний час. Аксіологічний світогляд, сформований за допомогою фрагментів ідіоматики, створює унікальну лінзу, крізь яку людина інтерпретує дійсність. Ця оцінна перспектива охоплює окремих осіб, соціальні групи та нації, перетинаючи лінгвокультурну свідомість, дійсність і мову як когнітивний інструмент. Ставлення до світу, що відповідає естетичним принципам, вербалізується за допомогою різних мовних засобів. Це світосприйняття кристалізується в ідіоматичних виразах, які передають різноманітні інтерпретації дійсності, представляючи окрему перспективу людини та її стосунки з навколишнім середовищем. Оцінка в ідіоматичній семантиці збагачує значення, оцінюючи осіб, предмети, явища чи процеси на основі їхньої відповідності суб’єктивним потребам, інтересам, бажанням і смакам. У медіадискурсі ідіоми виходять за межі простого зображення, натомість пояснюють та оцінюють світ, висловлюючи суб’єктивну думку. Авторські трансформації аксіологічних ідіом, такі як додавання, еліпс чи структурні модифікації, персоналізують використання мови, пристосовуючи її до конкретного контексту за допомогою стилістичної майстерності. Структурні модифікації підвищують зрозумілість і доречність, проявляючи ідіоматичну креативність у вираженні меліоративних або пейоративних оцінок.