ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ЯК КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ АНГЛОМОВНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ДИСКУРСУ
Анотація
Робота присвячена дослідженню інтертекстуальності як одного з когнітивних аспектів науково-технічного дискурсу, вивчення та аналіз якого є актуальною темою для мовознавців у зв’язку з розвитком науки, технологій та диджиталізацією суспільства. Наявність інтертекстуальних зв’язків є характерною особливістю науково-технічних текстів. Встановлено прототипну одиницю інтертекстуального зв’язку в науково-технічному тексті, яка має вигляд тріади «цитата у лапках + іменне і титульне посилання + бібліографічне посилання». Цитування є одним із засобів реалізації інтертекстуальних зв’язків у науково-технічному дискурсі. Наукове цитування розглядається як експліцитне включення. Воно є маркером діалогічності та засобом інтегрування фрагментів першоджерела в інший текст. У результаті проведеного аналізу англомовного науково-технічного дискурсу, представленого в наукових статтях та монографіях інженерного спрямування, за критеріями форми та об’єму цитування виокремлено та встановлено три типи прямого цитування, а саме: повне, редуковане та сегментоване. Проаналізовано інші типи експліцитних включень (непряма мова та авторський переказ), які характеризуються наявністю ввідних та вставлених конструкцій, лексичних, синтаксичних та лексико-синтаксичних маркерів, дієслів та прийменниково-вербальних словосполучень. Розглянуто посилання як імпліцитний тип цитування. Встановлено, що у випадку посилань функції міжтекстових зв’язків виконуються не фрагментами старого тексту, а елементами паратексту, які вказують на першоджерело. Відзначено вплив феномену прецедентних знань на організацію тексту в науково-технічному дискурсі. На прикладі епонімів доведено, що прецедентні знання вербалізуються у вигляді певних слів, словосполучень або термінів. Такий тип інтертекстуальних зв’язків не має спеціальних текстових демаркаторів, епоніми апелюють до наявного аперцепційного рівня автора та читача науково-технічного тексту. Всі положення статті проілюстровано великою кількістю автентичного англомовного матеріалу.
Посилання
2. Доронкіна Н.Є. Особливості аргументативних структур в англійськомовних науково-технічних статтях : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Херсон, 2021. 285 с.
3. Дядюра Г.М., Кухарєва-Рожко В.І. Когнітивно-комунікативні функції номінативних речень у науково-технічній літературі. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». 2017. № 8 (1). С. 80–83.
4. Кудінов І.О. Основи наукового цитування. Донецьк : Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019. 64 с.
5. Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах. URL: https://nauka.gov.ua/information/mizhnarodni-pravyla-tsytuvanniata-posylannia-v-naukovykh-robotakh/ (дата звернення: 23.10.2024).
6. Мойсеєнко С. Прагматичні особливості англомовного науково-технічного дискурсу. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія «Філологічні науки». 2010. Вип. 89 (5). С. 360–363.
7. Москалюк О.В. Специфіка перекладу науково-технічних текстів та особливості їх сприйняття. Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. 14. Т. 2. С. 103–107.
8. Остапенко М.П. Еволюція значення терміна «епонім» від античних часів до сьогодення. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 25. Т. 1. С. 184–191.
9. Переломова О.С. Інтертекстуальність як системотвірна текстово-дискурсивна категорія. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2008. Вип. 34. С. 87–95.
10. Сокол М.О. Поняття паратексту та паратекстуальності в системі сучасного літературознавства. Вісник Житомирського державного університету. 2011. Вип. 60. С. 218–221.
11. Стернічук В.Б., Лобанова С.І. Експліцитність, імпліцитність та інтертекстуальність як основні складові реалізації образу автора в епітекстах. Молодий вчений. 2018. № 3.2 (55.2). С. 37–40.
12. Ступницька Н.М., Ленська О.О. На шляху до інтертекстуальності. Закарпатські філологічні студії. 2019. Вип. 10. Т. 2. С. 23–27.
13. Тацакович У.Т. Інтертекстуальність як аналогове мапування між фреймами. Вчені записки Таврійського національного університету імені. В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2018. Т. 29 (68). № 4. С. 88–93.
14. Фока М.В. Інтертекстуальність як спосіб формування підтексту. Держава та регіони. Серія «Гуманітарні науки». 2017. № 2 (49). С. 10–13.
15. Шевченко І.С., Морозова О.І. Проблеми типології дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : монографія / за заг. ред. І.С. Шевченко. Харків : Константа, 2005. С. 233–236.
16. Eid H.F., Abraham A. Solving unconstrained, constrained optimization and constrained engineering problems using reconfigured water cycle algorithm. Evolutionary Intelligence. 2023. Vol. 16. P. 633–649.
17. Kannengiesser U., Frysak J., Stary C., Krenn F., Müller H. Developing an engineering tool for Cyber-Physical Production Systems. Elektrotechnik und Informationstechnik. 2021. Vol. 138. P. 330–340.
18. Möller S. Quality Engineering. Quality of Communication Technology Systems. Berlin : Springer, 2023. 194 p.
19. Nicquevert B., Boujut J.-F. Modelling engineering interfaces in big science collaborations at CERN: an interaction-based model. Research in Engineering Design. 2022. Vol. 33. P. 87–109.
20. Rozenfeld J. Efficiency in teaching English as a foreign language. Romanian Journal of English Studies. 2017. Vol. 14 (1). P. 132–140.
21. Rozenfeld J., Tomaščíková S. The Lovable Machine. Social Implications of Implementing Artificial Intelligence: Cultural Studies Perspective. Ostrava Journal of English Philology. 2023. Vol. 15. № 2. P. 77–92.
22. Rozenfeld J. Walls – The New Symbols of Culture Wars in Documentary Discourse. SKASE Journal of Literary and Cultural Studies. 2019. Vol. 1. № 2. P. 51–59.
23. Tipu R.K., Arora R., Kumar K. Machine learning-based prediction of concrete strength properties with coconut shell as partial aggregate replacement: A sustainable approach in construction engineering. Asian Journal of Civil Engineering. 2024. Vol. 25. P. 2979–2992.
24. Truong D.-N., To V.-L., Truong G.T., Jang H.-S. Engineering punching shear strength of flat slabs predicted by nature-inspired metaheuristic optimized regression system. Frontiers of Structural and Civil Engineering. 2024. Vol. 18. P. 551–567.
ISSN 
.png)
