РИЗОМАТИЧНА НАРАТИВНА ПОЛІФОНІЯ: ТВОРЕННЯ ПОСТІРОНІЇ У РОМАНІ ДОНАЛА РАЯНА «THE SPINNING HEART»

О. Дунєва

doi:10.26661/2414-1135-2025-97-6

О. Дунєва Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-8796-1570

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-97-6

Ключові слова: наратор, ризоматична поліфонія нараторів, поліфонічний роман, ризома, постіронія

Анотація

Статтю присвячено аналізу авторської стильової техніки – ризоматичної наративної поліфонії як способу структуризації багатоголосної оповіді з монологами 21 персонажа у контексті творення постіронії у романі ірландського письменника Донала Райана «The Spinning Heart». У роботі доведено, що спосіб організації поліфонічного роману із безліччю рівноправних у своїх поглядах персонажів-нараторів вимагає від автора відповідного композиційного інструменту задля індивідуалізації монологів усіх героїв-оповідачів без втрати центральної сюжетної лінії. У цьому випадку ризоматичність оповіді дозволяє створити необхідні міжособистісні зв’язки персонажів зі збереженням їхньої наративної «значимості». Простежено, як завдяки ризоматичній структурі та відповідному типу нарації кожен із персонажів виказує щирі емоції та переживання, рефлексує власні травми та висловлює суб’єктивне ставлення до оточення, поринаючи у чесні роздуми про природу власних внутрішніх та зовнішніх конфліктів, а також дитячих травм. Виявлено, що змістове наповнення монологів нараторів характеризується інтраспективністю, фрагментарністю та алогічністю із частковою втратою послідовності оповіді та індивіду-альною мовленнєвою експресивністю. З огляду на змістовий критерій вирізняємо інтераспектну, поліаспектну та алогічну ризоматичну наративну поліфонію. Вичерпуючи емоційний резерв читача, кожен наратор у межах монологу висловлюється розгорнуто, намагаючись охопити як власні переживання, так і загальну картину життєвих перипетій жителів міста. Автор за таких умов залишається далеким від оцінки власних персонажів та не надає жодному з них наративних привілеїв, урівнюючи трагедії кожного. З’ясовано, що ризоматична наративна поліфонія дає можливість втілити постіронічний письменницький задум, адже, попри щирість кожного монолога, персонажі у межах роману не комунікують та не перетинаються у діалогах. У статті простежено, що ризоматична наративна поліфонія як спосіб творення постіронії у досліджуваному романі підкреслює авторську постіронію: залишаючись «глухими» до чужих переживань, герої твору Донала Райана не здатні повністю реалізувати свої щирі наміри, емпатію щодо інших та ідентифікувати себе у багатоголосному пості-ронічному середовищі роману.

Посилання

1. Бабелюк О. А. Трансформація хронотопу в постмодерністському текстотворенні: від діалогу до какофонії Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : зб. наук. праць. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, Вип. 62. 2012. С. 12–16.
2. Бабелюк О. А. Поетика постмодерністського художнього дискурсу: принципи текстової побудови : дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. Київ, 2010. 456 с.
3. Білецька О. В. Методика дослідження графосеміотичного кодування наративної поліфонії в англомовному постмодерністському художньому тексті. Записки з романо-германської філології. Одеса : КП ОМД, Випуск 1 (36). 2016. С. 11–22.
4. Варчук Л. В. Образ оповідача в сучасній англомовній амеріндіанській прозі: лінгвокультурний аспект. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія; Київський національний лінгвістичний університет, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2021. 230 с.
5. Ізотова Н. П. Концептотвірна функція наративної поліфонії художнього твору (на матеріалі англомовних біографічних романів XX століття) Наукові записки. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». 2011. № 96 (1). Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. C. 87–90.
6. Кушнірова Т. В. Тип «множинного» наратора в оповідній структурі художнього тексту Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2019. Вип. 83. С. 59–63.
7. Мацевко-Бекерська Л. В. Метамодерний горизонт гуманітарної освіти (коли відповіді чекають своїх питань) Актуальні питання лінгвістики, професійної лінгводидактики, психології і педагогіки вищої школи : зб. статей VII Міжнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 24–25 листопада 2022 р. С. 161–164.
8. Савчук Р. І. Наративна стратегія «дзеркало» та її концептуалізація у французькому художньому текстотворенні XVIII століття Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія» : зб. наук. пр. Вип. 26. Одеса, 2017. Т. 2. С. 72–74.
9. de Salazar Asier Altuna-García (2019) Polyphony, Provincialism, Nostalgia and Involution in Post-Celtic Tiger Ireland: Donal Ryan’s The Spinning Heart, English Studies, 2012. С. 90–107.
10. Heidegger M. «On the Origin of the Work of Art.» Translated by Roger Berkowitz and Philippe Nonet. Draft, December 2006. 68 p.
11. Huang, Shan-Yun “Nostalgia and Post-Crash Irish Identity in Donal Ryan’s The Spinning Heart and Mike McCormack’s Solar Bones.” 2022. P. 73–96. URL: http://ex- position.org/wp-content/uploads/2023/01/06-Shan-Yun-Huang.pdf
12. Lodge D. After Bakhtin: Essays on Fiction and Criticism. London : Routledge 1990. 198 p.
13. Mulrennan M. “Post-Celtic Tiger Rural Ireland, Internal Exile and Male Identity in the Fiction of Colin Barrett and Donal Ryan. An Analysis.” The Honest Ulsterman (February) 2016. URL: https://humag.co/features/post-celtic-tiger-rural-ireland-internal-exile-and- male-identity-in-the-fiction-of-colin-barrett-and-donal-ryan
14. Ryan D. The Spinning Heart. Transworld Ireland, 2012. 160 p.
15. Williams P. Writing the Polyphonic Novel Writing in Practice. 2015. Vol.1 ; National Association of Writers in Education. 9 p.